Київ – Збільшення обстрілів та локальних бойових зіткнень в зоні збройного конфлікту на Донбасі триває з початку року, визнають у штабі української воєнної операції на сході держави. Експерти припускають, що сепаратисти демонструють активність для звіту перед своїми російськими кураторами, однак вважають малоймовірним, що це є підготовкою до серйозного наступу в найближчі тижні. Утім, частина фахівців визнає, що Кремль підготував сили і засоби, щоб упродовж року вдатися до будь-якого варіанту ескалації конфлікту, залежно від ситуації в Україні та у світі, і що українська влада й армія мають бути готовими до різних сценаріїв. Зі свого боку, Себастіян Курц, міністр закордонних справ Австрії, яка з початку року головує в ОБСЄ, після візиту на лінію фронту на Донбасі пообіцяв розширити і максимально підтримувати місію ОБСЄ в Україні, та сприяти «розрядці» збройного конфлікту між українськими військами та підтримуваними Росією сепаратистами. Експерти ж оцінюють таку активізацію ОБСЄ на Донбасі як позитив для України, але закликають не переоцінювати можливостей цієї організації.
78 обстрілів та троє поранених українських військовослужбовців упродовж доби (станом на ранок 13 січня), застосування проросійськими силами 120- та 82-міліметрових мінометів, гранатометів та стрілецької зброї на всіх основних напрямках, а на Луганщині – вогонь з важкої 152-міліметрової артилерії – такою є поточна ситуація на Донбасі, повідомляє прес-центр штабу української воєнної операції на сході держави.
Речник прес-центру АТО Леонід Матюхін у коментарі Радіо Свобода наголошує, що дії проросійських сепаратистів, спрямовані на ескалацію конфлікту, не завжди виглядають логічними.
«Чекати чогось логічного від цієї сторони не можна, і чітко спрогнозувати, буде завтра наступ, чи ні. Єдине, що ми спрогнозували: бойовики вдаються до загострення ситуації на свята (особливо ідеться про релігійні свята) – і цей прогноз підтвердився. У «крайні» дні – збільшилася кількість обстрілів, буває по більш ніж 70 обстрілів на добу, буває по 50», – зазначає Матюхін.
На лінії зіткнення вже з’явилася реактивна артилерія. У період новорічних свят речник Міністерства оборони з питань АТО Андрій Лисенко повідомляв, що в район Світлодарської дуги сепаратисти та російські підрозділи стягнули системи «Град».
Днями представники Генштабу Збройних сил повідомили про застосування «Градів» з боку бойовиків – але на іншій ділянці фронту – в районі села Сизе. Це село знаходиться у своєрідному куті, який утворює річка Сіверський Донець, (та лінія зіткнення, що повторює русло річки) та українсько-російський кордон. Тобто, сепаратисти застосували реактивні системи у кількох кілометрах від на кордону з Росією. Однак саме таке важке озброєння сторони конфлікту мали відвести від лінії фронту відповідно до Мінських угод.
Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ констатував, що представники місії за допомогою відеокамер та безпілотників фіксують важку техніку і озброєння там, де їх не має бути. Більше того, спостерігачі ОБСЄ бачать, що ця техніка веде вогонь, і бачать наслідки цього вогню: влучання по районах, де мешкає цивільне населення. Відомості про важку артилерію біля лінії зіткнення, а також інші порушення Мінських угод, за словами пана Гуґа, відображені у щоденних звітах СММ ОБСЄ.
Військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Юрій Карін в ефірі Радіо Свобода говорить про дві причини інтенсифікації бойових дій на Донбасі.
«Є одразу кілька моментів, які можуть зумовлювати таку активність російських окупаційних військ. Це, по-перше, чергова зустріч мінських підгруп. Друге – це процес зміни президента у США. І російський президент Володимир Путін знову буде шукати ту межу, за якою йому будуть боляче бити по руках. І через це кількість обстрілів із застосуванням техніки, забороненої Мінськими домовленостями, зростає», – визнає Карін.
«Повзучий наступ»: українські вояки вже бачать з висоток Дебальцеве
Однак є й інформація іншого характеру. Волонтер Юрій Мисягін, який возить допомогу бійцям в район Світлодарської дуги написав, що там у ЗСУ з’явилося «трохи» нових позицій.
«Наші дуже постаралися і, найголовніше, все зробили тихо. Сепаратисти тільки потім про все здогадалися, активізувалися, але було вже пізно», – написав у своєму пості Юрій Мисягін.
