Майже третина росіян – 29 відсотків – змінили своє ставлення до президента Володимира Путіна в гіршу сторону. Про це свідчать результати проведеного наприкінці листопада дослідження російського соціологічного «Левада-центру». 55 відсотків опитаних росіян, однак, заявили, що їхнє ставлення до президента не змінилося, а 14 відсотків сказали, що ставляться до Путіна ще краще.
Майже три чверті росіян, за даними опитування, впевнені, що Володимир Путін «щиро хоче домогтися підвищення добробуту населення». 24 відсотки респондентів вірять, що йому це вдасться, а 48 відсотків переймаються, що Путіну «завадить бюрократія і відсутність хорошої команди».
На думку 28 відсотків росіян, Путін «успішно і гідно справляється з вирішенням проблем країни», а 39 відсотків опитаних сподіваються, що президент зможе впоратися з проблемами і в майбутньому.
Майже третина – 29 відсотків респондентів – вважають, що Путіна немає ким замінити: «люди не бачать, на кого іншого вони ще могли б покластися», йдеться в опитуванні.
Про те, на чому заснована віра росіян у Володимира Путіна і що може її змінити, Радіо Свобода розповів директор російського «Левада-центру», соціолог Лев Гудков:
Ставлення до Путіна, дійсно, досить стійке і майже не змінюється, оскільки працює дуже потужна система пропаганди. Пропаганда так подає Путіна, що поруч із ним просто не залишається інших самостійних політиків
– Ставлення до Путіна, дійсно, досить стійке і майже не змінюється, оскільки працює дуже потужна система пропаганди. Вона створює йому такий образ рішучого, вольового, досвідченого політика, лідера нації, який сильно відрізняється від ставлення до уряду, до губернаторів та іншого. Авторитет Путіна і його популярність тримаються на двох речах – на ілюзіях і надії на те, що Путін зможе вивести країну з кризи і зможе забезпечити росіянам гідний рівень життя, певний стан процвітання, як це було в період між 2003 і 2012 роками. Це дуже важливі ілюзії і надії. І другий момент – це його безальтернативність. Це штучно створене ставлення до Путіна, що пояснюється тим, що політичне поле в Росії практично випалене. Пропаганда так подає Путіна, що поруч із ним просто не залишається інших самостійних політиків.
– Тобто люди не бачать взагалі ніякої альтернативи Путіну?
В Росії немає політичної конкуренції. У цьому сенсі Путін втілює в собі колективні цінності, пов'язані з образом ідентичності
– Розрив між ним і іншими фігурами, які потрапляють в поле суспільної уваги, колосальний. Там із дуже великим розривом з'являються тільки дві фігури – це Сергій Шойгу і Сергій Лавров, і тільки як його помічники і виконавці. Інакше кажучи, в Росії немає політичної конкуренції. У цьому сенсі Путін – це якась символічна фігура, яка втілює в собі колективні цінності, пов'язані з образом ідентичності.
– У Росії триває економічна криза, і становище багатьох росіян значно погіршилося. А ось через цю кризу змінюється ставлення до Путіна – його за це критикують чи, навпаки, хочуть ще міцніше згуртувати ряди?
Діє система захисту його як символічного лідера. З ним пов'язується тільки коло міфів, що стосуються статусу Росії як великої держави
– Деяке незначне погіршення ми дійсно фіксуємо, але структура ставлення не змінюється. Тому що склалося так, що Путін не відповідає за стан справ в країні, за внутрішню політику, за економічні проблеми, за корупцію, за тероризм. Вся відповідальність за вирішення цих проблем і за проведення політики щодо цих питань переноситься на уряд, на прем'єр-міністра, на губернаторів і більш низькі рівні адміністрації. Тобто діє система захисту його як символічного лідера. З ним пов'язується тільки коло подій, міфів, що стосуються положення Росії на світовій арені, статусу Росії як великої держави.
– Що ставлять йому в заслугу, а в чому він розчаровує зараз росіян?
