У 2017 році минає 80-річниця Великого терору – апогею сталінського репресивного режиму. Протягом 1937–1938 років були знищені сотні тисяч громадян, зокрема й ті, хто попервах сам виносив смертні вироки. Якими були причини та наслідки цих подій, про це Радіо Свобода розмовляло із істориками Юрієм Шаповалом та Ларисою Якубовою.
– Пане Шаповал, Радянський Союз із перших років свого існування мав доволі репресивний характер щодо своїх громадян. Але попервах йшлося про десятки тисяч репресованих. Натомість у 1937–1938 роках йдеться про сотні тисяч смертних вироків. Як пояснити, що саме в ці два роки сталінський режим став у рази жорстокішим і просто займався винищенням певних верств населення?
Юрій Шаповал: За різними підрахунками, кількість заарештованих за цей період становила півтора мільйона. Тільки уявіть собі таку кількість людей. Вбили, за різними підрахунками, 680-720 тисяч осіб. Уявіть собі, вбити менш ніж за два роки таку кількість людей – які масштаби терору!
Бачте, політика завжди була сферою експериментів. Коли у державі є диктатор і є населення, тоді все може трапитись. Ці роки стали дуже яскравим свідченням експериментів Сталіна, за допомогою яких він хотів увійти в історію з зовсім іншим образом, ніж він мав перед тим.
Саме поняття Великий терор ввів англійський дипломат, розвідник, поет Роберт Конквест. Ніхто в Радянському Союзі такими категоріями не мислив.
– У Радянському Союзі був термін «єжовщина» – за прізвищем наркома внутрішніх справ.
Юрій Шаповал: Так, коли Єжова усунули, то часи його діяльності почали називати «єжовщиною».
Багато дослідників схиляються до думки, що Сталін за допомогою Великого терору хотів оновити тодішню номенклатуру, яка би відтак не знала, хто він є насправдіЮрій Шаповал
Якщо казати про причини, то багато дослідників схиляються до думки, що Сталін за допомогою Великого терору хотів оновити тодішню номенклатуру, яка би відтак не знала, хто він є насправді. Дослідники називають це фундаментальною причиною цього терору.
Друга причина полягає в тому, що в 1937 році добігав кінця термін ув’язнення тих, кого посадили в період колективізації й розкуркулення. Ці люди, отримавши більш-менш стандартні вироки, повертались додому. А тепер уявіть собі, як би проходили вибори до рад, які мали відбутися в грудні 1937-го.
Зрештою, третьою причиною дуже важливою, яку часто ігнорують – влада намагалася вивести нову породу людей, лояльну до режиму.
Лариса Якубова: Як на мене, варто додати ще три глобальні чинники, в надрах яких визрів Великий терор. Перше – це комуністична доктрина як така, абсолютно людиноненависницька, яка в різних країнах давала неодноразово великі й малі терори і геноциди. Практика доводить, що комуністична доктрина генерує в собі насилля до суспільства та особистості.
Практика доводить, що комуністична доктрина генерує в собі насилля до суспільства та особистостіЛариса Якубова
Друга причина – партія, яка втілює комуністичну доктрину і є абсолютно схибленою у своїх ідеях, фанатичною у своїх переконаннях. Вона не зважала на жертви, аби тільки втілити свою ідею фікс. Те, що партію очолював такий харизматичний лідер, який зумів підкорити собі все, відображавало внутрішні ідеї та настрої партії – тому за ним йшли.
Те, що партію очолював такий харизматичний лідер, який зумів підкорити собі все, відображавало внутрішні ідеї та настрої партіїЛариса Якубова
Третя глобальна причина – стан суспільства. Є комуністична доктрина, яка сама по собі була нереальною та фантастичною, а з іншого боку – суспільство, яке ніколи не зможе підтримати в реальному часі оцю ідею фікс, адже її втілення можливе лише шляхом терору. Суспільство неспроможне було транслювати ці ідеї через той режим свідомості, який передбачає комуністична утопія. Створення оцього псевдокомуністичного ладу можливе було лише інструментами терору.
