Понад 110 тисяч декларацій посадовців за 2015 рік були подані до Національного агентства з питань запобігання корупції. Втім, повної перевірки наразі неможливо провести по жодній із них, зазначають у відомстві. Перепона цьому – відсутній порядок проведення такої перевірки. Цей документ поки що перебуває у стадії узгодження і останнє слово має бути за Міністерством юстиції. Затягування процесу представники громадськості називають штучним. Антикорупційні організації намагаються самостійно аналізувати декларації посадовців і звертатися з підозрами про порушення до Національного антикорупційного бюро, яке повідомило, що за фактами декларування недостовірної інформації відкрили вже 13 кримінальних проваджень.
В Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) обговорили з громадськістю, як перевірятимуть подані посадовцями електронні декларації. Поки не запрацює автоматична перевірка за допомогою програмного забезпечення, у НАЗК перевірятимуть декларації вручну. А от коли запрацює автоматична перевірка – ніхто сказати чітко не може. «Хочемо якнайшвидше, а там як вийде», – пояснюють у відомстві. В обговоренні лунають прогнози, що через рік чи, може, навіть і через два.
Поки що в НАЗК здійснюють перевірку щодо тих, хто не подав декларації або подав невчасно. Обіцяють, що як тільки Мінюст затвердить порядок, відразу розпочнуть повні перевірки всіх понад 110 тисяч декларацій.
Всі погодилися, що перевірка має розпочинатися уповноваженою особою – членом Національного агентства. Цей строк має бути 180 днівРуслан Радецький
«Коли Міністерство юстиції зареєструє нам порядки, а ми подаємо їх вже втретє – до нас виникають різні питання: арифметичні, щодо орфографічних помилок, плюс, хто відкриває перевірку. Всі погодилися, що перевірка має розпочинатися уповноваженою особою – членом Національного агентства. Цей строк має бути 180 днів – обґрунтовано, чому не 90 і не 45 днів, це і зауваження наших колег з Європейського союзу, це і з урахуванням перебігу подій та надання відповідей на запити», – пояснює Руслан Радецький, заступник голови НАЗК.
Строки перевірки можуть розтягнути на роки – Дрік
Коли можна очікувати перших результатів в НАЗК, не прогнозують. Поки автоматична система не працює, в першу чергу перевірятимуть декларації посадовців, щодо яких надійшли скарги та звернення з доказами незаконного збагачення. Таких вже є понад 100, кажуть у відомстві. З них спершу перевірятимуть посадовців найвищого рангу.
Визначений максимальний строк перевірки – 180 днів. Це позитивний крок, але є ризик затягування термінів, зазначає Олександра Дрік, голова «Громадського люстраційного комітету».
Якщо протягом трьох років не притягнуто особу до відповідальності – все, притягнути більше її вже не можна. Є ризик того, що за брехню в декларації ніхто не буде покаранийОлександра Дрік
«Ці строки можуть продовжуватись до безкінечності. Але вони можуть так само ще зупиняти строки за умови, якщо є звернення до суду і якщо є звернення за інформацією до міжнародних партнерів. В наших умовах це призводить до того, що ці строки можуть розтягуватися на роки. Якщо протягом трьох років не притягнуто особу до відповідальності – все, притягнути більше її вже не можна. Є ризик того, що за брехню в декларації ніхто не буде покараний через те, що спливуть строки давності. Корупціонери, які не хочуть, щоб результати перевірки декларацій призвели до якихось наслідків, можуть дати хабаря судді, щоб він затягував справу, наприклад, про доступ до його банківської інформації», – зазначає голова «Громадського люстраційного комітету».
Олександра Дрік переконана, що саме узгодження порядку проведення перевірок є затягуванням процесу, адже це можна було зробити протягом минулого року.
«Е-десятина»: волонтери запропонували найбагатшим посадовцям поділитися
Ті, хто відгукнувся, то переважно це ті, в кого хтось із знайомих є в АТО або в силу своїх патріотичних переконаньВіра Прохира
Поки в державі визначаються з перевіркою законності нажитого чиновниками майна, в благодійному фонді «Повернись живим» вирішили перевірити моральну складову депутатів та посадовців із статками. Вони звернулись до 56 найбагатших чільних осіб держави, міських голів, суддів, прокурорів та до вихідців з Майдану у владі із проханням спрямувати частину вказаних в деклараціях статків на потреби армії. Як альтернативу пропонували пожертвувати якусь цінну річ. Відповіли на запит 11 осіб, відгукнулись на прохання ще менше, зауважує волонтер фонду Віра Прохира.
«Фігуранти корупційних скандалів якраз і не відгукуються, бо їм байдужі ті події, що відбуваються. Ті, хто відгукнувся, то переважно це ті, в кого хтось із знайомих є в АТО або в силу своїх патріотичних переконань. Сприймати це як індульгенцію від покарання ні в якому разі не можна. Швидше, це є тест на громадянську позицію тих, кого ми обираємо у владу», – наголошує волонтер фонду.
У фонді «Повернись живим» склали перелік адресатів та їхні реакції на листи та акцію «Е-десятина».
Акцію у фонді збираються продовжувати. Планують надіслати листа до президента Порошенка (звернення до прем’єра Гройсмана поки що залишилось без відповіді, зазначають волонтери).
Голова «Громадського люстраційного комітету» Олександра Дрік закликає активістів не чекати, а самостійно аналізувати декларації посадовців і направляти звернення до Національного антикорупційного бюро. Саме НАБУ має повноваження відкривати провадження за фактами незаконного збагачення.
Станом на 6 січня відкрито 13 таких проваджень. Прізвищ в НАБУ не називають, але зазначають, що під слідство потрапили народні депутати, голови районних адміністрацій, представники судової влади.
