Дискусії про можливість перенесення Євробачення 2017 не вгавали упродовж останніх кількох тижнів. 8 грудня Європейська мовна спілка скаже своє заключне слово про перспективи проведення пісенного конкурсу. Тим часом його оргкомітет, Національна телекомпанія України та члени Кабінету міністрів запевняють, що українська столиця спроможна прийняти закордонних гостей у травні.
Журналісти «ТСН Тиждень» 27 листопада поширили інформацію про можливість втрати Україною права на проведення «Євробачення-2017», посилаючись на слова першого заступника гендиректора НТКУ Олександра Харебіна. Однак у розмові з Радіо Свобода той наголосив, що репліку про «червону картку», яку Україна отримала від Європейської мовної спілки через зрив підготовки до «Євробачення», журналісти вирвали з контексту. За його словами, наглядова рада дійсно мала низку зауважень до української сторони через затримку з підготовкою на початку жовтня, але після останньої ревізії на початку листопада вердикт змінився. Зараз Україна готується звітувати перед Генеральною асамблею Європейської мовної спілки у Швейцарії.
«Ми усміхаємося спробам Російської Федерації розхитати ситуацію стосовно «Євробачення». Ми їдемо з чіткою впевненістю, яку надамо нашим європейським партнерам стосовно того, що ми гарантуємо всі речі, які були необхідні для забезпечення проведення конкурсу «Євробачення», – сказав Олександр Харебін.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко висловив переконання, що песимізм щодо «Євробачення» в Україні – на руку російським пропагандистам і запевнив, що підстав для хвилювання немає.
«Євробачення-2017» не поїде в Москву
Утім, жовта преса розповсюдила повідомлення, що «Євробачення» в Україні таки під загрозою зриву. Зокрема, німецький таблоїд Bild, посилаючись на власні джерела в оргкомітеті пісенного конкурсу, написав, що через відсутність з боку Києва фінансових гарантій конкурс можуть перенести у Москву.
У відповідь на запитання російських журналістів щодо можливості такого розвитку подій, представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова згадала про українських олігархів, чиїх грошей «вистачило б не на одне «Євробачення», а на три».
Не залишився байдужим до дискусії і депутат Держдуми від анексованого Росією кримського регіону Руслан Бальбек.
«Ми готові провести «Євробачення» в російському Криму. У нас є всі необхідні умови для проведення конкурсу», – заявив він РИА Новости.
Але Європейська мовна спілка у коментарі Deutsche Welle спростувала чутки про перенесення «Євробачення» до російської столиці і повідомила про призначення виконавчих продюсерів пісенного конкурсу. Ними обрали першого заступника гендиректора НТКУ Олександра Харебіна і Вікторію Романову, яка очолювала українську делегацію на «Євробаченні» з 2007 року. Шоу-продюсером став Стюарт Барлоу, який має багаторічний досвід роботи з телетрансляціями. Виконавчий директор «Євробачення» Йон Ола Санд сказав, що уся команда впевнена у компетентності та досвіді новопризначених керівників.
Коштів на шоу вистачить
На розмови про нездатність України провести «Євробачення» відреагував і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, назвавши їх «качками» та «спробою дискредитації України у світі». Він висловив свою подяку Руслані Лижичко, яка є членом оргкомітету «Євробачення-2017». Та запевнила, що жодних проблем із фінансуванням пісенного конкурсу немає і що бюджет цьогорічного «Євробачення» перевищує бюджет багатьох попередніх, зокрема «Євробачення-2005».
Міністр фінансів України Олександр Данилюк написав на своїй сторінці у Facebook, що уряд вже зробив усе необхідне для забезпечення повного фінансування заходу і навів розрахунки: «Виділено 430 мільйонів гривень гарантій, а також передбачено в бюджеті на 2017 рік 455,7 мільйона гривень. Також Києвом як переможцем конкурсу на право проведення «Євробачення» вже виділено 50 мільйонів гривень цього року та передбачено ще 150 мільйонів гривень у наступному».
«Єробачення» і суспільне мовлення: чи є конфлікт?
Ймовірність урізання бюджету суспільного мовлення через проведення «Євробачення-2017» стало однією з причин звільнення екс-гендиректора Національної телекомпанії України Зураба Аласанії.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який після тривалих дискусій замінив його у ролі голови Комісії з перетворення НТКУ в НСТУ, вважає ці хвилювання щодо ризиків перебільшеними. У коментарі Радіо Свобода він зазначив, що НТКУ очікує, що уряд знайде 350 мільйонів гривень, яких наразі не вистачає на фінансування суспільного телебачення та радіомовлення, адже нормою відповідного закону передбачено фінансування у розмірі 1,26 мільярда гривень.
«Зараз головний ризик, на який ми не впливаємо, – термін прийняття бюджету. Не дай Бог, щоб цей бюджет був прийнятий, скажімо, в новорічну ніч чи в останніх числах грудня. В нас тоді складно буде вирішити питання по фінансуванню компанії НСТУ, яка буде зареєстрована в січні», – сказав Олег Наливайко.
Олександр Харебін переконує, що дохід від проведення пісенного конкурсу зможе допомогти компенсувати брак коштів на суспільне мовлення: «Якщо ми порахуємо понад 900 мільйонів гривень від держави та майбутні надходження від проведення конкурсу, ми очікуємо більш ніж 200 мільйонів від внеску Європейської мовної спілки, від спонсорства і трошки від квитків. Бюджет суспільного мовника буде повністю наповнений, згідно з законом».
Експерти видання «Детектор Медіа» звертають увагу на юридичний аспект, пов’язаний з фінансуванням пісенного конкурсу. Адже 1 січня 2017 року НТКУ припинить отримувати надходження з держбюджету. Паралельно має початися реєстрація ПАТ НСТУ.
«Там проблема в тому, що гроші зараз виділені на одну юридичну особу – установу НТКУ, а в новому році це буде вже зовсім інша юридична особа, – підкреслила у коментарі Радіо Свобода медіаексперт Світлана Остапа. – Так, лунають заклики спершу провести «Євробачення», а потім братися за створення суспільного мовлення, але в структурі, яка зараз реформується, понад сім тисяч людей. Вони не можуть чекати».
У НТКУ «Євробачення» розглядають як стимул для пришвидшення створення суспільного мовлення і очікують, що нова структура ПАТ НТСУ запрацює з першого лютого.
