Україна-Білорусь: переформатування відносин?

Київ – Від спільних білорусько-російських військових навчань до голосування проти української резолюції щодо анексованого Криму – такі дії з боку влади Білорусі в Україні розцінили вкрай негативно. Ба більше, у Києві чути голоси про необхідність переглянути формат відносин між Києвом і Мінськом. Першим таку думку висловив постійний представник України в ООН Володимир Єльченко, а за ним подібну ідею озвучила і голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко.

​Спільні військові навчання збройних сил Росії та Білорусі на білоруській території, наміри Росії розмістити у Білорусі військову авіабазу, голосування Білорусі в ООН проти української редакції резолюції щодо Криму – подібні дії Мінська у Києві сприйняли негативно.

У 2016 році неподалік від кордону Білорусі і Польщі відбулися спільні білорусько-російські військові маневри.

За повідомленнями ЗМІ, участь у навчаннях взяли російські військові з псковської 76-ї десантно-штурмової дивізії – свого часу ця дивізія брала участь у двох чеченських війнах та в анексії Криму. У Києві та Варшаві припустили, що росіяни «відпрацьовували» напади, відповідно, на Польщу й Україну з території Білорусі.

Щоправда, народний депутат, військовий експерт Дмитро Тимчук, коментуючи проведення Білоруссю та Росією спільних військових навчань, зазначив: Росія навряд чи використає Білорусь як плацдарм для сухопутного вторгнення в Україну. Адже болота і ліси українського Полісся непридатні для переміщення військ і бронетехніки, вважає експерт.

«Якщо розглядати наші північні і північно-східні регіони як можливий театр військових дій, то я ставлюсь до цього досить скептично. Наш північний напрямок – це Полісся. Навіть у Другу світову війну бойові дії там йшли в досить обмежених масштабах. Ліси і болота не призначені для дій великих з'єднань. Але є й інша загроза. Вона полягає в тому, що авіаційний ударний кулак Росії в Білорусі буде нарощуватися. Ось це вже дійсно реальна проблема, яка може з'явитися у разі широкомасштабного вторгнення з боку Росії», – наголошує Тимчук у статті для видання «Апостроф».​

Білорусь перебуває у фарватері Кремля – експерти

Значно більше проблем, на думку фахівців, викликають відверто антиукраїнські кроки Білорусі на міжнародній арені. Як приклад наводять голосування щодо «кримської резолюції»: 15 листопада Третій комітет Генеральної асамблеї ООН, що займається правами людини, схвалив проект резолюції з критичною оцінкою становища з правами людини в анексованому Росією Криму. Серед країн, які голосували «проти», була і Білорусь.

16 листопада постійний представник України в ООН Володимир Єльченко, коментуючи це рішення, назвав позицію білоруських дипломатів «антиукраїнською» і запропонував переглянути українсько-білоруські стосунки на міждержавному рівні.

Віце-спікер парламенту України, уповноважений президента України з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко позицію Білорусі назвала «ножем у спину».

«Що стосується позиції Білорусі, то ми її розцінюємо як ніж у спину. Ми дякуємо білоруській стороні за незалежний майданчик у Мінську, і ми цінуємо це. Але незалежний майданчик має бути незалежним в усіх позиціях, а не заангажованим в одну сторону. І тому ми звертаємось до білорусів з проханням так само шанувати право України відстоювати нашу незалежність і суверенітет і розуміти, що наступним буде Мінськ, якщо сьогодні Київ не захистить нашу незалежність», – зазначила Геращенко.

«24 години на добу Москва обробляє білоруса, роблячи з українця «ворога»

Колишній посол України у Білорусі Роман Безсмертний нічого надзвичайного у такій позиції Мінська не побачив – білоруські дипломати виконували вказівку Кремля. І це не поодинокий подібний випадок, каже політик. До того ж, на території Білорусі вільно мовлять російські ЗМІ, цілодобово паплюжачи Україну і створюючи з українців образ «ворога-бандерівця» для білорусів.

«24 години на добу Москва обробляє білоруса, роблячи з українця «ворога». Що стосується зовнішньополітичних речей, то Мінськ може лише у тій частині діяти самостійно, що не цікавить Кремль.

Що би з Мінська не пояснювали, але їхні дипломати отримали пряму вказівку з Москви і виконали її», – пояснив Безсмертний у розмові з кореспондентом Радіо Свобода.

Незалежні експерти не виключають ускладнення взаємин між Києвом і Мінськом, хоча саме столиця Білорусі залишається дипломатичним центром переговорів щодо розв’язання конфлікту на Донбасі і повернення окупованих територій Донеччини і Луганщини під контроль України. Варто також зазначити, що у Мінську вже два роки немає посла України, й офіційному Мінську фактично немає з ким проводити консультації на високому дипломатичному і політичному рівні, перш ніж на міжнародній арені обговорювати українську проблематику. Про це у розмові з Радіо Свобода каже білоруський політолог, який працює у Києві (аналітичний центр «Український інститут майбутнього») Ігор Тишкевич.

«Що для України важніше – почути від білорусів «ми вас любимо» чи щоб вони допомогли? Бо ж економічні стосунки у різних галузях дуже вигідні для України. Так, українські військові на параді до Дня Незалежності були вдягнені у форму, пошиту в Білорусі», – зазначив експерт.

За його словами, українцям не варто перейматись результатами спільних навчань військовослужбовців Росії та Білорусі, оскільки чи не найкращі полігони для подібних навчань розташовані на білоруській території. Оскільки Білорусь і Росія мають низку двосторонніх угод щодо спільної безпеки, то їхні збройні сили проводили, проводять і будуть надалі проводити спільні навчання на цих полігонах, каже Тишкевич.

Київ повинен ставитися вкрай обережно до висловлювань українських політиків, чиновників й експертів на адресу Білорусі, зауважує політолог й історик Олександр Палій. Не варто чекати погіршення або переформатування українсько-білоруських стосунків за нинішніх умов, коли Мінськ залишився наразі єдиним майданчиком багатосторонніх переговорів щодо розв’язання військового конфлікту на Донбасі, зазначає фахівець у розмові з кореспондентом Радіо Свобода.

«У нас велика ділянка кордону з Білоруссю, тож варто розуміти, що будь-якої миті цей кордон може стати українсько-російським», – каже Палій.

Україна не має співпрацювати з режимом Лукашенка – Безсмертний

У цілому, як зазначають експерти, Київ робить помилку, намагаючись домовлятись з одіозним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Натомість, українській громаді, патріотичним політичним силам варто підтримувати білоруську політичну опозицію і громадський сектор, вважає Роман Безсмертний.

«Україна повинна була від самого початку і має тепер займати позицію: режим Лукашенка з точки зору демократичних цінностей, проголошених як пріоритет, є неприйнятний. І тому всі ці спроби якимось чином працювати, співпрацювати лише продовжує агонію режиму Лукашенка», – пояснив Безсмертний в інтерв’ю Радіо Свобода свою позицію.

Не виключено, що ініціативи на підтримку білоруських патріотів будуть здійснювати у рамках «Балто-Чорноморської осі», про створення якої у Києві говорили 1 грудня, на форумі «Через діалог до довіри», учасники якого проголосили головною метою створити гуманітарну платформу, яка об’єднає політиків, журналістів, митців та суспільство для пошуку порозуміння між Україною, Білоруссю, Польщею і країнами Балтійського регіону.