Оборонець Донецького аеропорту Ігор Брановицький загинув 21 січня 2015 року і тепер цього дня поминають загиблих «кіборгів». Брановицького, за словами очевидців, убив у полоні двома пострілами в голову громадянин Росії, бойовик Арсеній Павлов «Моторола». Радіо Свобода збирає розповіді очевидців злочину та людей, які знали Героя України Брановицького особисто.
Ігор Брановицький, киянин, учасник Революції Гідності, пішов добровольцем на фронт у липні 2014 року. На оборону Донецького аеропорту заступав двічі – у грудні 2014 і у січні 2015 року у складі 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр.
Після підриву бойовиками терміналу аеропорту, залишився з пораненими побратимами. Потрапивши у полон до бойовиків, Ігор Брановицький зберіг життя іншим своїх побратимам, заявивши, що саме він є кулеметником підрозділу. За це, як стверджують очевидці, бойовики кілька годин жорстоко били Брановицького, а убив його громадянин Росії Арсеній Павлов «Моторола».
Радіо Свобода зібрало свідчення очевидців злочину, близьких і побратимів Ігоря Брановицького.
Ніна Брановицька, матір: «Ігор підтримував Майдан. Там було щось співзвучне з його ідеями, надіями. Він був там, коли горів Будинок профспілок і коли розстрілювали Небесну сотню. У нього було розвинене почуття власної гідності. Ігор взагалі був незалежною людиною. У нього завжди була своя думка, він критично ставився до ситуації, тверезо оцінював все»
Юрій Сова, оборонець Донецького аеропорту, боєць 81-ї аеромобільної бригади: «Ми лишилися стояти під стіною, а його відвели вбік і почали ще більше бити. Стріляли по ногах з травматичного пістолета. Оце вистрілять і кричать: «Бачиш він стоїть і не падає». Питали у нього: «Ти що – патріот?», а Ігор відповідав: «Так, патріот» і більше нічого – і тоді вони ще більше злилися. Поламали йому кісток на тілі багато. Він не міг навіть сидіти, так йому боляче було».
Факт катування «кіборгів» та убивство «Моторолою» Ігоря Брановицького підтверджують і інші оборонці Донецького аеропорту, яким пощастило вижити у полоні.
Олександр Машонкін, боєць 80-ї аеромобільної бригади: «Ми були у «Мотороли», до нас прийшов священик в рясі, ніби з Московського патріархату, з хрестом. Він бив нас цим хрестом по голові, казав, що ми – не люди. На комусь із пацанів цей дерев’яний хрест зламався. Потім він повернувся з металевим і продовжував бити. Я такого священика хіба що у фільмах жахів бачив».
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала розслідувати страти, в яких зізнався «Моторола». Але, як підтвердили в СБУ, Інтерпол відмовив у розшуку громадянина Росії Арсенія Павлова на псевдо «Моторола», мотивуючи таке рішення тим, що у цій справі є ознаки політичного характеру.
16 жовтня 2016 року російські ЗМІ повідомили про смерть Арсена Павлова («Мотороли»), згодом цю інформацію підтвердили і ватажки угруповання «ДНР». У ліфті будинку окупованого Донецька, де жив «Моторола», спрацював саморобний вибуховий пристрій. Від отриманих травм Павлов помер.
Іменем Героя України «кіборга» Ігоря Брановицького у Києві названо вулицю, а на будівлі Київському технікумі електронних приладів, де навчався Брановицький, встановили меморіальну дошку.
21 січня 2017 року, у другу річницю смерті Ігоря Брановицького, у Володимирському соборі Києва пройшла поминальна служба за загиблими оборонцями Донецького аеропорту та усіма українськими воїнами, які загинули з початку військового конфлікту на сході України.
