22 січня українці відзначатимуть День Соборності, що традиційно асоціюється з єдністю країни. Свято започаткували на честь злуки УНР та ЗУНР, яку проголосили у 1919 році на Софійській площі Києва. І хоч події майже сторічної давнини та сучасність мають багато відмінностей, все ж, саме анексія Криму та бойові дії на Донбасі надали цій даті особливого символізму, впевнені експерти. Напередодні Дня Соборності українці влаштовують флешмоби та об’єднуються у «живі ланцюги». А депутати та політологи розмірковують, чим зараз є це свято.
З нагоди Дня Соборності набирає обертів флешмоб «United Ukraine», що має на меті об’єднати українців. Умови участі дуже прості, розповідає один із організаторів Олексій Захарченко. Слід роздрукувати аркуш із написом про те, що Україна – єдина, сфотографуватись із ним та передати ініціативу друзям. У такий нехитрий спосіб вдається залучити багатьох людей, і не лише в Україні, каже Захарченко.
«Багато людей відомих долучились, зокрема Джон Кейсік, це губернатор штату Огайо. Є євродепутати з Угорщини, Литви. Усі лідери світової діаспори долучились», – говорить він.
Та що важливіше для організаторів – флешмоб об’єднує українців. Торік до нього долучились 15 тисяч людей і президент Петро Порошенко. Цьогоріч, розраховує «United Ukraine», вдасться заручитись такою ж підтримкою. На вечір п’ятниці до флешмобу долучились уже близько шести з половиною тисяч учасників із 51 країни та майже 200 населених пунктів.
Участь взяли і депутати Верховної Ради. Після цього під фотографіями декого з них з’явились коментарі, мовляв, який сенс фотографуватись із гаслом, як це зміцнить єдність? Та Олексій як організатор із такою позицією не згоден. На його думку, слід використовувати будь-яку можливість привернути увагу до України, та питань Криму і Донбасу.
Українці по-новому сприймають День Соборності – Березюк
Не згодні і депутати міжфракційного об’єднання «Світове українство», які долучились до акції: «Україна єдина» – це традиційний захід, який вже відбувається втретє в Україні. І його основною метою є привернути увагу світу до ситуації на Донбасі, до ситуації з окупованим, анексованим Російською Федерацією Кримом, до того, що Україна прагне до відновлення територіальної цілісності», – говорить депутат від «Батьківщини» Іван Крулько.
Саме питання Донбасу та Криму змусило українців по-новому поглянути на значення Дня Соборності, переконаний голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. Всупереч проблемам, українці зараз соборніші, аніж на етапі здобуття Незалежності, вважає він.
«Сьогодні, коли ти їдеш із Заходу на Схід, люди знають, хто їхній ворог. Чітко вербалізують, що найбільшим їхнім ворогом є російська імперська держава. Так, ми можемо бачити різні погляди щодо стосунків із росіянами. Але ми точно знаємо, хто наш ворог є», – каже він.
Безумовно, є і пропаганда, що має на меті викривити уявлення українців про їхню ж державу, утім більшість громадян уже має від цього імунітет, додає Березюк. На його думку, гаслом нової соборності, що об’єднає людей, може стати «свобода, мир і якість життя» – прагнення, які поділяють усі.
Наразі День Соборності – це, радше, символічне свято, адже українці не є соборними через події на Донбасі та в Криму. Таку думку висловив депутат від «Опозиційного блоку» Василь Німченко.
«Для того, щоби Україна була соборною, треба припинити бойові дії, зшити країну, повернути цілісність і суверенітет», – каже він.
А об’єднати українців можуть віра і патріотизм, вважає він.
Палій: люди немов говорять імперіалістам – «відчепіться від нас»
Складно порівнювати події напередодні злуки УНР та ЗУНР із сучасністю – штучним та тимчасовим відділенням Криму і частини Донбасу, адже історичні умови дуже різні. У цьому переконаний політолог та історик Олександр Палій. Тоді йшла мова про об’єднання Галичини з рештою територій України, а зараз іде мова про два невеликих локальних «апендикси», які були окуповані Росією, говорить він. Та і міжнародна ситуація інша, каже експерт: то світ був ворожим до України, зараз же – радше прихильний чи нейтральний.
«Тобто, на той час була криза імперій – Російської і Австро-Угорської – і Україна знаходила свій шлях. Зараз ситуація така, що на заході ми маємо зовсім інше геополітичне середовище. Сприятливе, в основному, для України. Є геополітична монополізація простору дружніми для України структурами НАТО і ЄС. А з іншого боку – ми бачимо агресію імперії, яка, скажімо, закінчує свій шлях, або прямує до цього», – говорить він.
Та події останніх років змінили українців, надавши Дня Незалежності та Соборності нового значення. Особливо, це стоється тих, хто ближче зіткнувся з реаліями війни, додає Палій. І зараз те, що об’єднує людей – прагнення свободи і спроба позбутись зовнішнього впливу.
«Тобто, вони немов говорять імперіалістам, російським, насамперед – «відчепіться від нас». І вони кажуть, що лише той, хто комплексує, хто відчуває свою неповноцінність, може лізти до іншого. Так, як лізе зараз Росія і Російська імперія. Хоч нам тривалий час прививали комплекс меншовартості – зараз немає цього комплексу», – вважає Палій.
22 січня в Україні відзначають День Соборності. Цього дня 1919 року був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що символізувало остаточне об’єднання українських земель у єдину державу.
