Варшава – Серед відомих політиків, які у 2017-му можуть помітно вплинути на розвиток ситуації у світі, є Ярослав Качинський, неформальний лідер польської держави. У цьому переконані аналітики британської агенції Reuters. Вони розташували брата загиблого в авіакатастрофі біля Смоленська тодішнього президента Польщі на другій сходинці в рейтингу 10 діячів, за якими варто спостерігати протягом року. У списку Ярослав Качинський опинився відразу після Дональда Трампа, випереджаючи Володимира Путіна та Ангелу Меркель. Радіо Свобода запитало польських експертів про погляди Качинського на Європу та Україну.
Ярослав Качинський не обіймає жодної високої державної посади. Майже 16 років він – незмінний голова консервативної партії «Право і справедливість». Професор-політолог Антоній Дудек пояснює феномен цього польського політика: «Протягом тривалого часу Качинський був безсумнівним лідером цієї партії, а ті, хто з цим не погоджувалися, мусили її залишити. Таким чином сформувалася винятково однорідна організація, яка тримається на авторитеті Качинського, що підтверджене його статутною позицією. У власній партії він має щось на кшталт диктатури».
Ось уже понад рік «Право і справедливість» має більшість у польському парламенті. Під час останніх президентських і парламентських виборів Качинський, у якого невисокий рейтинг серед польських виборців, відійшов у тінь. Аби забезпечити своїй партії перемогу він зробив ставку на політиків «другої ліги», до яких польські виборці не мали особливих претензій.
Жодні важливі політичні рішення не ухвалюються без його участіПавел Решка
Як сказав у розмові з Радіо Свобода польський оглядач Павел Решка із часопису Tygodnik Powszechny, Ярослав Качинський – це хресний батько сучасної політичної ситуації у Польщі. «Це лідер парламентської більшості, але, на думку політиків та експертів, саме він вирішує, що повинні робити уряд та президент. Жодні важливі політичні рішення не ухвалюються без його участі. Як президент, так і прем’єр завжди готові зустрітися і порадитися з ним, прийняти від нього якісь вказівки», – зазначив Решка.
Єврореаліст, який мусить рахуватися з настроями правого електорату
Антоній Дудек погляди Ярослава Качинського на Євросоюз називає єврореалістичними. За словами політолога, неформальний лідер Польщі вважає, що ЄС мусить стати передусім економічним союзом, натомість він не повинен втручатися у сферу ідеології та цінностей окремих країн. У свою чергу в Росії Качинський вбачає головну загрозу для польської безпеки, тож теперішня Польща реалізує тверду й непоступливу політику щодо Кремля. Про ставлення Качинського до України Дудек говорить: «Качинський належить до тих польських політиків, які до України ставляться з великою симпатією, а це виникає з того, що він поділяє думку, яку багато років тому виразно сформулював Юзеф Пілсудський про те, що польську незалежність буде важко зберегти без незалежної України».
Польські експерти говорять, що у відносинах з Україною Качинський робить і робитиме сильний наголос на питаннях історії. Павел Решка пояснює: «Ярослав Качинський був на Майдані, він однозначно підтримує прагнення України демократизуватися й інтегруватися в ЄС і НАТО. Натомість над ставленням Ярослава Качинського та його партії до України висить, так би мовити, тінь минулого, тінь Волині».
Міхал Потоцький, оглядач із видання Dziennik Gazeta Prawna, нагадує, що під час грудневого візиту Петра Порошенка до Варшави несподівано відбулася тривала зустріч українського президента з Ярославом Качинським. І хоч розмова двох політиків точилася за зачиненими дверима, в ЗМІ просочилася інформація про те, що, в основному, йшлося про складне польсько-українське минуле. Потоцький зазначає, що на такому перебігу зустрічі наполіг саме Качинський.
Качинський мусить, з одного боку, вгамовувати антиукраїнські настрої, а з іншого – не втратити підтримкиАнтоній Дудек
Антоній Дудек пояснює, що у відносинах з Україною Ярослав Качинський робить і робитиме наголос на минулому, тому що не може не рахуватися з думкою свого правого електорату, який історичним питанням надає великої ваги. «Качинський мусить зважати на їхні очікування і вразливість, щоб, з одного боку, вгамовувати антиукраїнські настрої в цих середовищах, а з іншого – не втратити їхньої підтримки», – зауважив політолог.
У свою чергу Павел Решка каже, що велике значення історії в теперішньому польсько-українському діалозі – це не в останню чергу результат польсько-українських відносин часів президентства Віктора Ющенка та Леха Качинського. Політики товаришували і нібито домовилися, що не ухвалюватимуть якихось рішень, які можуть завдати шкоди політичній кар’єрі колеги. Решка твердить, що 7 років тому брати Качинські образилися на тодішнього президента України Ющенка, який несподівано для них надав звання Героя України Степанові Бандері. Таке рішення Ющенка начебто завдало удару авторитетові Леха Качинського у Польщі, який був сильно розчарований вчинком свого українського приятеля. «Це спричинило неймовірну критику Леха Качинського з боку правих середовищ. Вони говорили, що Качинський – зрадник, що жертви Волині вимагають правди. Це в свою чергу залишило глибокий слід на політиці «Права і справедливості» щодо України, а також на тому, як Ярослав Качинський ставиться до наших відносин», – пояснив Павел Решка.
Роль Польщі як адвоката України в ЄС послабиться?
Конфронтаційна закордонна політика партії «Право і справедливість» вже довела до певного обмеження позиції Польщі в БрюсселіМіхал Потоцький
Міхал Потоцький звертає увагу на складний характер Ярослава Качинського, який звик вирішувати проблеми через конфлікти й суперечки. На його думку, такий спосіб вирішення проблем може ослабити адвокатську роль Варшави у ЄС. Оглядач розмірковує: «Конфронтаційна закордонна політика партії «Право і справедливість» уже довела до певного обмеження позиції Польщі в Брюсселі, а чим слабша ця позиція, тим менший вплив Польщі на рішення ЄС і менші її можливості коригувати рішення найбільших євросоюзних держав. А тим самим слабшає наша роль адвоката України в ЄС».
Схожі побоювання у Павла Решки. Він говорить: «Польща, протиставляючись головним європейським державам, стає «проблемною дитиною» ЄС. Раніше Польща могла багато енергії спрямовувати на те, щоб надавати Україні підтримку в Євросоюзі, говорити про Східне партнерство, про необхідність відкритості ЄС на схід чи про загрозу з боку Росії, а тепер Варшава постійно мусить переконувати Євросоюз у тому, що польській демократії нічого не загрожує, що Конституційний суд нормально функціонує тощо».
Втім, як наголошує Міхал Потоцький, Ярослав Качинський дуже добре розуміє, наскільки важливо для Польщі, аби Україна захистилася від російської агресії. Тому, каже експерт, неформальний лідер польської держави, попри все, послідовно сприятиме реформуванню й модернізації України.
