Брюссель – Наближення українських громадян до «безвізу» зрушило з «мертвої точки» – сьогодні один із комітетів Європарламенту, що відповідає за лібералізацію подорожей Шенгеном, підтримав законопроект щодо так званого «механізму припинення». Саме через нього процес скасування віз Україні перебував у глухому куті. Але тепер цей символічний для України рух вийшов на фінішну пряму. Втім, безвізові тури до Євросоюзу можуть стати реальністю тільки протягом наступного року.
Саме вільні подорожі, без візових перешкод, принижень, посередників та хабарів, на практиці й означають євроінтеграцію для українців, які два з половиною роки тому на Майдані на повний голос оголосили про свій європейський шлях. Згодом і півтори сотні реформ, адаптацій та змін, яких вимагала європейська спільнота, були виконані. Але раптом, за крок до «безвізу», у європейських столицях почалися дискусії щодо механізму запобігання зловживанням безвізовими режимами. Дискусія, яка заблокувала мрію українців почуватися вільними при перетині кордону.
У четвер, досягнувши напередодні згоди щодо компромісного законопроекту про «механізм припинення» безвізових режимів із третіми країнами, його підтримав Комітет із громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту. А це, в свою чергу, відкриває шлях для остаточного ухвалення в ЄС скасування віз громадянам України та Грузії.
Лідер неформальної парламентської групи «Друзі України», литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічус каже, що радий цій події, але перспективи скасування віз для українців, на його думку, надалі залишаються доволі туманними.
Закликаю припинити спротив і розпочати переговори й щодо України – Ґабріел
«Немає впевненості у тому, коли саме розпочнуться тристоронні консультації між Європарламентом, Радою ЄС та Єврокомісією щодо візової лібералізації для України. Для Грузії чітко сказано, що як тільки «механізм припинення» ухвалять, вони отримають угоду про скасування віз. Але щодо українців такої впевненості немає. Я не можу сказати, коли саме ми будемо голосувати щодо візової лібералізації для України», – каже європарламентар, звертаючи увагу на те, що, дійсно, консультації щодо грузинського «безвізу» заплановані вже на наступний тиждень, але там нічого не згадується про українців.
Марія Ґабріел, болгарський євродепутат і автор звіту щодо візової лібералізації Україні та Грузії, заявила: «Настав час для просування «безвізу» для цих двох держав. Наступної середи розпочнуться міжінституційні консультації щодо Грузії, і я наполегливо закликаю припинити спротив і розпочати переговори й щодо України».
При цьому вона додає, що обидві держави виконали всі критерії. Скасування віз підтримав і профільний комітет Європарламенту.
«Як для надійних партнерів, для нас надзвичайно важливо виконати свої зобов’язання. Сподіваюся, наступного тижня ми зможемо надіслати добрі новини громадянам Грузії та України», – каже Ґабріел.
Туск: зараз – фінішна пряма
На звістку про домовленість щодо «механізму припинення» відреагували й інші очільники євроустанов. Голова Європейської ради Дональд Туск у своєму мікроблозі Twitter написав: «Майже там. Дискусія щодо механізму припинення завершена. Зараз фінішна пряма до безвізового режиму для України та Грузії».
Єврокомісар з питань політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнес Ган вітає рішення європарламентського комітету та закликає ЄС без зволікань надати «безвіз» Україні і Грузії.
Ган пише, що «щасливий». «Невтомна праця приносить плоди! Тепер ЄС повинен невідкладно надати заслужений безвізовий режим громадянам України і Грузії», – продовжує він.
Натомість очікування щодо України у Пятраса Ауштрявічуса доволі скромні, з огляду на спротив всередині ЄС, згаданий його колегою Марією Ґабріел.
«Висуваються нові умови, які лунають насамперед політично, а не адміністративно, – пояснює Ауштрявічус. – Тому навіть після нашого голосування щодо «механізму припинення» я не знаю, коли прийде черга остаточного рішення щодо України. Це може зайняти додатковий час. Ми чули про деякі політичні плани: скажімо, під вибори у Франції, а це означає кінець квітня, а може, й пізніше. Це й породжує чимало невпевненості».
Втім, деякі дипломати у Брюсселі хоч і не виключають швидкого й результативного «тристороннього діалогу» щодо українського «безвізу», проте схильні думати, що на голосування у Європарламент він потрапить не раніше ніж наступного року. Марія Ґабріел з надією очікує розгляду цих питань на сесії, яка почнеться 16 січня. А вже потім залишиться тільки формальне затвердження «безвізу» Радою ЄС.
Сутність «механізму»
Оновлений так званий механізм припинення безвізових режимів третім країнам в разі зловживань дозволятиме припинення на 9 місяців вільних пересувань шенгенським простором іноземним громадянам. Це передбачено у випадку стрімкого зростання нелегальної міграції чи інших зловживань «безвізом» тією чи іншою третьою державою з-поміж 60 країн, із якими ЄС має безвізовий режим.
Згідно з проектом нової норми, держави-члени та Єврокомісія зможуть ініціювати механізм припинення. Зокрема, Європейська комісія буде займатися моніторингом ситуації у країнах, що мають безвізовий режим з ЄС, і звітуватиме Європарламенту та Раді ЄС про те, чи відповідають країни умовам надання безвізового в’їзду, зокрема, таким, як повага до прав людини чи невиконання зобов’язань третіх країн щодо угод про реадмісію.
Основна мета цієї ініціативи – зміцнення вже наявного механізму повернення до віз із можливістю впроваджувати його значно ефективніше й швидше. Відтак державам-членам буде легше повідомити про обставини, які можуть спричинити припинення дії «безвізу», шляхом включення Єврокомісії в механізм із власної ініціативи і доручивши їй направляти щорічні доповіді Європарламенту і Раді ЄС щодо того, чи продовжують треті країни відповідати необхідним безвізовим критеріям.