Практично не залишається тих, хто скептично ставиться або в стані якось раціонально оцінити успіхи і поразки Путіна. Більшість вважає, що він повернув Росії авторитет і вплив на світовій сцені
– Головне досягнення Путіна – це зовнішня політика. Тут практично не залишається тих, хто скептично ставиться або в стані якось раціонально оцінити успіхи і поразки Путіна. Дуже невелика частина людей, в основному більш освічених і які користуються іншими каналами інформації, дійсно в змозі оцінити негативні наслідки його зовнішньої політики. А більшість вважає, що він повернув Росії авторитет і вплив на світовій сцені. У деяких групах все-таки економічна криза помітна, вона болюча, і зниження середнього рівня життя десь на 15 відсотків – це болісно, але не радикально, не критично. Тому не у всіх групах зростає роздратування або невдоволення щодо Путіна. Тим більше що Путін, ще раз кажу, захищений від відповідальності.
Найбідніші групи населення, ось серед них негативні оцінки дійсно трошки зростають. А позитивно оцінюють діяльність Путіна люди більш освічені, більш благополучні
Це, скоріше, хвилює найбідніші групи населення, ось серед них негативні оцінки дійсно трошки зростають. А позитивно оцінюють діяльність Путіна люди більш освічені, більш благополучні – ті, що ближче до влади, бюрократія, чиновники, державні службовці, категорії населення, залежні від держави.
– А чого чекають росіяни від Путіна?
– Їм хотілося б, щоб він забезпечував зростання доходів. Хочуть виходу з кризи, певної впевненості в майбутньому і зростання доходів, насамперед споживчих.
– Який реальний політичний рейтинг російського президента?
– Мені здається, це питання дещо безглузде. Ставлення до Путіна складається з багатьох речей. Домінанта ставлення до Путіна – це певна байдужість і відчуженість. Не так багато людей відчувають до нього якусь симпатію або захоплюються його діяльністю, і ще менше людей, які ставляться до нього різко негативно, відчувають антипатію, неприязнь і все інше. Основна маса каже, що або не відчуває до нього ніяких почуттів, або не може сказати про нього нічого поганого. Так кажуть частково через страх, частково тому, що цар далеко, а повсякденне життя ставить перед людьми зовсім інші проблеми.
– А може щось глобально змінити ставлення росіян до Путіна?
Тривога тримається серед росіян вже майже 2,5 роки. Це тривога з приводу загрози переростання частіших дрібних конфліктів у велику війну
– Загальна зміна конструкції реальності. Зараз пропаганда поставила таку картинку, що Росія перебуває в гострій конфронтації з Заходом. Захід зазіхає на неї, хоче встановити контроль, ставиться до неї вороже. І це майже такий передвоєнний стан. Дуже помітна тривога тримається серед росіян вже майже 2,5 роки. Це тривога з приводу загрози переростання частіших дрібних конфліктів у велику війну. І люди кажуть, що «ми вже на порозі Третьої світової війни, але поки тільки холодної». А раз так, то, відповідно, всі претензії до влади відсунуті убік, і треба терпіти, треба консолідуватися навколо прапора, а прапор в цьому випадку – це Путін.
– Тобто, якщо вимкнути телевізійну кнопку, люди можуть прийти до тями?
– У людей має настати відчуття, що вони зайшли в глухий кут – і за економічними параметрами, і щодо неефективності державного апарату, зростання корупції. І найголовніше, вони повинні, нарешті, відчути гостру соціальну несправедливість, яка йде від держави.
– Настане коли-небудь такий момент?
Вся відповідальність перекладається на інших за принципом «добрий цар – погані бояри». Це поки працює, але з великим скрипом
– Настане, але не думаю, що скоро. Припустимо, що війна в Сирії перетвориться на другий Афганістан. На тлі погіршення становища в економіці, зростання цін, зниження купівельної спроможності, пенсії – ось все разом з часом, звичайно, може обернутися в таку гостру реакцію невдоволення владою. А поки, ще раз кажу, вся відповідальність перекладається на інших за принципом «добрий цар – погані бояри». Це поки працює, але з великим скрипом.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
