Щороку до Білорусі приїжджають понад 50 тисяч «медичних туристів». Іноземці з усього світу їдуть сиди, щоб зробити пластичні операції, полікувати зуби, пересадити органи і вилікувати онкологічні захворювання. Чому за кордоном цінують медицину, на яку так часто скаржаться білоруси?
Владиславу Андросову 28 років. Цей молодий підприємець – директор білоруського компанії, яка спеціалізується на медичному туризмі. Відучившись в Європейському гуманітарному університеті, а потім в Інституті туризму, у 2010 році він заснував компанію Med Travel Belarus.
На той час медичний туризм вже був звичайною справою для Північної Америки.
«Я зрозумів, що ми не гірші за ту ж таки Коста-Рику, – зазначив Андросов Радіо Свобода, – Навколо Європа, де все набагато дорожче, ніж у нас. Ми зважили все і вирішили просувати медичний туризм у Білорусі. Ставка виявилася правильною».
За шість років на ринку медтуризму попит майже не змінився, каже Владислав Андросов. Він такий же, як і в усьому світі. Зазвичай за кордон їдуть по найдорожчі медичні послуги: стоматологія і пластична хірургія.
Найпопулярніша послуга – це стоматологія. Андросов розповідає про нинішніх клієнтів зі США. Щоб визначити діагноз, лікар попросив прислати зі США томографію щелепи. У Сполучених Штатах вона коштує 1600 доларів, в Білорусі – 25. Тобто людині дешевше буде прилетіти сюди, зробити тут томографію і полетіти назад.
«У нас, дійсно, дуже серйозні лікарі, – каже Андросов. – Наші хірурги, імплантологи дуже цікавляться новими світовими тенденціями».
Автостопом з Пітера до Слуцька, щоб полікувати зуби
Щоб полікувати зуби у Білорусі, 35-річний Антон Дранічкін перетинає півсвіту. Упродовж останніх семи років він живе у Таїланді. Раз на рік прилітає відвідати родичів у Санкт-Петербурзі і планує візит до стоматолога. Однак йде не до пітерських лікарів, а їде до Слуцька.
«Тут все дешевше, і при цьому гарна якість», – розповідає Антон.
Професійний мандрівник Антон добирається з Пітера до Слуцька автостопом. За день доїжджає до Мінська, ночує тут у знайомих і вже наступного дня вирушає до Слуцька. 100 кілометрів до Слуцька проїжджає максимум за годину.
Стоматолога у Слуцьку йому порадили друзі ще минулого року. Кілька разів він приїжджав сюди у 2015-му, і ось вчергове – у листопаді 2016-го.
На цьому Антон серйозно економить. Тут йому відновили півзуба і зробили чистку. За це він віддав 130 білоруських рублів. У Пітері, каже, було б втричі дорожче.
«Можна було б і у державну поліклініку сходити, – каже Антон. – Але вони тебе запишуть на прийом тільки за тиждень».
Білоруси дивуються, що іноземці приїжджають сюди лікуватися
Білоруські клініки популярні серед російських «автостопників». Багато друзів Антонова їздять до гомельських стоматологів, кому куди ближче.
«Але самі білоруси дивуються, що я сюди приїжджаю, – каже хлопець. – А чому сюди? Адже у Литві чи Польщі ціни захмарні».
Після першого візиту до стоматолога у Слуцьку Антон приїжджав до нього з братом. Також до Білорусі цього року приїде його бабуся. Вона буде лікувати тазостегновий суглоб. Ще раніше у білоруські санаторії їздили його дядько з тіткою.
Живучи у Таїланді, Антон міг би лікуватися і там. Але послуги у тайських клініках, за його словами, коштують дорожче, ніж у Москві. У крайньому випадку, російськомовні експати їздять до сусіднього В’єтнаму. Але йому зручніше приїхати з Пітера до Слуцька.
Раніше наголошували, що у Білорусі дешево, зараз – що якісно
Російські туристи шість років тому і сьогодні складають більшість клієнтів білоруських клінік. Але був час, коли з Пітера і Москви майже ніхто не приїжджав. Після різкого падіння російського рубля у 2013 році дуже багато хто відмовився від лікування у Білорусі, оскільки різниця у ціні між двома країнами майже зникла.
«Була небезпека, що цей ринок взагалі зникне для нас, – каже Владислав Андросов. – Але ще раніше ми стали переходити від стереотипу «дешевої» медицини до «якісної». І це спрацювало».
Хоча різниця цін на багато послуг між Білоруссю і Росією вже не така критична, як колись, росіяни все одно їдуть. Перш за все тому, що вважають білоруський медицину якісною. До Мінська приїжджають не тільки з суміжних областей, а й прилітають з Ханти-Мансійська, і Владивостока.
«У них немає довіри до своєї медицини, – каже Андросов. – Те саме з Казахстаном і Україною. Різниці у цінах часто немає. Але люди готові витрачати гроші, щоб потрапити до лікарів, які все щиро скажуть і будуть відповідати за свою роботу».
