Ціни на ліки в Україні завищені, в середньому, наполовину, заявляють у Благодійному фонді «Пацієнти України». У Міністерстві охорони здоров’я обіцяють: з лютого ліки проти найпоширеніших хвороб стануть доступнішими. Граничну ціну вводять на препарати від серцево-судинних захворювань, астми й діабету. Відтак медикаменти в Україні будуть не дорожчі, ніж аналогічні в сусідніх країнах. А вже від квітня держава відшкодовуватиме вартість ліків хворим на ці недуги.
В Україні ціни на ліки завищені на 30%, а часом навіть на 60%, наголошує виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. Один і той самий препарат може коштувати в Україні у десятки разів дорожче, ніж у сусідній державі, зауважує вона.
«В Україні ціни на ліки вищі, ніж у багатьох країнах Європейського Союзу. Є препарати, на які ціни в Україні у 25 разів вищі, ніж, приміром, в Словенії, Польщі або Литві. Це, дійсно, ненормально, і з цим потрібно щось робити», – говорить Стефанишина.
Монополізація українського фармацевтичного ринку, корумпована й «зарегульована» система реєстрації лікарських засобів і перевірки їхньої якості та ймовірна наявність домовленостей стосовно цін між фармацевтичними компаніями і дистриб’юторами. Це головні причини надвисоких цін на медикаменти, наголошує Стефанишина.
Крім того, Україна є референтною країною для Росії: сусідня держава орієнтується на український фармринок, пояснює експерт. Тому якщо компанія знижує ціну на ліки для України, то і в Росії ліки мають стати дешевшими. Очевидно, що компанії не підуть на цей крок, оскільки російський ринок ліків значно більший, констатує Ольга Стефанишина.
Ціновий бар’єр і відшкодування
Щоб уникнути необґрунтованого завищення цін на ліки, Міністерство охорони здоров’я у 2017 році запустило проект «Доступні ліки».
Ціни на ліки не корелюються із доходами українців, тому більшість не можуть собі дозволити якісне лікування, констатує заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик. Тому від початку січня в Україні діють граничні ціни на кардіологічні препарати та на медикаменти для хворих на астму та діабет. Саме ці хвороби, за словами Ілика, сьогодні є найбільш поширеними в Україні.
Механізм передбачає ціновий бар’єр: медикаменти зазначених категорій в Україні не повинні бути дорожчими, ніж аналогічні у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії.
Відчути зниження цін зможуть з 1 лютого. Фармацевти мають місяць для того, щоб продати медикаменти, закуплені за «старими» цінами.
А вже від квітня держава планує відшкодовувати вартість ліків хворим на ці три типи недуг.
«З 1 січня запроваджуються референтні ціни, так звані граничні ціни, вище яких реалізація ліків по тих трьох напрямках в Україні буде заборонена. А вже починаючи від квітня ми впроваджуємо механізм відшкодування вартості лікарських засобів по цих трьох групах. Після візиту до лікаря ми з рецептом йдемо до аптечного закладу, там по тій діючій речовині, яка прописана в рецепті, отримаємо ліки на 100% безкоштовні, пільгові. Або з невеликою доплатою», – пояснює Ілик.
Заступник міністра запевняє: у програмі реімбурсації братимуть участь усі українські аптеки. Крім того, вони повинні мати весь перелік ліків, передбачений програмою. Це 21 міжнародна непатентована назва (діюча речовина), тобто близько 180 препаратів, які є на ринку, говорить Ілик.
За його словами, з часом міністерство планує розширювати кількість пільгових категорій, але це буде залежати від того, чи зможе держбюджет профінансувати програму. У 2017 році на реімбурсацію уряд виділив півмільярда гривень.
Інтереси всіх учасників ринку мають бути враховані
Фармацевти розуміють необхідність реформ і позитивно ставляться до нововведень, запевняє директор Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України» Володимир Руденко.
Однак зазначає: система буде ефективною лише тоді, коли будуть враховані інтереси всіх учасників ринку, а ціни будуть «зрозумілими» і економічно обґрунтованими. Головне, щоб від бізнесу не вимагали того, на що він не спроможний, резюмує Руденко.
Водночас Володимир Руденко зауважує, що міністерство досі не затвердило нові правила формування цін, нині вони перебувають на етапі громадських обговорень. Натомість перехідний етап скоротили до одного місяця.
«Потрібен перехідний період. Усе-таки один місяць – малувато часу. Бажано було б продовжити його хоча б до першого березня. Це потрібно не для того, щоб спекулювати, просто потрібно продати старі запаси, щоб закупити нові. Тим більше, що до цього часу не відпрацьовані правила формування нових цін: ні оптово-відпускних, тобто цін заводів-виробників, ні роздрібних цін, які реалізуються в аптеці», – зауважує Руденко.
Механізм треба допрацювати
Нині держава не контролює ціни на ліки, їх повністю формує ринок, зазначає головний медичний експерт «Реанімаційного пакету реформ» Зоряна Черненко.
«Державні комунальні аптеки фактично перестали існувати, а там, де ще існують, їхня кількість щороку скорочується. Тільки в Києві 11 комунальних аптек у цьому році приватизували. Приватний ринок сам формує ціни. Держава різними не до кінця адекватними інструментами намагалася його регулювати. І держава не контролює свої державні виробництва фармацевтичні, не стимулює і не вкладає туди гроші для виробництва нових препаратів», – говорить Зоряна Черненко.
Українська держава кілька разів намагалася самостійно встановити ціни на препарати, втім, ці розрахунки не завжди були економічно обґрунтованими. Тому встановлення граничних цін на ліки – виправданий механізм, оскільки орієнтується на сусідні держави, пояснює експерт.
Однак Міністерство охорони здоров’я ще має попрацювати над програмою, аби усунути низку недоліків. Зокрема, пацієнт повинен зберігати за собою право купувати ліки за вищі від референтних ціни, якщо це необхідно, пояснює Черненко.
«Варто переглянути порядок формування цін і допуску на ринок препаратів, які є дорожчими, бо це не є демократичним. Я думаю, що знайдуться громадяни, які приймають такі препарати і зможуть відстоювати свої права в судах», – зазначає експерт.
Водночас реімбурсація ліків має дві великі мети: зменшити витрати українців на ліки й змусити пацієнтів турбуватися про своє здоров’я і приймати необхідні ліки, пояснює експерт.
Швидкого успіху чекати не варто
В Україні страхова медицина лише зароджується, відтак великого успіху поки очікувати не доводиться, переконаний колишній міністр охорони здоров’я, народний депутат Олег Мусій. Обмежена кількість ліків, задіяних у програмі, – майже 5% від загальної кількості, не дасть належного ефекту, тому його відчує небагато українців.
«Ідея правильна, однак ефект відчує дуже маленька кількість людей і жодним чином це не вплине на ціни в аптеках. Насправді там десь близько 20 медикаментів. Це така «крапля в морі» і якогось великого ефекту я б не очікував, хоча шлях до майбутнього медичного страхування і до реферування цін на весь національний перелік ліків має місце, і він правильний», – зазначає Мусій.
Також у МОЗі анонсували створення української організації, яка займатиметься державними закупівлями ліків за зразками міжнародного досвіду.
