Прес-секретар Білого дому Шон Спайсер в інтерв’ю каналу ABC захистив позицію адміністрації відносно обмеження в’їзду до Сполучених Штатів громадянам із семи країн, де проживають переважно мусульмани.
«Для того, щоб переконатися, що люди, яких ми пускаємо в нашу країну, приїжджають сюди з мирними намірами. В світі ще 46 країн з мусульманським населенням, яких цей указ не зачіпає», – сказав Спайсер.
Сотні протестувальників зібрались у неділю перед Білим Домом, виступаючи проти нового указу президента Трампа. «Ні ненависті, ні страху, ласкаво просимо, біженці!» Протести також пройшли в Нью-Йорку, парку Беттері, з якого видно Статую Свободи. Протестували також Лос-Анджелес, Філадельфія, Гьюстон, Бостон, Луївіль та Детройт. В суботу ж відбулись протести в аеропортах по всій країні.
Дональд Трамп підписав президентський указ про заборону на в’їзд до США громадянам із 6-тьох мусульманських країн принаймні на чотири місяці. Тим же указом, Дональд Трам заборонив на невизначний час приймати сирійських біженців.
«Це атака на саму основу нашої демократії!» – каже сенатор з Массачуссетсу Елізабет Воррен, яка приєдналась до демонстрантів у Бостонському аеропорту. Демонстрації проти, як вважають учасники мітингів, антиіммігрантського указу, прокотилися по всій країні в тому числі, в Нью-Йорку, Чикаго, Вашингтоні та Лос-Анджелесі.
Президентський указ обмежує в’їзд на територію США громадянам з паспортами Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану, Ємену та Сирії, навіть за умов наявності дійсних віз чи зелених карток. Президент каже – до таких дій треба було вдатися вже багато років тому.
«Це не заборона мусульман, однак ми повністю готові. Все виходить дуже гарно. У нас буде дуже жорстка, жорстка заборона. Ми будемо проводити дуже, дуже жорсткі перевірки і ми повинні були це робити в цій країні багато років тому.
Дозвіл на в’їзд може бути наданий лише, як йдеться в указі, якщо це в національних інтересах США. Високопосадовець Держдепартаменту каже, що їх юристи наразі працюють над тим, як саме інтерпретувати це формулювання. Тим часом, федеральні служби повідомляють, понад сотні осіб вже було затримано в суботу після вступу в дію указу, 173 – не пустили на борт літаків, що вирушали до США. Білий Дім каже, більшість з них протягом доби відпустили.
Правозахисники обіцяють – будуть боротися. Вже у суботу Американський союз громадянських прав подав позов в одному з федеральних судів Нью-Йорка від імені двох затриманих іракців, яким загрожувала депортація. Федеральний суддя виніс вирок на користь позивачів, що заблокувало депортацію десятків інших затриманих іноземців.
«Що ми сьогодні показали, це те, як може працювати суд. Суд – бастіон нашої демократії. Коли президент Трамп підписує закони чи президентські укази, які порушують конституцію чи є незаконними, у нас є суди, які можуть захистити права всіх», – каже виконавчий директор Союзу Ентоні Ромеро.
Фауд Сулейман витратив два роки, щоб отримати американські імміграційні візи для своєї родини. Після введення американських військ в Ірак у 2003 році Сулейман працював протягом багатьох років на проектах, фінансованих американським урядом. Коли ситуація з безпекою в Іраку стала стрімко погіршуватися, він вирішив емігрувати. Родина пройшла всі відповідні процедури перевірок і нарешті документи були на руках. Втім, в п’ятницю їх мрія переїхати до Сполучених Штатів була зруйнована. В Каїрі їх просто не пустили в літак, який прямував до США.
«Я думаю, це жахлива помилка з боку Сполучених Штатів, жахлива помилка для історії США. Не знаю. Завжди думав, що Америка – це система інститутів та демократія. Я бачу в тому автократію – коли хтось підписує указ, який стає дійсним негайно. Що це означає? Так приймав рішення Саддам Гуссейн. Так, щоб не проконсультуватися с Конгресом. Я не розумію», – каже Фауд.
Міністерство національної безпеки, тим часом, оприлюднило офіційну заяву, в якій зазначило, що «жоден іноземний громадянин в іноземній країні без зв’язків зі Сполученими Штатами не має безумовного права вимагати в’їзду до США». У міністерстві кажуть – президентський указ залишатиметься в силі.
Водночас кілька губернаторів демократів, місцевих генеральних прокурорів та правозахисних груп заявили про те, що розглядають можливість подання власних позовів, щоб визнати антиіммігрантський наказ неконституційним на підставі релігійної дискримінації.
