Представник Генштабу ЗСУ: «16 тисяч разів бойовики російських терористичних військ відкривали вогонь»

Гості передачі «Ваша Свобода»: Владислав Волошин, заступник начальника прес-служби Генштабу Збройних сил України; Ігор Козій, військовий експерт.

Олександр Лащенко: За минулу добу у зоні бойових дій на сході України поранено п’ятеро українських військовослужбовців. Про це повідомив речник Міноборони з питань АТО Олександр Мотузяник. Загиблих упродовж 9 січня на Донбасі не було.

Отже, третій рік війни Росії проти України. Адже почався вже новий, 2017-й, рік. І він буде саме третім з початку так званої АТО. Путін перемагає Україну чи все ж таки відступає?

Пане Волошин, ЗМІ наводять статистику за минулий, 2016-й, рік. За офіційними даними, загинуло, на жаль, 211 українських бійців, а небойові втрати – 256 воїнів. Відповідає дійсності ця статистика, так?

Владислав Волошин: На жаль, так.

– А що таке небойові втрати? Можна розтлумачити зараз?

Владислав Волошин: Бойові втрати – ми рахуємо тих військовослужбовців, які загинули на лінії вогню. Ті військовослужбовці, які померли у медичних закладах після поранення, від ран, то вони вже вважають загиблими не на лінії вогню. Тому... от не бойові втрати.

– А 2015 рік? Там, напевне, була більша цифра? «Іловайський котел» так званий і так далі?

Владислав Волошин: 2014 рік – «Іловайський котел».

– 2014-й. Перепрошую.

– 2015 рік – Дебальцеве. Проте втрати приблизно на такому ж рівні. Я не буду зараз озвучувати цифри, тому що...

– Понад 200 загиблих – бойові, прямі втрати, так?

Владислав Волошин: Так, приблизно 200.

– От новий рік. Що можна очікувати? Бачимо, що бойовики, окупанти зустріли Різдво по-своєму – зросла кількість обстрілів українських підрозділів, по українських підрозділах. Що це? Це тенденція й надалі триватиме?

Владислав Волошин: 24 грудня ще минулого року був оголошений режим припинення вогню. З того часу і по сьогодні, станом на 15:00, бойовики здійснили понад 750 порушень режиму вогню.

– Виходить, що за два тижні?

– Так.

Щодня ми фіксуємо близько півсотні обстрілів. Наприклад, вчора 46. Кілька днів тому – 54, 52. Це говорить про те, що інтенсивність обстрілів збільшується. Вчора навіть були застосовані реактивні системи залпового вогню.

– «Град» – Були?

Владислав Волошин: Були. «Град».

– У якому саме секторі? Можна назвати?

Владислав Волошин: Так. Це було на луганському напрямку біля наших позицій біля населеного пункту Сизе.

– Був масований обстріл з боку проросійських бойовиків?

Владислав Волошин: Це було кілька залпів. Проте застосування вже реактивних систем залпового вогню, саме того виду озброєння, яке, згідно Мінських угод, має бути відведене на певні відстані. Тут йде цілковите недотримання.

Крім того, якщо брати, то майже постійно, майже щодня є обстріли з мінометів 120 мм. Це теж заборонене озброєння. Крім того, по населених пунктах працює і ствольна артилерія – 152 мм, 122 мм. Також застосовують танки, бронетехніку, бойові машини піхоти.

За минулий рік спостерігачами Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (підкреслюю!) зафіксовано понад 16 тисяч порушень саме режиму припинення вогню. Тобто понад 16 тисяч разів бойовики російських терористичних військ відкривали вогонь по наших позиціях.

– Оця активізація так звана «новорічна», «різдвяна» з боку окупантів російських, то, як Ви вважаєте, це просто спровокувати українські сили на відповідь певну, чи це готується, вже зондується можлива така розвідка для наступу повномасштабного з боку окупантів?

​Владислав Волошин: Повномасштабного наступу, ми схиляємося до того, що, можливо, не буде. Ми готові реагувати на будь-яку зміну обстановки. Проте подібне загострення, ми вважаємо, що це спроба викликати нас на провокацію, тим самим звинуватити нас, що ми не дотримуємося певних, якихось домовленостей, зокрема щодо припинення вогню.

– Тим більше, що це все відбувається тоді, коли новий очільник ОБСЄ побував в зоні бойових дій. Під час цього візиту, мабуть, стихли окупанти зі своїми обстрілами?

