Київ – Зразки українських бойових ракет середньої дальності, які випробовували упродовж 2016 року, в новому році можуть надійти в серійне виробництво і постачатися до Збройних сил України. Це стверджує, за підсумками ракетних стрільб поблизу узбережжя Криму, секретар РНБО Олександр Турчинов. Депутати профільних комітетів та частина експертів наголошують, що деякі з нових модифікацій українських тактичних ракет здатні вражати цілі на відстані до 700 кілометрів, і можуть стати засобом стримування російської агресії. Утім, деякі експерти говорять, що для швидкого запуску виробництва українських ракет бракує фінансування. Тоді як волонтери, що постачають до Збройних сил України сучасне обладнання, закликають владу не гнатися за «гігантизмом» у ракетобудуванні, а передовсім забезпечити армію малими протитанковими ракетними комплексами, яких нині найбільше бракує українським підрозділам на Донбасі.
Україна послідовно відновлює свій «ракетний щит»: у 2016 році уряд та профільні підприємства підготували все для серійного виробництва кількох основних типів ракетного озброєння, потрібного для України, повідомив Радіо Свобода Юрій Береза, заступник голови фракції «Народний фронт» та голова підкомітету з воєнної безпеки Верховної Ради.
За словами Берези, окремі типи ракет з тих, що передбачені державним оборонним замовленням, вже надходять до української армії. Щодо решти – Україна змогла відновити повний технологічний процес без використання будь-яких імпортних матеріалів чи деталей. Також розробники змогли збільшити відстань польоту для ракет власного виробництва, розповів Юрій Береза.
«Насправді у виробництві тактичних ракет ми вже більші відстані освоїли: не 300, а 700 кілометрів. Потихеньку відновлюємо «ракетний щит» України. Причому ідеться не лише про ракети класу «земля-повітря», а й оперативно-тактичні, класу «земля-земля». Як офіцер-ракетник за освітою скажу, що у 2013 році суцільного протиповітряного «щита» в України не було, завдяки діяльності попередньої влади та агентів Кремля. Зараз створюємо систему цілісної ППО. Друге: Україна фактично відновила виробництво ракет для реактивної артилерії радіусом дії 300-400 кілометрів», – пояснює Юрій Береза.
За словами керівника парламентського підкомітету з воєнної безпеки, у 2010-2013 роках попередня українська влада знищила та розпродала більше половини зарядів до реактивних систем «Смерч» та оперативно-тактичного комплексу «Точка-У». Однак нині увесь спектр моделей ракет, потрібних для України, готовий до серійного виробництва. Конкретних моделей депутат не називає.
Українські багатофункціональні ракети «Вільха» та «Нептун» вже влучають у тренувальні цілі – Турчинов
Раніше про те, що Україна налагодила виробництво ракет для реактивних систем залпового вогню, говорив секретар РНБО Олександр Турчинов. Такі заяви він робив після чергових етапів випробування нових українських ракет упродовж 2016 року.
Україна, за його словами, ставить за мету побудувати ракетні комплекси нового покоління, які би перевершували російські аналоги. Ідеться про спектр ракет від протитанкових та зенітних, до сучасних систем залпового вогню та оперативно-тактичних, з радіусом дії понад 300 кілометрів.
Наприклад, системи залпового вогню, які Україна з 2016 року виготовляє та постачає до свого війська – це керовані ракети, які здатні маневрувати в польоті, а також влучати точно в ціль, а не просто «накривати» певні площі, як російські аналоги. Орієнтиром якості для ракетного озброєння є стандарти НАТО, стверджують в РНБО.
Останнє випробування, яке відбулося 1 грудня на півдні України біля кримського узбережжя, навіть викликало обурення російської влади та погрози застосувати російські ракети проти українських пускових установок. Секретар РНБО наголосив, що Україна була змушена виготовляти та випробовувати ракети через російську збройну агресію та загрозу повномасштабного вторгнення.
Турчинов пояснив випробування ракет неподалік Криму, зокрема, необхідністю відновлення протиповітряної оборони України:
«Ракетні комплекси, які ми випробували (1 грудня 2016 року – ред.), здатні надійно вражати як повітряні, так і надводні цілі. Протягом багатьох років російська агентура та продажні керівники Міноборони знищували систему протиповітряної оборони України. І такі пуски – це серйозний крок для відновлення протиповітряного захисту нашої країни», – зазначив секретар РНБО.
Олександр Турчинов не називає конкретних моделей ракетних систем, які випробували у грудні. Однак низка українських медіа та експертів повідомили, що йдеться про оперативно-тактичний ракетний комплекс «Нептун», проект якого також був відомий як «Грім-2». Так, військовий експерт Олег Жданов зауважив Радіо Свобода, що ймовірно, ідеться саме про цей комплекс українського виробництва. Пускові установки, які є на відео з випробувань, подібні до зображень комплексу «Грім-2» на стенді конструкторського бюро «Південне», який можна було бачити на виставках української військової продукції.