Не знайшовши лікарів для свого сина в Україні, Олена Семиліт приїхала до Білорусі. Рік тому її сина Андрія прийняли у Республіканський науково-практичний центр радіаційної медицини та екології людини у Гомелі. Мати організувала вдалу кампанію зі збору грошей на лікування сина. Після курсу хіміотерапії навесні у нього почалася ремісія.
«Лікування в Україні не дало результату, – розповіла Олена. – У Черкаському онкологічному шпиталі нас вмовляли залишитися, говорили, що у Києві ще можна поборотися».
Але, прочитавши відгуки про гомельський центр, родина приїхала на лікування сюди. І хоча потім їм пропонували клініки в Іспанії та Німеччини, Семиліти вирішили залишитися у Гомелі.
Європейці їдуть через низькі ціни
А ось з Центральної і Західної Європи до Білорусі їдуть винятково заради низької ціни. У масовій свідомості там не сформований стереотип про якісний медичний сервіс у Білорусі. Він існує тільки у жителів колишніх радянських країн, а також в емігрантів звідси.
«У ту ж Литву і Латвію їдуть пацієнти зі скандинавських країн, – продовжує Владислав Андросов. – А литовці і латиші вже приїжджають до нас».
У білоруських клініках, вважає Андросов, готові приймати і неросійськомовних пацієнтів, тому що багато лікарів володіють англійською мовою.
«Про нас просто мало знають, – каже він. – Але ті, хто доїжджає, залишаються задоволені. Вони кажуть, що очікували тут білих ведмедів і горілку, а тут все по-іншому».
Платна медицина подобається і білорусам
Згідно зі статистикою Міністерства охорони здоров’я Білорусі, у 2013 році сюди приїхало 158 тисяч медичних туристів. Третина з них – пацієнти приватних клінік і шпиталів (більшість все ж приїжджає на оздоровлення у санаторії).
Але якщо зайти у звичайну поліклініку, мало хто з пацієнтів буде з гордістю розповідати про досягнення білоруської медицини. Люди у чергах нарікають на бюрократію, відсутність кваліфікованих фахівців, погане ставлення до пацієнтів. Чому така різниця у сприйнятті медичних послуг у білорусів та іноземців?
Справа в тому, що іноземці приїжджають сюди користуватися платними послугами, розповіла Радіо Свобода лікар з мінського державного госпіталю Ірина. Якщо громадяни Білорусі звертаються за платними послугами, їм теж все роблять швидко, на прийом відводять не п’ять хвилин, як зазвичай, а півгодини.
«У першу чергу приймають тих, хто несе гроші, – каже лікар. – Їм зелене світло. Всі операції робляться на однаковому обладнанні і з тієї ж якістю. А щоб прискорити процес, треба заплатити».
Тому ті, хто користується платним сервісом у білоруських лікарнях, набагато краще ставляться до білоруських лікарів. Така різниця між платною і безкоштовною медициною існує не тільки у Білорусі. Наприклад, щоб потрапити на прийом до державної поліклініку у Великій Британії, також потрібно заздалегідь записуватися. До деяких лікарів – за кілька місяців.
У британській поліклініці радять їхати лікуватися до Білорусі
Громадянка Білорусі Ольга Копаченя прожила у Великій Британії два роки. На її думку, у багатьох галузях білоруська медицина краща за британську.
«У державних стоматологіях тут досі часто ставлять чорні металеві пломби, – каже Ольга. – Також у Білорусі краще все, що пов’язане з гінекологією».
Стоматологія – єдина платна послуга у британській державній медицині. Але у тутешніх поліклініках такого натовпу, як у Білорусі, не побачиш. Ольга каже, що британці просто не привчені ходити до лікаря без будь-якої причини. Також тут непросто потрапити на прийом до фахівця. Не можна відразу отримати направлення до хірурга чи гастроентеролога: в обов’язковому порядку перший прийом – у терапевта.
А таку послугу як МРТ чи УЗД взагалі дуже складно пройти безкоштовно. Вимагатимуть серйозне обґрунтування. Тому іноземцям лікарі радять проходити ці послуги у себе вдома – платні медпослуги у Британії надзвичайно дорогі.
«Британський лікар, до якого я ходила на прийом, розповів, як сам їздив за кордон робити МРТ, – розповідає Ольга. – У нього були проблеми зі спиною і поїхав до Польщі. Тому що це дешевше, ніж робити платно у Великій Британії».
Тепер свій кожен візит на батьківщину Ольга поєднує з походом до лікарів.
«Тут просто інша система, – каже вона. – Британцям подобається, що можна лікуватися безкоштовно. А білоруська система мені подобається тому, що у нас можна у будь-який час звернутися у приватну клініку і при цьому не витратити багато грошей».
Наступного разу, коли Ольга приїде до Білорусі зі своїм чоловіком-британцем, вона хоче відвести до лікарів і його. І не тому, що у нього щось болить, а просто заради профілактики, яку у Великій Британії складно пройти.
«Раз є можливість, треба нею скористатися», – каже Ольга.
Завдяки таким випадком, за словами Владислава Андросова, і розширюється географія медичних туристів. Але кількість іноземців з-поза меж колишнього СРСР наразі не перевищує 10% серед всіх медичних туристів.
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