Владислав Волошин: На даній ділянці лінії розмежування, лінії зіткнення обстрілів не було. Зате було нарощення в іншій точці. Тому щодня загалом, як я вже сказав, фіксується до півсотні обстрілів.

– Пане Козій, справді, третій рік війни. Скоро буде наближатися до такого ж періоду, скільки тривала і Друга світова війна. На чию користь це затягування? На користь ЗСУ? Справді, вони стали кращими, не тими, що у 2014-у, під час «Іловайського котла». Чи все ж таки на бік Путіна – шальки терезів?

Ігор Козій: У цьому реченні декілька неточностей. Перше. А з чого Ви взяли, що війна йде? У нас що, парламент заявив чітко, що у нас є війна...

– Люди гинуть, обстріли тривають.

Ігор Козій: ...є оформлений законодавчий акт, є оформлений виконаний, всі процедури, ми подали на агресора, вибачте, якісь певні контрибуції, вимагати по Луганській і Донецькій областях? Чи ми граємо все ж у незрозумілу гру, яку нам пропонує російська сторона? Оце треба визначитися! Розумієте? Це перша неточність.

Друга неточність полягає в тому, що це залежить від того, а що ми трактуємо під словом «ЗСУ»? Тих хлопців, які находяться на передовій? Так, вони – частка, вони – наша героїчна і майбутня (я підкреслюю) частка тих майбутніх ЗСУ, які ми з вами прагнемо побудувати.

Є зміни? Однозначно є. Але у нас з вами, повірте, крім підрозділів бойових, реально бойових, до бригади, може, включно, вибачте, є ще і штаби, є й інші речі, які не зовсім зрозумілі. Як запитання було сьогодні зранку: а скільки у нас офіцерів запасу призвуть, а звідки їх призвуть...? Розумієте, таке собі незрозуміле чи побоювання, чи опікування, чи, я не знаю, невіра у владу. Тобто тут теж є питання.

І, скоріш за все, ці питання виникають через брак однієї речі, про яку я вже казав. Це цивільно-демократичний контроль, який в повній мірі як європейський стандарт, як євроатлантичний стандарт фактично не є інтегрований в загальну систему держави і не виконується...

– Контроль над ЗСУ, над політиками, які мають ухвалювати певні необхідні закони?

​Ігор Козій: Ви ж зрозумійте правильно. Ця війна має абсолютно, трошки інший характер. Вона має характер, який побудований на корупції. Абсолютно. Корупція – це є базис дестабілізації любої державної системи.

– Корупція з боку...?

​Ігор Козій: Корупція, яка пропонується комусь серед політиків, у даному випадку це з Російської Федерації, і корупція використовується як базис для окупації.

Те ж саме відбувається, якщо ми подивимося, і в інших справах, де з’являється (така назва дуже цікава) інформаційно-психологічна операція.

До речі, щоб Ви правильно зрозуміли, що нам треба повчитися в американських колег у тому питанні, що не встигла, м’яко кажучи, ця операція пройти з виборами США, вони вже створюють комітет, цілий комітет в Сенаті, який...

– Хакерська протидія Росії, як американці реагують. Це Ви маєте на увазі?

Ігор Козій: Абсолютно правильно. Там не тільки. Там протидія інформаційно-психологічним операціям. Там в принципі питання контррозвідки. Якщо правильно подивитися. І все це дійсно має місце. Наскільки наш сьогодні парламент здатен переформуватися і зрозуміти, які ж сьогодні реальні виклики.

– Пане Козій, а щодо корупції. Конкретно, що Ви маєте на увазі? З боку ворога, агресора, Росії в Україні когось купують? Так?

Ігор Козій: Вибачте, а звідки у нас взялася «п’ята колона»? Що таке корупція?

– Що таке «п’ята колона», на Ваш погляд?

Ігор Козій: «П’ята колона» – це фактично люди, які починають співробітничати з іншою країною, в даному випадку з Російською Федерацією, країною-агресором.

– Наприклад? Можете персоналії назвати?

Ігор Козій: Персоналії? А навіщо їх називати, якщо вже й Військова прокуратура оголосила? По Міноборони. Це капітан першого рангу, який займався зброєю. Чи так це? Я думаю, що колега спростує чи підтримає. Такі ж ми прізвища з Вами можемо знайти по СБУ. Якщо ми візьмемо прізвища у Верховній Раді, то ми теж, я думаю, рано чи пізно знайдемо. Це справа Єфремова. Розумієте?

– Новина вже між 2016 роком і новим 2017 роком. Буде призов офіцерів запасу. Так? Людей, які свого часу закінчили військові кафедри, цивільні люди, жодного дня не служили у війську, але їх призвуть.