Дальність стрільби комплексу – до 300 кілометрів, однак експерти, зокрема Олег Жданов, наголошують, що йдеться про експортну версію, на яку діють міжнародні обмеження з продажу ракетного озброєння. Тоді як у комплектації «Грім-2» («Нептун») для української армії дальність може бути близько 500 кілометрів, а в разі встановлення більшого ракетного двигуна на цю модель – до 2 тисяч кілометрів.
Ще на початку 2016 року президент Петро Порошенко на засіданні РНБО згадував про ракетні комплекси «Нептун», «Вільха» та «Сапсан» як про пріоритетні напрямки роботи українського оборонного комплексу. Порошенко дав доручення у найкоротші терміни завершити розробки та почати виготовлення цих ракет. Деталі цього доручення є секретними.
«Нептун» – це комплекс з двома крилатими ракетами, які можуть виготовлятися у модифікаціях для використання на автомобільній платформі, кораблі чи літаку, для ураження різних цілей на землі, воді й у повітрі. «Сапсан» – також оперативно-тактичний ракетний комплекс, подібний до «Нептуна» та «Грому», але він лише у стадії розробки. Тоді як діючі зразки «Нептуна» випробовують з березня 2016 року. У виданні «Військова панорама» йдеться, що розробляють та виготовляють цей комплекс конструкторське бюро «Луч» у Києві за участі інших підприємств оборонного комплексу України. Радіо Свобода звернулося до концерну «Укроборонпром» із запитаннями про те, якими є основні характеристики «Нептуна» та інших ракетних систем, виготовлення яких Порошенко назвав пріоритетним. У концерні зауважили, що та частина інформації про українські ракети, яку не озвучили президент та секретар РНБО, становить державну таємницю.
Тим часом військові експерти порівнюють потужність і дальність «Нептуна» з російськими комплексами «Іскандер». Так, Олег Жданов наголошує, що сучасні системи протиповітряної оборони, в тому числі російська, не встигатимуть перехоплювати подібні оперативно-тактичні ракети, оскільки вони мають невелику тривалість польоту та високу швидкість.
Що ж до комплексу «Вільха», то його експериментальні пуски відбулися на півдні України 26 серпня. Одним з перших про це повідомив радник міністра оборони Юрій Бірюков.
Конструкторське бюро «Луч» поширило відео пуску цієї ракети як однієї зі своїх розробок, після чого інформацію підхопили українські медіа.
Як пояснив Радіо Свобода директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, «Вільха», яку випробовували влітку 2016 року – це розробка КБ «Луч», яка є по суті реактивною системою залпового вогню (РСЗВ), що здатна прицільно пускати ракети на більші відстані, ніж системи радянського зразка.
Сергій Згурець підтверджує повідомлення РНБО про те, що Україна вже готова запустити серійне виробництво різних видів РСЗО, зокрема – комплексу «Вільха». Що ж до більших ракет, то налагодження їхнього самостійного виробництва в Україні – справа не одного року, передовсім через обмежене фінансування, підсумовує Згурець.
«Щодо реактивних систем залпового вогню з підвищеною автоматизацією, як-от глибоко модернізовані системи «Смерч», які удосконалюють в рамках проекту «Вільха» – так, вони можуть з’явитися в серійному виробництві упродовж року. Виробництво оперативно-тактичних ракетних комплексів, за моїми оцінками, за цей період в Україні навряд чи з’явиться».
Що до системи протиповітряної оборони, то, за словами Сергія Згурця, Україна зосередилася не на розробці нових суто протиповітряних ракет, а на відновленні та продовженні терміну експлуатації комплексів «С-300». Але всі роботи, які планували уряд і РНБО щодо протиповітряної оборони на 2016 рік, наразі не завершені, вважає експерт.
Зі свого боку, секретар РНБО Олександр Турчинов наголошує, що нові моделі ракет, які випробували упродовж року, здатні вражати різні цілі, зокрема і повітряні. В інтерв’ю «Лівому берегу» Турчинов визнав, що у світі є дуже мало країн, які мають повний цикл виготовлення ракет різного призначення, як Україна.
Частина ракетних розробок, за словами керівника РНБО, є повністю секретними.
Підприємства КБ «Луч» і КБ «Південне», які є одними з основних виробників ракетної техніки в Україні, наводять дуже скупу інформацію щодо своїх можливостей у військовому ракетобудуванні. Так, «Південне» повідомляє, зокрема, що одна із космічних ракет-носіїв «Дніпро», яку виготовляє підприємство, має ту ж основу, що й міжконтинентальна балістична ракета «Сатана», яку це підприємство раніше виготовляло і постачало до Росії.