– Серед причин називають більшовицьку партію загалом, називають конкретно Єжова і Сталіна. Наскільки причетна була партія? Адже при Хрущові казали, що партія, мовляв, чи не найбільше постраждала. Подекуди навіть сама партія була змальована як жертва Великого терору. Була поширеною думка, що очільники репресивного апарату Єжов та Берія це все придумали, а Сталін тут ніби й ні до чого. З іншого боку, відомо, що Сталін тотально контролював верхівку апарату – він просунув на посаду Єжова, потім замінив його Берією. Тобто кадрами він керував вміло. Все-таки, яка відповідальність репресивного апарату, Сталіна й партії у цьому контексті?
Юрій Шаповал: Сталін був великим маніпулятором. Йому вдалося перемогти таких монстрів як Троцький, він став диктатором у партії. Він скористався вбивством Кірова – 1 грудня 1934 року – щоб легітимізувати позазаконні методи розправи. Тоді були внесені зміни в кримінальний кодекс, тоді все стало можливим. Тобто, людей можна було нищити в масовому порядку, не апелюючи до закону.
– Але це було наприкінці 1934 році, а терор почався в 1937-му.
У лютому-березні 1937 року Сталін сам визначає кількість жертв: «Треба знищити 3-4 тисячі з вищої ланки керівників, 30-40 тисяч із середньої ланки, 100-150 тисяч – із нижчої»Юрій Шаповал
Юрій Шаповал: Це так, але давайте не забувати, коли все почалося. Великий терор був моментом концентрації, зосередження цих злочинних сил. Мало хто звертає на це увагу, але в лютому-березні 1937 року відбувся пленум, на якому Сталін – я спеціально підготував його цитату – сам визначає кількість жертв. Уявіть собі, він виступає в Москві, в Кремлі, на пленумі: «Треба знищити 3-4 тисячі з вищої ланки керівників, 30-40 тисяч із середньої ланки, 100-150 тисяч – із нижчої».
І він говорить це сам! Тобто, він дає рознарядку на той ліміт жертв.
– Але розстріляних було значно більше! Виходить, Єжов перевищив заплановану кількість?
Існує ілюзія, ніби Єжов був чекістом – це неправда, бо насправді він був партійним працівником. Але у нього була риса, яка Сталіну дуже імпонувала – він був готовий виконати будь-який наказ і міг організувати іншихЮрій Шаповал
Юрій Шаповал: Абсолютно правильно. Другим кроком Сталіна був пошук виконавця. Існує ілюзія, ніби Єжов був чекістом – це неправда, бо насправді він був партійним працівником. Сталін робить на нього ставку. Єжов був абсолютно аморальним типом – може, й не треба на цьому акцентувати, в політиці таке буває. Але у нього була риса, яка Сталіну дуже імпонувала – він був готовий виконати будь-який наказ і міг організувати інших.
Вже тоді особливу увагу Єжов приділив Україні – на той момент вона вже пережила голод і масові депортації. Єжов виокремлював її з-поміж інших регіонів і про це теж часом забувають. Він особисто сюди приїхав на початку 1938 року. І коли він тут виступав перед чекістським активом, він сказав: «Ми з вами такий загін партії, що ми можемо знищити будь-кого». Між іншим, потім йому це інкримінували.
– Дуже важко це збагнути, як можна було так вибудувати систему, коли одні люди знищували інших, але потім цих виконавців знищував хтось третій. Наприклад, військові голосують за виключення з партії і знищення Рикова та Бухаріна, потім знищують цих військових, а потім тих, які хто засудив їх до страти і, зрештою, знищують керівників репресивних органів, які цей терор організували. Невже тоді у людей не було бодай елементарного інстинкту самозбереження?
Лариса Якубова: Таке питання може виникнути лише у людини, яка живе сьогодні. Ми з вами люди геть іншої епохи, з іншою світоглядною начинкою. Нам в садочку не розповідали про комуністичне суспільство, що воно не за горами, що треба для цього знищити всіх ворогів навколо себе і не шкодувати на це сил. Тоді про це щодня розповідали протягом всього часу навчання у радянській школі, а потім на комсомольських зборах.
