Київ – Україна та Азербайджан готові реалізувати угоду про постачання азербайджанської нафти на українські переробні підприємства: технічні перешкоди, які заважали цьому, мають усунути упродовж січня, повідомляють НАК «Нафтогаз України» та компанія «Укртатнафта», яка має переробляти цю азербайджанську сировину. Експерти вважають диверсифікацію постачання нафти – позитивом, однак говорять про збитковість української нафтопереробки через застарілі технології та про ризик непрозорих схем перерозподілу коштів у галузі.
Компанія «Нафтогаз України» повідомила, що «українськими нафтопроводами вже скоро задзюрчить азербайджанська нафта» на Кременчуцький нафтопереробний завод.
У повідомленні «Нафтогазу» у Facebook йдеться, що цей факт є радісним не лише для нафтопереробників, а й для державної нафтотранспортної компанії «Укртранснафта», якій не завадять додаткові замовлення.
Суттєвою перешкодою для такого постачання нафти була необхідність заміни технологічної нафти сорту Urals, якою заповнений трубопровід «Одеса – Кременчук», на сорт Azeri, але, мовиться в повідомленні, «Нафтогаз» вже погодив процедуру заміни нафти у трубах.
Таким чином, трубопровід «Одеса – Кременчук», який раніше простоював, знову запрацює, а «Укртранснафта» до запланованих раніше обсягів прокачки нафти додасть ще 1,3 мільйона тонн, повідомили в «Нафтогазі».
У повідомленні наведено посилання на статтю у виданні Delo.UA про те, що ПАТ «Укртранснафта» і ПАТ «Укртатнафта» підписали угоду про постачання не менш ніж 1,3 мільйона тонн азербайджанської нафти (Azeri) на Кременчуцький НПЗ цього року. І вже в лютому очікують на прийняття в Одесі перших танкерів із нафтою Azeri.
Раніше, у липні минулого року президент Азербайджану Ільхам Алієв під час спільної з президентом України Петром Порошенком заяви повідомив, що Азербайджан і Україна зацікавлені в реалізації проекту «Одеса-Броди» для транспортування нафти.
Однак наприкінці 2016 року в «Нафтогазі» повідомили українським медіа, що підготовку до постачання азербайджанської нафти блокує Міністерство фінансів, забороняючи викачувати з нафтогонів технічну нафту російських сортів.
Нині в Україні Кременчуцький НПЗ є фактично єдиним, який працює. Також переробкою нафти в менших обсягах займається підконтрольний державі Шебелинський газопереробний завод. Решта підприємств галузі – простоюють. Кременчуцький НПЗ належить компанії «Укртатнафта», яку нині контролює група «Приват» Ігоря Коломойського.
Переробляти якісну азербайджанську нафту на старому обладнанні – це «переводити продукт» – експерт
Експерт у нафтогазовій галузі Валентин Землянський вважає появу нового джерела постачання сировини – позитивною новиною, однак говорить про збитковість галузі, зокрема, через застаріле обладнання.
Це непогана новина з точки зору диверсифікації постачань. Але Кременчуцький нафтопереробний завод є не настільки модернізованим, щоб переробляти азербайджанську нафту якісноВалентин Землянський
«Це непогана новина з точки зору диверсифікації постачань. Але Кременчуцький нафтопереробний завод є не настільки модернізованим, щоб переробляти азербайджанську нафту якісно. Так, сорт Azeri Light – кращий за російську нафту сорту Urals. В азербайджанській нафті менше сірки та інших домішок – її вважають «легкою», тобто такою, яка допускає глибину переробки понад 80%. Ідеться про можливість отримати з нафти світлі нафтопродукти в кількості 80% від обсягу сировини. А Кременчуцький НПЗ – здатен давати вихід світлих нафтопродуктів близько 60%. Це, фактично, «переведення» якісної сировини. По суті нафтопереробна галузь в Україні зруйнована: залишився Кременчуцький НПЗ та державний Шебелинський газопереробний завод. І треба дивитися, якою буде рентабельність нафтопереробки в Україні: вона останнім часом була мінусова. Але сама тенденція диверсифікації постачання – є позитивною», – уточнює Землянський.
За словами експерта, азербайджанська нафта є не лише якіснішою, а й дорожчою за російську, тому, споживаючи її, Україна має модернізувати нафтопереробні потужності, в іншому разі нафтопереробники й надалі нестимуть збитки.
Російської нафти вже давно немає в Україні: Україна її не імпортує кілька років. Тому говорити про заміщення – неправильноГеннадій Рябцев
Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев пояснює: «По-перше, російської нафти вже давно немає в Україні: Україна її не імпортує кілька років. Тому говорити про заміщення – неправильно. В мене є певні побоювання, що ця нафта на НПЗ – це радше сподівання, ніж факт. Щоб транспортувати в достатньому для переробки обсягу – потрібні трубопроводи, але про контракт щодо транспортування трубопроводом я не чув. Тому я не поспішав би святкувати перемогу. Щоб нафта надходила в більших обсягах – треба було збільшити можливості переробки на заводі, об’єднати окремі установки підприємства у цілісний комплекс. Якщо йтиме трубопроводом – куди подіти нафту, яка в трубопроводі? Говорять, що іншу нафту з нафтогону треба викачати і транспортувати залізницею. Як реалізувати цю складну схему, щоб Україна не отримувала якусь іншу нафту під виглядом азербайджанської. Щоб не сталося, як з газом: Україна не купує газу в Росії напряму, однак бере блакитне паливо у ЄС, куди воно надходить з Росії. І таким чином – переплачує посередникам».
Водночас у «Нафтогазі» стверджують, що для викачування залишків російської нафти з нафтогону «Одеса – Кременчук» та закачування туди азербайджанської нафти – все готове. Як повідомив перший заступник генерального директора «Укртранснафти» Андрій Пасішник, протягом січня російська нафта має бути витіснена з нафтопроводу.
Між тим Геннадій Рябцев дивується, чому про початок постачання азербайджанської нафти повідомляє «Нафтогаз», а не група «Приват», яка володіє підприємством-отримувачем цієї нафти.
Утім, пізніше, коли матеріал готувався до ефіру, компанія «Укртатнафта», яка володіє Кременчуцьким НПЗ, теж дала новину про підготовку до прийому на переробку азербайджанської нафти.
Крім того, експерт закликає український уряд та «Нафтогаз» зробити схеми імпорту і переробки нафти прозорим, щоб в українців не виникало питань: як і звідки транспортується сировина, скільки коштує нафта різних постачальників та яку вигоду отримують від цього переробники і власне – держава.
За офіційними даними та за повідомленнями експертів, упродовж останніх років українські підприємства переробляють переважно нафту власного видобутку, але її кількості недостатньо для повного завантаження виробничих потужностей. Також періодично Україна отримує на переробку казахстанську нафту, але у ще менших кількостях.