Водночас КБ «Луч» повідомляє, що виготовляє різноманітні малі ракетні системи – зокрема протитанкові та протикорабельні.
Волонтер та учасник проектів з виготовлення розвідувальних та ударних безпілотників для української армії Юрій Касьянов наголошує, що українським воякам на Донбасі найбільше не вистачає саме таких ракетних озброєнь –протитанкових та протиповітряних. Тоді як українська влада, імовірно з метою піару, акцентує увагу на випуску потужних оперативно-тактичних комплексів.
«Секретар РНБО Олександр Турчинов говорить про ракети досить великої дальності, так звані ОТРК. Це, звісно, добре, бо таким чином хоча б завантажують роботою профільні підприємства. Але на фронті найбільше не вистачає протитанкових ракетних комплексів. Також Україні бракує систем протиракетної оборони, зенітно-ракетних комплексів. Не треба гнатися за гігантизмом, щоб ракети обов’язково «долітали до Москви». Пріоритетними мають бути ті озброєння, які нині найбільше необхідні українським воякам на полі бою. Але ще більше, ніж ракети, потрібне адекватне командування, щоб українські солдати не гинули намарне», – наголошує волонтер.
Нещодавно в українських медіа з’являлися розрахунки, що з Сумської області нові моделі українських ракет теоретично можуть долетіти до Кремля, і відтак вони можуть стати зброєю неядерного стримування агресора.
Сучасні тактичні ракети українського виробництва зменшать військові ризики з боку Росії – експерт
Тим часом у проекті довгострокової стратегії нацбезпеки Росії розглядається застосування авіаційних крилатих ракет проти інших держав. Співавтор проекту цієї стратегії, Михаїл Александров, закликає Росію застосовувати ракетні озброєння проти України для підтримки наступу сепаратистів і (або) у разі, якщо Україна, на думку російського керівництва, не виконуватиме Мінські угоди.
Про подібні стратегічні плани Кремля щодо застосування авіації та ракет проти України вже повідомляли українські хакери, які знайшли і оприлюднили відповідні документи.
У цих умовах виробництво в Україні власних тактичних ракетних озброєнь у межах, визначених міжнародними угодами, є якісною альтернативою засобам ядерного стримування, і такі озброєння зменшують рівень загроз з боку Росії, стверджує співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
«Стосовно можливих наслідків, політичних та військових – ракети такого класу (оперативно-тактичні – ред.) можуть бути замінником зброї ядерного стримування. Ракети середнього радіусу дії, крилаті ракети – це засіб, який міг би стримати Росію щодо спроб ескалації. Виготовлення для власного використання ракет більшої дальності, ніж дозволяють міжнародні обмеження для продажу – нервуватиме партнерів, бо Україна не має ідеальної експортної історії: згадаймо лише епізод з експортом до Іраку системи радіотехнічної розвідки «Кольчуга» в часи президентства Леоніда Кучми. Дозволеної дальності в 500 кілометрів для українських потреб достатньо. Потрібні не лише балістичні, а й крилаті ракети – цей напрямок цікавий своєю захищеністю від систем протиповітряної оборони, ідеться про здатність ракети змінювати траєкторію», – пояснює аналітик.
В НАТО нарешті погодилися виготовляти озброєння спільно з Україною
Україна стикається з труднощами у побудові свого ракетного щита не лише через брак фінансів, а й унаслідок того, що західні партнери не поспішають кооперуватися з українською стороною в оборонно-промисловому секторі, стверджує Олександр Турчинов. Утім деякі країни-члени НАТО вже ведуть з Україною переговори про кооперацію.
Так, в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Литви Юозас Олекас висловлював зацікавлення у військово-технічній співпраці з Україною.
«Ми дивимося на те, чим наші країни можуть обмінюватися. Литва має певну продукцію військового призначення. І ми знаємо, що Україна відновлює свою військову промисловість. Наразі тривають перші контакти між представниками оборонного бізнесу та експертами наших держав. Як вони розвиватимуться – залежить від якості та ціни продукції, яка може розроблятися й виготовлятися. Нам відомо про те, що Україна виготовляє бронетехніку з використанням німецьких двигунів. А також – заявила про поновлення виробництва крилатих ракет малої дальності. Ми звертаємо увагу на якість продукції та відповідність її натовським стандартам, щоб озброєння, яке може спільно вироблятися, було сумісним з тим, яке мають інші члени альянсу. Якщо ці вимоги дотримуватимуться – тоді вже будемо дивитися й аналізувати».
У грудні 2016 року концерн «Укроборонпром» повідомив, що досягнув домовленості з литовськими партнерами про створення спільних підприємств з виробництва зброї та військової техніки.
Того ж місяця «Укроборонпром» та польська компанія WB Electronics підписали угоду про співпрацю у сфері протиповітряної оборони.