«По всьому фронту беремо нові позиції, не тільки на Світлодарській дузі. Скажімо так, підкрадаємося потихеньку. Просунулися вперед, закріпилися і на донецькому, і на авдіївському напрямку, і під Докучаєвськом. Якщо військові готові прокоментувати детальніше, то будь ласка. Я як цивільна особа коментувати навіть не маю права», – уточнив Мисягін у спілкуванні з Радіо Свобода.
Українські Збройні сили дійсно зайняли дуже важливі позиції в районі Світлодарської дуги, але в рамках лінії розмежування, заявив речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник. Але він уточнив, що лінію розмежування українські підрозділи не перетинали.
Раніше, у переддень нового року, секретар РНБО Олександр Турчинов заявляв, що українські військові посунулися вперед під час контратаки на Світлодарській дузі.
Ідеться про ті події, коли наприкінці 2016 року під час загострення бойових дій в районі Світлодарська загинуло декілька українських військових, але ЗСУ під час контратаки зміцнили свої позиції.
Інформація про поступове просування українських військ вперед з’являється з різних джерел і упродовж січня. У Генштабі підтверджують, що бійці зайняли нові позиції, але наголошують, що ідеться про територію, яка за Мінськими угодами має бути під українським контролем.
За словами Юрія Мисягіна, українські військові з нових позицій вже бачать окуповане місто Дебальцеве, яке на момент підписання Мінських угод контролювали українські сили.
Інший волонтер та ветеран бойових дій на Донбасі Мирослав Гай з посиланням на вояків, які нині діють в районі Світлодарська, пише, що ситуація виглядає як початок серйозної ескалації конфлікту.
Але з такими оцінками не погоджується військовий експерт Олег Жданов. За його словами, саме така війна малих груп і тактика «повзучого наступу» зберігатиметься надалі досить довгий час, але влада прямо про це не говоритиме.
«Ніяких масштабних успіхів немає. Українські сили зайняли дві висоти, вирівнюється лінія фронту, це висоти, які дають змогу контролювати трасу на Вуглегірськ. Оптимістичні заяви волонтерів та інших авторів – викликані потребами внутрішньополітичної ситуації».
За словами Жданова, адміністрація президента навмисно не робить ніяких заяв про наступ, адже він суперечив би Мінським угодам та «мирному плану Порошенка».
Юрій Костюченко, безпековий експерт, говорить про те, що локальною активізацією боїв сепаратисти та російські найманці «демонструють свою ефективність», щоб поліпшити фінансування від своїх російських кураторів. Причому достеменно невідомо в кожному випадку, чи ідеться про демонстрацію активності чи про конкретні кроки з виконання військових задумів російської сторони.
«Події розвиваються за простим соціально-економічним сценарієм: конвертація насильства в якісь економічні ресурси. Імітують бойову активність – щоб отримати кошти від кураторів. Можливо, це реалізація військових цілей кураторів, а можливо й ні, – озвучує Костюченко прогноз на кілька найближчих тижнів. – Треба враховувати суму індикаторів. Якби підтягували великі резерви, а не просто проводили ротацію, розгортали мобільні шпиталі, підвозили великі обсяги палива, це означало би, що завтра буде наступ. Зараз ми цього не бачимо».
Щодо можливого розвитку ситуації в найближчі півроку-рік, то Юрій Костюченко попереджає, що Росія та підтримуванні нею сепаратисти й підрозділи її армії на Донбасі діятимуть залежно від того, як складеться зовнішньополітична ситуація та яким буде стан справ в Україні. У цих умовах українській стороні треба бути готовою до будь-яких дій сепаратистів та російських військ на сході України, наголошує експерт.
ОБСЄ посилює свою присутність на Донбасі заради миру – МЗС Австрії
Австрія обіцяє у період головування в ОБСЄ приділити особливу увагу зміцненню і розширенню діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, запевняє голова МЗС Австрії Себастіян Курц.
«У рамках головування Австрії основну увагу буде сфокусовано на тому, щоб підтримувати поточну роботу Спеціальної моніторингової місії в Україні та надалі її розширювати», – зауважив Курц.
Щодо своєї нещодавньої поїздки на Донбас на посаді діючого голови ОБСЄ, посадовець зазначив, що знайомство із ситуацією на місці переконало у необхідності цієї структури для покращення життя населення, для заспокоєння ситуації та моніторингу, особливо в умовах постійного порушення перемир’я.
