Відповідь США на кібератаки Росії має відбити їй бажання до авантюр у майбутньому – Бланк

Євген Аронов

Високопоставлені представники розвідувального співтовариства США виступили в четвер у Сенаті на слуханнях, присвячених питанням кібербезпеки Америки. Хоча слухання відбувалися в комітеті у справах збройних сил, більшість питань, піднятих законодавцями, мали політичний характер і стосувалися ролі, яку російські хакери зіграли на виборах президента Сполучених Штатів, які відбулися в листопаді.

Питання про російських хакерів глибоко політизоване, і слухання в повній мірі відобразили наявний стан речей. Члени комітету від Демократичної партії США намагалися розгорнути дискусію щодо розбіжностей обраного президента Дональда Трампа і національної розвідки щодо впливу хакерів на результат виборів. Республіканці ж в своїй більшості намагалися мінімізувати роль Росії і вважали за краще говорити про кіберзагрози безпеці Америки з боку Китаю, Ірану, Північної Кореї та «Ісламської держави».

Так, республіканець Том Коттон нагадав, що Трамп планує модернізувати ядерний арсенал США, продовжити розробку ПРО, домагатися збільшення експорту американської нафти і газу. Все це мало для Трампа більший пріоритет, ніж для Гілларі Клінтон, і все це невигідно Володимиру Путіну. Однак двоє провідних республіканців – голова комітету Джон Маккейн і Ліндсі Ґрем – відмежувалися від однопартійців в частині російського фактору і зайняли позицію, близьку до демократів.

Виступали на слуханнях очільник Агентства національної безпеки Майкл Роджерс і директор національної розвідки Джеймс Клеппер. Вони підтвердили попередній висновок, до якого розвідувальна спільнота прийшла ще в жовтні. А саме, що злами серверів Національного комітету Демократичної партії і електронної пошти керівника виборчого штабу Клінтон Джона Подести – справа рук росіян, які діяли з благословення і за дорученням вищого кремлівського керівництва. За період, що минув, Роджерс і Клеппер тільки зміцнилися в цій думці.

Промовці також зазначали, що хакерство було лише одним з елементів стратегії Росії, інші полягали в традиційних «активних заходах»: дезінформації і фейкових новинах, які поширювалися через соціальні мережі і такі канали, як Russia Today і Sputnik. Один з членів комітету, демократ Тім Кейн, який балотувався разом з Клінтон як її віце-президент, нагадав, що сам під час кампанії неодноразово ставав об'єктом «дези». Однак керівники розвідки не захотіли обговорювати на відкритих слуханнях мотиви, які стояли за рішенням Кремля санкціонувати кібернапади на суперників Дональда Трампа.

На сьогодні – 6 січня – призначена зустріч обраного президента з керівниками американських спецслужб, у понеділок спецслужби представлять відкритий звіт про операції російських хакерів (який у четвер ліг на стіл Обами). Чому не навпаки: спочатку оприлюднити звіт (публікація якого, до речі, була відкладена на кілька днів), а потім обговорювати його з Трампом? Радіо Свобода розмовляє про це з аналітиком Американської зовнішньополітичної ради Стівеном Бланком: «Одна справа, якби Трамп поділяв позицію національної розвідки, але ж він висловлює відкриту з нею незгоду. Тому розвідувальна спільнота хоче спочатку спробувати переконати його в тому, що російське втручання у виборчий процес в США – факт незаперечний і лише потім оприлюднювати доповідь. Таким чином Клеппер і його колеги сподіваються уникнути публічного скандалу, який неодмінно вибухне, якщо вони не зможуть переконати Трампа. Обраний президент не бажає визнавати сувору правду життя, бо йому здається, що це поставить під сумнів його перемогу на виборах. Але це не так: розвідувальна спільнота зовсім не прагне того, щоб підірвати легітимність Трампа як президента. Справа не в легітимності, що б Трамп не думав з цього приводу, а зовсім в іншому: Росія розв'язала інформаційну війну проти Сполучених Штатів і на сьогодні досягла успіху в ній. Ось про це необхідно заявити привселюдно і вжити заходів для того, щоб це ніколи більше не повторилося».