Наскільки я пам’ятаю, речник Генштабу Владислав Селезньов уточнював, що до 43 років. А Віктор Муженко, начальник Генштабу, казав, що щороку випускають 9-10 тисяч таких офіцерів запасу в Україні.

​Владислав Волошин: Дійсно, щороку на військових кафедрах, у військових інститутах, на військових кафедрах в інститутах і в університетах є випуск близько 8-10 тисяч офіцерів, які мають звання офіцерів запасу.

І, звичайно, цього року у зв’язку з тим, що існує необхідність саме для офіцерів цієї ланки, тобто командир взводу, командир роти, тобто первинної ланки, буде здійснено призов саме таких офіцерів, офіцерів запасу. Хоча, можливо, хтось з них... Це буде поштовхом до того, щоб вони обрали, скажімо, військових фах і підписали контракт на проходження військової служби далі. Але поки що буде (існує така вірогідність), що буде призов.

– З лютого, як пан Селезньов казав?

Владислав Волошин: Так. Можливо, в терміни з лютого.

– Чотири призови, щоквартально по тисячі. Загалом 4 тисячі?

Владислав Волошин: Так, загалом до 4 тисяч.

– А як це відбуватиметься? Вони ж будуть проходити певне оновлення навичок? Адже хтось підзабув...

Владислав Волошин: Звичайно. Так буде здійснюватися, як і будь-яка підготовка, скажімо, військовослужбовця контрактної служби. Вони будуть направлятися у навчальні підрозділи, учбові центри, де вони проходитимуть певну ще допідготовку. А після цього будуть розподілені по тих посадах, на які їх призивали.

– Яка тривалість підготовки?

Владислав Волошин: Залежно від фаху. Тому що в одних один термін підготовки, а в інших на тиждень, на два, на три довше. Це все залежатиме від фаху того чи іншого військового спеціаліста.

– А після підготовки, вже у війську такий офіцер матиме оклад, як і контрактник, як і його колега-офіцер, який вже давно служить?

Владислав Волошин: Звичайно, як кадровий офіцер. Залежатиме ще від того, який у нього термін служби.

– До речі, 18 місяців, так?

Владислав Волошин: Так, 18 місяців. І ті чинники, які впливають на формування грошового забезпечення. Тобто якщо, наприклад, той офіцер, який прослужив 5-7 років, звичайно, у нього є певний відсоток, який впливає.

– А це буде фактично перший рік служби.

​Владислав Волошин: Платня досить конкурентоспроможна щодо...

– Можна озвучити, яка на місяць?

Владислав Волошин: До 9-10 тисяч гривень.

– А це передовсім які офіцери? Це тільки психологічна робота з підлеглими чи, можливо, інші офіцери, чи всі офіцери запасу?

Владислав Волошин: Буде визначена кількість. Вже є визначена кількість тих фахівців, які і на які посади, яких спеціалістів військових нам бракує.

– Передовсім можна назвати, яких фахівців зараз бракує в українському війську? Офіцерів нижньої ланки?

​Владислав Волошин: Звичайно. Це, як і завжди (бракує – ред.), командного складу, тобто командирів взводу, командирів роти. Звичайно, фахівці і психологічної служби.

Я зараз, скажімо, не буду озвучувати, кого саме і в якій кількості, тому що це інформація з обмеженим доступом. Проте серед таких, звичайно, це і командна ланка.

– Це буде наказ міністра оборони, пана Полторака, так? Чи цей наказ вже є щодо цього призову?

Владислав Волошин: Буде ще наказ відповідний, згідно якого буде здійснюватися саме цей призов.

– А от вік саме? Чому до 43 років, а не до 45-и, не до 40-а? Чи Ви не можете зараз дати пояснення?

Владислав Волошин: Скажімо так, це саме ті фахівці, які можуть висловити бажання далі підписати контракт.

– А – щоб вони далі служили? Тому що ці 18 місяців – це далеко не межа? Добре.

Пане Козій, кажуть, що минулий рік, навіть ті, хто не вважає Путіна видатним діячем, був тріумфальним для президента Росії. В Сирії нібито він свою волю нав’язав. В Україні, як мінімум, нібито на Донбасі конфлікт «заморозив». З ним рахуються. Ну, Обама йде у відставку. Зараз різкі кроки проти нього вживає. Не факт, що Трамп такі кроки проти Путіна продовжить.

Це правда? Путін, держава, ВВП якої на рівні Бразилії нав’язує і військову, і будь-яку волю світу? Чи так неправильно казати?