Себастіян Курц наголошує, що військового шляху розв’язання українсько-російського конфлікту на Донбасі немає.
Чи зможе розширена місія ОБСЄ вплинути на перебіг збройного конфлікту? Все залежить від того, що мається на увазі під «розширенням»: на яких територіях зможе працювати СММ ОБСЄ, які повноваження і чисельність матиме, визнає речник прес-центру АТО Леонід Матюхін. Наразі, за його словами, він щодня бачить спостерігачів ОБСЄ на лінії зіткнення, але коли вони від’їжджають з позицій – обстріли відновлюються і посилюються.
Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Гуґ у коментарі Радіо Свобода озвучив виклики, з якими стикається місія в Україні.
«Спеціальна моніторингова місія продовжить готувати свої звіти, однак сторони (конфлікту – ред.) отримають користь від роботи ОБСЄ лише в тому разі, якщо виконуватимуть все те, про що вони домовилися – це найперший виклик. Другий виклик полягає в тому, що СММ не має повного доступу до всіх тих районів, де вона має працювати вздовж лінії зіткнення. І третій виклик – у тому, що звіти мають бути основою для негайних дій сторін, які в свою чергу будуть відображені у щоденних звітах місії».
За словами Гуґа, Спеціальна моніторингова місія упродовж майже трьох років ефективно діє в напрямку стабілізації ситуації на сході України, а те, що «не діє» – так це повна імплементація сторонами Мінських угод.
«Це означає, що сторони мають робити більше для реалізації того, про що вони домовилися в Мінську, і кожен може бути впевнений, що Спеціальна моніторингова місія обов’язково відобразить їхні зусилля у своїх щоденних звітах», – закликає Александр Гуґ.
Він вкотре наголосив, що ті, хто підписали Мінські угоди, мають дотримуватися їх, а саме: припинити вогонь, відвести важке озброєння і усвідомити всю відповідальність за відновлення миру на цій частині території України. Саме це, за словами представника ОБСЄ, передбачено Мінськими угодами.
Водночас представник «Інформаційного спротиву» Юрій Карін закликає не покладати великих надій на місію ОБСЄ, враховуючи її попередній досвід роботи в Україні.
«Щодо розширення місії ОБСЄ, то я особисто не бачу в цьому ніякого позитиву, тому що місія повністю дискредитована. Лише в останній рік у них, скажімо так, відкрилися очі на те, що відбувається. Але з іншого боку, ми бачимо, що ця місія знаходиться там в ролі статистів. За бажанням російських окупаційних військ їх не пускають у ті місця, які б вони хотіли проінспектувати. А ще – наявність у складі місії росіян. Ми можемо зі 100% впевненістю трактувати їх як військовослужбовців або ФСБ, або ГРУ, які знаходячись в місії, ще й ведуть розвідувальну діяльність», – припускає аналітик.
Але Юрій Карін бачить і позитивні зовнішньополітичні тенденції, що можуть вплинути на перебіг конфлікту.
«Європейські політики нарешті перестали відвертатися від нас. Проблема перестає бути суто українською. Тобто, до них вже доходить, що наступними після України будуть вони. Це – позитив, – визнає експерт. – З іншого боку, що може зробити в принципі будь-яка моніторингова місія, така як СММ ОБСЄ, на Донбасі, де йде класичний військовий конфлікт? Одна сторона є агресором, інша – захищає свою територію, блокує спроби наступу. Хто стоїть за провокаціями – зрозуміло. Але знову ж таки: як змусити сторони до миру? Отже, треба активніше діяти за іншою складовою змушування до миру – посилення санкцій. Але європейські санкції проти Росії вже деякий час залишаються незмінними».
Співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, зі свого боку, визнає що Австрія адекватно визначила свої пріоритети щодо України. Збільшити, розширити можливості місії та рухатися в бік деескалації – це амбітна, але реалістична ціль на рік, тоді як упродовж року на врегулювання конфлікту або ж навіть розгортання СММ до рівня поліцейської місії сподіватися не варто, визнає аналітик.
Розширення географії СММ дозволить давати об’єктивнішу картину подій, і це сприятливо для України, каже експерт Центру Разумкова. Але, з іншого боку, юридично на міжнародному рівні процес визнання Росії стороною конфлікту не завершився. Тож реальне повне припинення вогню, якщо воно таки відбудеться, означатиме збільшення тиску на Україну щодо виконання своєї частини Мінських угод. Однак поточна ситуація свідчить, що такий сценарій наразі не є дуже ймовірним, припускає Мельник.