Колишній директор ЦРУ Джеймс Вулсі, який працював в перехідній команді Трампа, у четвер демонстративно покинув її через посилення суперечностей між обраним президентом і розвідувальною спільнотою. Протиріччя стосуються, зокрема, Джуліана Ассанжа, засновника WikiLeaks, – організації, яка виклала у себе на сайті викрадені хакерами відомості. Днями Трамп в одному зі своїх твітів висловив беззастережну довіру до слів Ассанжа, що інформація надійшла до нього не від Москви. В очах Клеппера і його колег Ассанж не заслуговує жодної довіри.

«Мені здається, Трамп не усвідомлює того, що він робить, ставлячи Джуліана Ассанжа як джерело достовірної інформації вище за американські спецслужби, – зазначає Стівен Бланк. – Альтернативна точка зору зводиться до того, що Трамп все прекрасно розуміє, але йому є що приховувати. Я не хочу вдаватися в подробиці і ризикувати розголошенням закритих відомостей. Скажу тільки, що поведінка Трампа в цьому питанні не відповідає стандартам очільника американської держави».

У Вашингтоні циркулюють чутки, що Трамп має намір реорганізувати розвідувальну спільноту, нібито щоб зробити її менш політизованою. Прес-секретар майбутнього президента, зі свого боку, відкинув наявність у Трампа будь-яких планів масштабної перебудови. Проте зберігається враження, що Трамп планує поквитатися з директоратом національної розвідки, якого він підозрює в нелояльності. При цьому очільник директорату Джеймс Клеппер висловлювався на слуханнях гранично стримано, відмовляючись згущувати фарби і однозначно кваліфікувати російські кібератаки як акт війни, ніж просто як акт традиційного шпигунства.

Що думає з цього приводу Стівен Бланк: «На це запитання немає простої відповіді. Треба враховувати чинну на момент атаки політику країни, яка зазнала кібератак. У Сполучених Штатів сьогодні немає такої політики, як і в міжнародному праві відсутнє чітке визначення акту кібервійни. Необхідно також брати до уваги розмір збитку, заподіяного хакерами. Однак виокремити значення російських хакерських атак зі всієї безлічі чинників, що призвели до поразки Гілларі Клінтон, вкрай складно.

Проте, на мій погляд, сукупний ефект від нападів на комп'ютерні мережі Білого дому, генштабу і національних комітетів Демократичної і Республіканської партій тягне на акт війни. На користь цього висновку говорить, серед іншого, і те, що помічник Путіна Сергій Іванов ще в 2005 році заявив, що Захід розв'язав інформаційну агресію проти Росії і що Росія перебуває в стані холодної або інформаційної війни з Заходом. А на війні, як відомо, всі засоби хороші. У цій ситуації нам слід задуматися про вживання контрзаходів».

Про контрзаходи розмірковував на слуханнях сенатор Ліндсі Ґрем: «Джеймс Клеппер правий в тому, що люди, які живуть в скляному будинку, не повинні кидатися камінням, маючи на увазі, що всі країни, включаючи Америку, займаються традиційним шпигунством. Але те, що зробила Росія, – це не традиційне шпигунство, це шкідництво стратегічного масштабу. Санкції, оголошені адміністрацією Обами в зв'язку з цим, недостатні, це метання маленьких камінчиків. А нам треба подумати про більш великі», – сказав він.

Як стримувати російські кібератаки в майбутньому? Це питання було одним із центральних на слуханнях. По-перше, за рахунок вдосконалення засобів захисту, вважають керівники американської розвідки. По-друге, за допомогою асиметричних заходів – таких, наприклад, як зняття обмежень на експорт американських енергоресурсів, що завдасть болючої шкоди економіці Росії. Прямі та симетричні відповіді вони бачать невиправдано небезпечними з огляду на бурхливий розвиток засобів війни в кіберпросторі, що загрожує ризиком ескалації і залучення третіх країн в конфронтацію двох наддержав.

Стівен Бланк продовжує: «Якою б не була наша відповідь, прямою або непрямою, публічною або ні, вона, на моє переконання, має в будь-якому випадку бути непропорційною. Непропорційно жорстка відповідь, імовірно, відіб'є у Росії бажання до авантюр в майбутньому. Адміністрація Обами, чи то в силу своєї зайвої миролюбності і віри в потенційне співробітництво з Росією, чи то через страх перед російськими контрударами, ввела санкції, які не можна визнати адекватними».

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода