Справа Церцвадзе. Грузинського добровольця ще можуть екстрадувати в Росію

Михайло Штекель

Ірина Скіп

Грузинського добровольця Гію Церцвадзе, якого Росія вимагає видати за підозрою у вбивстві, випустили з СІЗО. Однак екстрадиційна перевірка не закрита. У Генпрокуратурі України заявили, що не віддадуть Церцвадзе Росії, якщо отримають підтвердження його участі в бойових діях на Донбасі на українському боці. Правозахисники застерігають: якщо віддати Росії іноземних добровольців, вони можуть потрапити під розправу. Таких в Україні щонайменше кілька десятків.

У четвер, 26 січня, грузинський доброволець Гія Церцвадзе вийшов на волю з Лук’янівського СІЗО, де, за рішенням Солом'янського районного суду Києва, перебував під тимчасовим арештом. Постанову про звільнення Гії Церцвадзе з-під варти підписав генпрокурор Юрій Луценко.

​Росія оголосила Церцвадзе в міжнародний розшук «Інтерполу» і підозрює його у вчиненні навмисного вбивства і замаху на вбивство в 2003 році в Сочі. За словами адвоката грузинського добровольця Ксенії Проконової, екстрадиційна перевірка Церцвадзе не закрита, але може бути скасована.

Рішення обіцяють ухвалити до 30 січня.

«Мої наступні дії: припинити екстрадиційну перевірку, не видати його, легалізувати перебування на території України і вирішити питання з кримінальним провадженням у Росії, для того, щоб Гія Церцвадзе міг вільно перетинати кордон. Зараз він може перебувати тільки на території України», – розповіла Ксенія Проконова у коментарі для Радіо Свобода.

Адвокат вважає, що в разі дозволу на екстрадицію це призведе до небезпечного прецеденту і Росія буде й далі вимагати від України добровольців з інших країн.

І в Грузії, і в Україні Церцвадзе воював проти Росії – товариш по службі

Грузинська сторона підтвердила, що Церцвадзе був задіяний у справах, що є важливими для безпеки й територіальної цілісності Грузії, та його екстрадиція до Російської Федерації може негативно позначитися на державних інтересах Грузії, повідомляє прес-служба прокуратури Києва.

Грузинські прикордонники мали повідомити Церцвадзе, що той перебуває в базі розшуку «Інтерполу», коли той перетинав кордон Грузії. Проте вони цього не зробили, говорить колишній грузинський поліцейський Коте Мчедлішвілі. Він служив із Церцвадзе ще в Грузії. Нинішні грузинські спецслужби не хочуть боротися за свого колишнього працівника, вважає Мчедлішвілі. В ексклюзивному коментарі Радіо Свобода він розповів, що служив із Гією на адміністративному кордоні – між Грузією й Абхазією.

«У 2006 році я був разом із ним у відрядженні, тоді він був заступником начальника управління зі спеціальних операцій. Ця людина – військовий професіонал, з яким я відчував себе як у Христа за пазухою. Він усе життя пропрацював у грузинських правоохоронних органах, допомагав тут (в Україні – ред) у зоні бойових дій», – розповів Коте Мчедлішвілі.

Церцвадзе народився в Києві, в дитинстві переїхав у Сухумі. Там він почав служити у правоохоронних органах, але в 1993 році, після проросійського заколоту і грузинських погромів в Абхазії разом із дружиною, українкою за походженням, Гія переїхав у грузинське місто Горі, продовжує Мчедлішвілі.

Пізніше Гія Церцвадзе служив на адміністративному кордоні з сепаратистською Південною Осетією. Пропрацював у грузинських правоохоронних органах до 2013 року, аж поки його не відправили у запас. А в 2014-му прибув до України.

«Гія казав, що Україна також його батьківщина, бо народився тут. Грузинська держава витрачала мільйони, щоб навчити бойових дій таких спецназівців, як він. В Україні Гія хотів передати свої навички на той час ще не навченій українській армії», – розповів Мчедлішвілі Радіо Свобода.

Церцвадзе воював на Донбасі неофіційно – заступник командира

Коли Церцвадзе брав участь у бойових діях на Донбасі, «Грузинський легіон» ще не був офіційно в складі Збройних сил України, розповів Радіо Свобода заступник командира підрозділу Шота Кеделашвілі. Він повідомив, що керівництво підрозділу надало генеральному прокурору докази участі Церцвадзе в бойових діях.

«Гія служив із нами в 2014-2015 роках, коли ми стояли в Луганській області, в районі селища Кряківка біля Трьохізбенки. Ми брали участь у бойових діях і допомагали із навчанням бійців. Потім він поїхав до Грузії через родинні обставини, але планував повернутися і служити з нами у 25-му батальйоні», – зазначив Кеделашвілі.

Дружина затриманого, Тетяна Церцвадзе, яка приїхала в Україну на запрошення екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, в коментарі Радіо Свобода сказала, що Росія зацікавлена в тому, щоб її чоловіка екстрадували.

«Це можуть бути політичні мотиви, інших мотивів я не бачу. У нього були дуже високі посади в Грузії у спецназах. Він захищав як вашу, так і свою Батьківщину», – говорить Тетяна Церцвадзе.

Виданим у Росію людям загрожує розправа – правозахисники

Харківська правозахисна група зараз веде справи шістьох людей, яких Росія передала в міжнародний розшук і хоче екстрадувати, розповів Радіо Свобода правозахисник Борис Захаров. Здебільшого, це люди з північного Кавказу – інгуші, дагестанці і чеченці. За версією Слідчого комітету Росії, вони були учасниками незаконних збройних формувань і терористичних організацій на території інших держав.

«Одні начебто воювали за ІДІЛ, інші начебто воювали за «Імрат Кавказ» на території Сирії. На наше переконання, справи проти них сфабриковані, окрім того ми переконані, що їм загрожує розправа на території Росії», – заявив Захаров.

Зокрема йдеться про кримського переселенця Руслана Мейрієва, який уже понад рік сидить у слідчому ізоляторі міста Запоріжжя. Також Росія хоче екстрадувати Володимира Радюка – він утік із лав проросійських бойовиків, перейшов на український бік і зараз відбуває трирічне тюремне покарання за незаконне володіння зброєю й участь у діяльності незаконних збройних формувань. Радюк заявляв, що російські спецслужби відправили його до Донецька проти його волі. Сьогодні його також хочуть екстрадувати в Росію.

​Точної кількості російських добровольців, які воювали на українському боці і яких Росія хоче повернути до себе, Захаров не знає. Проте, говорить, їх багато, і публікація імен може лише нашкодити.

«Ці люди не перебувають в ув’язненні, вони не оголошені в міжнародний розшук, а лише в федеральний розшук Російської Федерації. У будь-який момент їх можуть оголосити в міжнародний розшук. Кількість таких осіб встановити важко, але постає інше питання – абсолютно не вирішене питання в Україні – це статус захисників України іноземного походження», – заявив Захаров.

У разі надання таким іноземцям громадянства, Росія не зможе їх екстрадувати. Також Україна може створити механізм захисту спеціально для таких добровольців, вважає Захаров.