Громадяни тоді перебували в такій системі координат, де всі з молоком матері поглинали просту ідею, що революція – священна, і вона вимагає жертвЛариса Якубова
Уявіть, ви побачили, що люди вмирали від голоду, лежать на вулицях, а після того ви потрапили на кілька засідань, де людей спочатку знищували морально, а потім ви б дізнавалися, що дехто із ваших знайомих зник. На наступних зборах ви би вже сиділи тихенько або б робили те, що робили всі. Всі громадяни тоді перебували в такій системі координат, де всі з молоком матері поглинали просту ідею, що революція – священна, і вона вимагає жертв. Коли Микола Скрипник стріляв собі в серце, останніми його словами стала фраза: «Так треба». Він приніс у жертву своє власне життя.
– Це була жертва в ім’я партії?
Лариса Якубова: Це була жертва тій доктрині і маніакальній ідеї-фікс.
Юрій Шаповал: Є настанова, є цифри й ліміти, але потрібні виконавці. І це малоописаний феномен: ви навіть не уявляєте, як Єжов підняв зарплатню працівникам спецслужб! Тоді середня зарплатня робітника була близько 250 рублів. Керівники республіканського НКВС чистими отримували 1200 рублів, союзні – отримували 3,5 тисячі рублів. Причому, в них були й премії.
– А от порівняно з часами, коли Генріх Ягода очолював цю структуру?
Юрій Шаповал: Різниця в десятки разів. Ягода піднімав теж, але тут Єжову було зрозуміло, що треба людей тотально корумпувати, щоб вони були згодні на все.
– Яка ж це корупція, якщо це – офіційна зарплата? Корупція – це коли «в конверті» платять.
У цей час чекістів відділили від суспільства. Раніше у них із партійцями були спільні дачі, санаторії, але тоді їх повністю виокремили. Була створена окрема каста людей, і вони були готові виконувати будь-які наказиЮрій Шаповал
Юрій Шаповал: Були й конверти, були й всілякі пільги. Крім того, в цей час чекістів відділили від суспільства. Раніше у них із партійцями були спільні дачі, санаторії, але тоді їх повністю виокремили. Дехто з дослідників порівнює їх з опричниками, але при Івані Грозному опричники не були в такому відокремленому становищі. Тут була створена окрема каста людей, і вони були готові виконувати будь-які накази.
Слухач: «Чому багато хто називає комуністичну теорію людиноненависницькою? Методи були такими, але у Карла Маркса ніде про масові репресії не написано».
Лариса Якубова: Будь-яка теорія в чистому вигляді, крім нацистської та расистської, не несе негативного навантаження. Комуністичну теорію можна назвати людиноненависницькою, адже вона цілковито не враховувала реальний стан людини. Вона нав’язувала їй те, що людина не спроможна підтримувати у своєму реальному житті – відмова від приватної власності, від особистих бажань, прагнень та власного бачення майбутнього.
Юрій Шаповал: Є проблема доктрини, а є проблема інтерпретації доктрини. Ленін, Сталін та інші інтерпретували цю доктрину так, як це було в Росії. Вони пристосували її та розставили свої акценти.
Слухач: «Яка національність переважала у тодішнього вищого партійного керівництва?».
Якщо говорити про чекістів, то більшість були росіянами, а кількість євреїв становила до 40%. Але невдовзі, коли змінився курс і почали нищити самих чекістів, їх залишилось дуже мало – до 4%Юрій Шаповал
Юрій Шаповал: Там були різні люди. В первісному складі партійного й державного керівництва, очевидно, було багато євреїв. Але, якщо говорити про чекістів, то переважна більшість були росіянами, а кількість євреїв становила до 40%. Але невдовзі, коли змінився курс і почали нищити самих чекістів, їх залишилось дуже мало – до 4%.
– Вдесятеро менше! Тобто, вони самі стали жертвами тої системи?
Юрій Шаповал: Коли Берія очолив НКВС наприкінці 1938-го, було «вичищено» 26 тисяч чекістів, з них 22 тисячі розстріляли. Це те, про що ми говорили – знищили тих, чиїми руками попервах знищували інших.
