Майбутні відносини США та Росії опинилися у середу в центрі уваги у Сполучених Штатах. Погляди новообраного президента країни і кандидата на посаду держсекретаря були однією з головних тем першої за останні півроку прес-конференції Дональда Трампа і слухань у сенатському комітеті з міжнародних відносин, де сенатори протягом дня ставили запитання Рексу Тіллерсону.
«Дональд Трамп визнає російське втручання у вибори» – із таким заголовком у газеті The New York Times вийшла стаття, присвячена прес-конференції Дональда Трампа. Прес-конференція, як очікувалося, буде переважно присвячена тому, як обраний президент – підприємець-мільярдер – має намір відокремити себе від своєї компанії, яка активно займається бізнесом в різних куточках світу.
Однак репортери змусили Дональда Трампа перейти до російської теми, тим більше що напередодні телекомпанія CNN запропонувала сенсацію читачам і глядачам: за даними її джерел, в руках Кремля може бути фінансова та інша інформація, яка компрометує Трампа, і що керівники американської розвідки, які зустрічалися з ним минулої п'ятниці, нібито повідомили про це обраному президенту.
У відповідь на запитання кореспондентів Дональд Трамп голосно поскаржився на поведінку американських спецслужб, звинувативши їхніх співробітників в навмисній організації витоку неперевіреної, сфальсифікованої інформації: «Я вважаю ганебним, що фальшивка, фальшива інформація про те, чого не було, була оприлюднена». Він різко розкритикував кореспондентів CNN, присутніх на прес-конференції, і відмовився відповідати на їхні запитання, звинувативши їх в тому, що вони створюють фальшиві новини.
У тому, що стосується дій хакерів, я думаю, що це РосіяДональд Трамп
Однак обраний президент вперше публічно погодився з висновками американських спецслужб про те, що за кібератаками під час президентської кампанії стоїть Росія. «У тому, що стосується дій хакерів, я думаю, що це Росія», – визнав Дональд Трамп. Володимир Путін, за його словами, не повинен був робити цього, і він не буде робити цього в майбутньому.
Кореспонденти не отримали відповіді на інші запитання, що цікавлять дуже багатьох у США: чи має намір наступний президент США зберегти санкції проти російських громадян і компаній, чи готовий він посилити їх у відповідь на втручання Кремля в американську президентську кампанію, чи вступали люди з його оточення в контакти з представниками Росії під час президентської кампанії.
Перед Рексом Тіллерсоном, кандидатом на посаду державного секретаря, стояло складніше, ніж перед можливим майбутнім босом, завдання. Йому було необхідно переконати членів сенатського комітету з міжнародних відносин, де домінують критики Кремля, що він не прихильний до Кремля і до Володимира Путіна, який вручив йому орден Дружби як керівнику нафтової корпорації ExxonMobil, що зробила чималу допомогу в розвитку російської нафтової галузі, заробила там чималі гроші і публічно виступала проти санкцій.
Судячи з реплік деяких із сенаторів після закінчення слухань, що тривали увесь день, він не зумів розвіяти сумнівів головних скептиків, наприклад, сенаторів-республіканців Марка Рубіо і Ліндсі Ґрема. Однак під час першого публічного знайомства з ним американців Рекс Тіллерсон представив себе, на відміну від Дональда Трампа, як досить рішучого критика Володимира Путіна, який розуміє, за словами Тіллерсона, мотиви дій Путіна і готовий діяти твердо.
Він назвав анексію Криму і російське вторгнення в Україну незаконними діями і навіть сказав, що він би направив Україні озброєння для захисту від Росії.
Він підкреслив, що США виконають свої зобов'язання щодо захисту країн-членів НАТО в разі нападу з боку Росії, і попередив Москву, що вона «повинна бути притягнута до відповідальності за свої дії».
Що стосується санкцій, то, за словами Тіллерсона, вони будуть збережені, принаймні, доки адміністрація Трампа розроблятиме свою стратегію відносин з Росією.
Невідомо, однак, наскільки ці несподівано рішучі заяви узгоджуються з поглядами Дональда Трампа, оскільки, як пояснив Тіллерсон, він поки серйозно не обговорював з Трампом погляди новообраного президента про те, як повинні будуватися американо-російські відносини.
Для критиків Кремля в Сенаті цих заяв було недостатньо, щоб оголосити про підтримку кандидатури Тіллерсона на посаду держсекретаря. Сенатор Марко Рубіо, який не отримав відповіді на запитання, наприклад, чи вважає Рекс Тіллерсон воєнними злочинами бомбардування російською авіацією цивільного населення в Сирії, оголосив, що він не побачив в позиціях Тіллерсона «моральної ясності», яка, на його думку, абсолютно необхідна для людини, яка представляє США в світі.
Слухання в Сенаті, як і прес-конференція Дональда Трампа, дають підстави зробити деякі висновки про те, що адміністрація Трампа може діяти щодо Кремля з позиції сили, залишаючи при цьому відкритою дорогу для домовленостей, припускає Річард Ебелінг, економіст і політолог, професор коледжу Цитадель в Південній Кароліні:
У Тіллерсона набагато більше досвіду спілкування і переговорів з російською владою, ніж у Трампа. Він прекрасно знає про цинізм і корупцію цієї системи і відносин, що домінують тамРічард Ебелінг
– У Тіллерсона набагато більше досвіду спілкування і переговорів з російською владою, ніж у Трампа. Будучи очільником ExxonMobil, він був змушений укладати складні операції і пробиратися через хитросплетіння російського політичного лабіринту. Він прекрасно знає про цинізм і корупцію цієї системи і відносин, що домінують там. Можна припустити, що він, як мало хто з американців, уявляє, як працює цей російський механізм, і розуміє, якщо можна так висловитися, чим є голова сучасного російського керівника.
Тому, коли він говорить, що варто було б надати Україні оборонну зброю і надати іншу підтримку, він приходить до висновку, що росіяни впевнені в силі своєї позиції, вони завжди ціляться в слабкі місця своїх опонентів, і США повинні показати Кремлю, що їм протистоїть суперник, не менш рішучий, ніж вони. Я б саме так трактував погляди Тіллерсона, які він виробив на основі свого досвіду взаємодії з Росією.
– Як Ви трактуєте, з одного боку, відмову Тіллерсона зробити прогноз про майбутнє санкцій проти Кремля, а з іншого – заяви про те, що санкції можуть бути корисним інструментом в міжнародній політиці Сполучених Штатів?
Санкції не позначилися бодай якось помітно на Путіні і олігархах, якщо говорити про їхній рівень життя, доступі до розкоші або обсязі влади, зосередженої в їхніх руках, але водночас санкції відчутно зачепили середнього росіянинаРічард Ебелінг
– Очевидний факт полягає в тому, що санкції не позначилися бодай якось помітно на Путіні і олігархах, якщо говорити про їхній рівень життя, доступі до розкоші або обсязі влади, зосередженої в їхніх руках, але водночас санкції відчутно зачепили середнього росіянина. Тому у відповідь на неминуче питання про санкції Тіллерсон відповідає, що в дуже багатьох випадках неможливо твердо сказати, чи досягли вони поставленої мети.
У цій ситуації, я думаю, можна передбачити з великою часткою ймовірності, що нова американська адміністрація скористається цими санкціями як аргументом у відносинах з Москвою, вони будуть перебувати на столі переговорів і використовуватися Трампом, який вважає себе майстром «мистецтва угоди».
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
