Євросаміт підіб’є підсумки «Мінська», дасть «зелене світло» санкціям та спробує розблокувати асоціацію

Брюссель – Нині в Брюсселі має пройти саміт останньої надії на те, що асоціація між Україною та ЄС нарешті набуде повної чинності після того, як цей процес загальмувався «з легкої руки» популістських організацій у Нідерландах. Розв’язання цього питання обіцяє бути непростим. Адже навіть, якщо лідери ЄС знайдуть компроміс, його ще має підтримати нідерландський парламент. Натомість значно простіше має вирішитися питання продовження санкцій щодо Росії. Це передбачають дипломати з огляду на тривалість порушень Мінських угод, з якими пов’язали ці обмеження.

Збираючись на останню цього року зустріч керівників держав та установ ЄС, голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, висловив надію, що цей саміт має нарешті гарантувати остаточне ухвалення українсько-європейської Угоди про асоціацію.

«На саміті слід домовитися щодо остаточного ухвалення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це – питання нашої геополітичної відповідальності. Настав час завершити роботу Європарламенту та української (Верховної) Ради, які одночасно ратифікували цю угоду – визначний момент у історії парламентаризму нашого континенту», – заявив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер напередодні зустрічі лідерів держав та урядів Європейського союзу в Брюсселі.

Насправді, українське питання нині обіцяє стати продовженням головного болю для нідерландського уряду, який намагається знайти компроміс щодо Угоди між ЄС і Україною, яку громадяни Нідерландів відкинули на референдумі в квітні.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте шукає спосіб задовольнити і ЄС, всі країни якого вже ратифікували угоду, і Україну, яка вимагає якнайшвидшого вирішення цієї дилеми. Власне, Рютте відстоює дві ключові вимоги. По-перше, що ратифікована Угода про асоціацію не дає оборонних гарантій Україні. По-друге – підтвердження, що Угода не стане першим кроком до майбутнього членства України в ЄС. Але проти останнього виступають деякі східноєвропейські країни-члени, насамперед, Польща.

Через невиконання «Мінська» тиск на Росію продовжать

Іншим гострим питанням, щоправда, з меншими протиріччями, будуть санкції проти Росії. Очікується, що Європейська рада нині обговорить та вирішить продовжити галузеві санкції. Цього, попри протистояння італійського уряду, вимагає Берлін та Париж.

Президент Франції Франсуа Олланд, зустрівшись до саміту із німецьким канцлером Анґелою Меркель, не мав жодних сумнівів у необхідності продовження санкцій.

«Ми повинні продовжувати застосовувати положення Мінських угод, і, коли вони не будуть виконані, ми повинні продовжувати систему санкцій. Доки не видно ні зусиль, ні прогресу і продовжується блокування, я підтримую, як і канцлер Німеччини, позицію, що санкції повинні бути продовжені», – заявляє господар Єлисейського палацу в Парижі.

У дипломатичних колах ЄС підтверджують, що прем’єр-міністри та президенти держав Співдружності нині вислухають звіти лідерів Франції та Німеччини про відсутність прогресу в Мінських угодах. Як наслідок, очікується, що вони підтримають їхню рекомендацію продовжити санкції щодо Росії ще на півроку. Саме ж набуття чинності рішення щодо санкцій очікується вже на початку наступного тижня.

«Продовження санкцій буде правильним сигналом» – Вебер

Інше питання нинішнього саміту стосуватимуться ситуації в Сирії. Манфред Вебер, голова найвпливовішої політичної групи «народників» Європарламенту, заявив, що ЄС повинен діяти, тим часом, як «кров на руках» – у президента Росії Володимира Путіна, з огляду на російські бомбардування сирійського Алеппо. «Продовження санкцій буде вірним сигналом», – вважає німецький європарламентар.

Серед інших питань саміту лідерів ЄС будуть також проблем міграції, зміцнення європейської оборони та безпеки, а також «Брекзиту» й відносин Євросоюзу із Туреччиною.

Напередодні, обговорюючи теми нинішнього саміту в Європарламенті та перспективи зовнішньої політики, євродепутати визначили для лідерів ЄС, що саме дипломатія, розвиток і оборона повинні стати основами зовнішньої політики Європейської співдружності. Вони закликали до реалістичнішої стратегії відносно Росії, а також застосування принципу «менше – за менше» до країн, які намагаються повалити демократію.