​Ігор Козій: Чому я саме й почав з корупції? А тому, що саме політична корупція, у тому числі і за кордоном чи дії, які здійснюються структурами ФСБ і службою відповідно зовнішній розвідки Російської Федерації, дуже ефективна у цьому питанні. Ми навіть маємо з Вами прізвище колишнього канцлера, який...

– Шредера?

Ігор Козій: Абсолютно правильно.

Зрозумійте правильно, всі ці речі відбуваються. Це абсолютно інша війна. Це абсолютно інші підходи. Коли йде не знищення матеріальних засобів. Розумієте, територію сьогодні легше приєднати, змінивши просто-на-просто у слабкій державі, промивши голови людям, за рахунок інформації, інформаційних технологій. Після цього просто-на-просто територія береться під свій контроль, знищуються, як правило, підприємства або вони беруться або, я м’яко кажучи, виводяться, забираються із власності тієї держави...

– Як відбувається на окупованих територіях Донбасу…

Ігор Козій: І не тільки. І не на окупованих територіях Донбасу. Якщо ми подивимося на присутність російських банків тут, на присутність підприємств, які у тому числі випускали оборонну продукцію, які на сьогодні знаходяться у власності колишніх російських або діючих російських можновладців, то на всі ці виклики держава повинна реагувати. І питання економічної безпеки повинне ставитися як ключове питання, разом з питаннями інформаційної безпеки, разом з питаннями...

– Тобто Путін перемагає не стільки на полі бою, де йому вже дає відсіч українська армія...?

Ігор Козій: Абсолютно правильно.

– ...а от ширше, у цьому гібридному плані?

​Ігор Козій: Але в нього є і слабкість. І це треба теж зрозуміти. Якщо проаналізувати кампанію, яку він свого часу проводив у Грузії, чи те, що він проводив у Сирії, то ми бачимо, що у Путіна вистачає збройних сил, ресурсу не на дуже довгі терміни. Для СРСР 10 років в Афганістані призвели до повного колапсу. Це, я думаю, чинне керівництво Російської Федерації теж враховує і бачить. І фактично вони термін перебування російського солдата за межами території, термін фінансової підтримки, ресурсної підтримки, у тому числі і військової, спробують скоротити.

Але яким чином це все робиться? Руйнується повністю інфраструктура, звинувачується хтось інший. Наприклад, в Сирії США звинувачують ся. І після цього видається гарна картинка для мешканців Російської Федерації.

– З Афганістану вийшли у 1989 році. І досі Афганістан розхльобує те, що так званий «обмежений контингент» був.

Ігор Козій: Абсолютно.

– Пане Волошин, а який бойовий дух? Адже, справді, є Мінські угоди, якими вони не були б, українські воїни мають виконувати наказ – вони не мають права йти вперед, навіть як і хотіли б. Хоча й потужність вже вища війська.

Ну, от така ситуація. Скажімо так, «окопна війна». Хоча люди гинуть, гинуть щодня, на жаль, майже. То як бойовий дух підтримувати в такій ситуації?

Владислав Волошин: На сьогоднішній день і взагалі з початку проведення АТО бойовий дух українських воїнів на належному рівні. І навіть ті, скажімо, невеликі операції, Ви бачите, які проводяться зокрема щодо нових позицій на Світлодарській дузі, показують, що є достатній потенціал, і ми можемо адекватно реагувати на зміни у будь-якій обстановці і виконувати будь-яке розпорядження і будь-який наказ, який надійде ввід керівництва держава, від командування ЗСУ.

– Про професійну армію зараз мова не йде, тим більше в умовах зовнішньої агресії. Але все-таки говорять і головнокомандувач, і представники українські, що професіоналізм армії – це має бути основний шлях. Ви підтверджуєте зараз це?

​Владислав Волошин: Звичайно. У будь-якій роботі у будь-якій сфері діяльності мають працювати професіонали. І в армії зокрема. Захищати Батьківщину – це почесна місія. І її мають виконувати професіонали. А ті військовослужбовці, які перебувають на строковій службі, приходять в ЗСУ, вони обирають фах. Якщо хочуть цьому присвятити життя, то вони підписують відповідний контракт.

– Бюджет на 2017 рік, який у грудні Верховна Рада ухвалила, то цих грошей має вистачити? Їх, звісно, завжди мало під час війни. Але все ж таки?

Владислав Волошин: Ви правильно сказали, що грошей завжди мало. Але ми маємо те, що нам дає наша держава, що дають нам платники податків.