Рим – Професор історії тa філософії Джованні Сассо з італійського міста Авелліно (поблизу Неаполя) не раз відвідував заходи на тему Голодомору в Україні, що їх організовувала місцева громада українців. Згодом у нього з’явилася ідея поширити інформацію серед школярів і студентів професійних ліцеїв. Використавши досвід роботи директором школи, він мобілізував педагогічний колектив, і в кількох навчальних закладах міста відбулися уроки пам’яті за участю представників асоціації українців Ucraini Irpini.
– Як сприймають італійці віком 15-18 років факт геноциду українського народу 1932-33 років?
Перші враження від почутого викликають в учнів велике здивування: «Як? Було й таке?»
– Перші враження від почутого викликають в учнів велике здивування і відкриття чогось зовсім нового: «Як? Було й таке?» Студенти здивовані, оскільки ми говоримо лише про голокост євреїв і згадуємо лише депортацію євреїв часів Другої світової війни. А тут виявляється, що в той же період, навіть раніше в Україні мільйони людей вмирали від голоду.
– Які запитання від школярів доводиться чути найчастіше?
– Найпоширеніші запитання стосуються факту, чому міжнародна спільнота того часу не реагувала на трагічні події в Україні і чому тоді або після закінчення Другої світової війни не запровадили контрзаходів проти Сталіна і не засудили його політики. Адже щодо геноциду євреїв, то основні винуватці скоєного були засуджені. Інший аспект зацікавлення студентів – це територія України, яка потерпіла від Голодомору, і зв’язок із нинішніми подіями в Криму та на сході країни. У цьому контексті учні шукають відповіді, чому нині існує такий контраст між Росією Путіна та Україною.
– Тобто проявляють серйозний інтерес до теми? Чи, можливо, Ви помітили і певну легковажність: мовляв, події в далекій країні нас не стосуються?
Ми представили Голодомор як криваву подію, як геноцид, тобто винищення цілого народу
– Доносячи таку тему до молоді, слід уникати узагальнень і спрощень. Ми представили Голодомор як криваву подію, як геноцид, тобто винищення цілого народу. І це допомогло збільшити зацікавленість студентів і бажання докладніше дізнатися про цей історичний факт. Потім важливо пояснювати зв’язок історичного минулого з сьогоденням. Наприклад, хто прийшов жити на ті землі після смерті мільйонів українців? Виявляється, що в окремих регіонах південного сходу України є значний відсоток російськомовного населення.
Це все ми демонстрували за допомогою географічних і соціолінгвістичних карт, надрукованих в італійському місячнику з геополітики Limes. Таким чином учні аналізують, що згаданий геноцид спричинив не лише страждання людей і мільйони смертей, а також створив розкол в середині України на довгі роки.
– Голодомор як ключ до прочитання українсько-російського конфлікту?
– Подія далекого минулого і події нашого часу мають одну і ту ж першопричину: тоді були репресії з волі Сталіна (заради величі Радянського Союзу), а нині бачимо прагнення Путіна відновити імперію та мати підконтрольні провінції.
– Чи усвідомлюють італійські студенти, що і Голодомор, і анексія Криму, і війна на Донбасі – це події європейського контексту?
Території України, охоплені нині війною, – це європейські території
– Наша мета – розширити історичну перспективу цієї теми, дати зрозуміти молодим людям, що європейський простір не закінчується на Чехії, Болгарії чи Польщі. Європа простягається і далі за згадані кордони. Якщо подивитися на географічну карту Європи, то її центром може бути Київ. Тож, суперечливі території, охоплені нині війною, – це європейські території. Європейський громадянин, якщо він справді таким себе вважає і прагне миру, має усвідомити саме такий стан речей.
– До таких уроків пам’яті довелося підготувати спочатку вчителів?
– Багато наших вчителів не володіли інформацією. Я думаю, в Італії 60 відсотків вчителів зовсім нічого не знають про цей факт історії . В італійських шкільних підручниках та в інших поширених джерелах або побіжно йдеться про голод і загиблих, але не говориться про їхню кількість, тобто про масштаби трагедії, або ж факт подається в контексті депортацій, які здійснював тоді Сталін щодо селян і дисидентів. Тож, вчителям у школах та ліцеях дуже бракує ґрунтовної інформації про згадані події в Україні.
