У Києві на Андріївському узвозі відкрили фасад Театру на Подолі. Його одночасно зустрічали аплодисментами та вигуками «ганьба». Напередодні соцмережами прокотилася хвиля обурення: киян вразили фото реконструйованого театру. За їхніми словами, темна квадратна будівля не вписується в ансамбль старовинної вулиці. Натомість, прихильники і актори театру зраділи презентації фасаду театру, оскільки трупа чекала на власне приміщення понад 20 років.
Під вигуки «ганьба» та оплески з будівлі Театру на Подолі таки скинули риштування. Між критиками споруди, серед яких представник партії «Свобода» Ігор Мірошниченко, та прихильниками і акторами театру виникла суперечка.
«Андріївський узвіз – єдина вулиця, яка була цілісною, сьогодні знищена. Архітектор, який приїхав із Харкова і називає це постмодернізмом, насправді це поцмодернізм. А він нас переконує, що це красиво», – каже Мірошниченко.
Натомість, інший свободівець, актор Богдан Бенюк, який бере участь в одній із вистав Театру на Подолі – «Сто тисяч» за п’єсою Івана Карпенка-Карого, вважає, що в цій ситуації треба мати витримку і дочекатися завершення будівництва.
Я багато їздив по світу і бачив, як уживається сучасний витвір із минувшиною. Навіть до Ейфелевої вежі ставилися абсолютно неадекватно
Богдан Бенюк
«Я багато їздив по світу і бачив, як уживається сучасний витвір із минувшиною. Зважте, це перший театр, який за останні сто років збудований від фундаменту до верху. Тому це велика подія для столиці європейської держави. Навіть до Ейфелевої вежі ставилися абсолютно неадекватно, коли вона була побудована в Парижі. Тому нехай завершать будівництво, а тоді будемо робити висновки», – каже Бенюк.
«Дуже комічно і символічно, що дата відкриття цього саркофагу на Андріївському узвозі співпадає з датою фінального насування саркофагу в чорнобильській зоні. Що тут буде – театр, магазин «Рошен» – все, що завгодно. Головне, щоб воно відповідало вулиці», – сказав киянин Ярослав Ємельяненко. Він одним з перших виклав світлини театру, які в соцмережах викликали бурхливе обговорення.
Театр усередині
Будівлю зводили харківські архітектори на гроші корпорації «Рошен», яка виступила меценатом проекту.
Архітектор споруди, харків’янин Олег Дроздов каже, що здивований роздмуханим скандалом. За його словами, фахівці доклали всіх зусиль, аби споруда відповідала контексту архітектурного ансамблю узвозу. Втім, зазначає, що готовий до діалогу.
«Може, буде якесь дуже важливе рішення, яке я зараз не бачу, і я з ним погоджуся. Таку можливість я залишаю», – сказав Дроздов.
Ніякого магазину «Рошен» у театрі не буде, відповів на закиди режисер театру Віталій Малахов. Він каже, що актори після понад 20 років скитань нарешті здобули власний «дім».
Мені подобається поєднання сучасного й історичного. Мені подобається, що воно і конфліктує, бо з конфлікту народжується образВіталій Малахов
«Мені подобається поєднання сучасного й історичного. Мені подобається, що воно і конфліктує, бо з конфлікту народжується образ. Більше того, ця будівля якоюсь мірою – символ нашого часу. Мене навіть не лякає те, як кажуть, що це «чорнобильський саркофаг». Мені так набридло прикрашання. Це пам’ятник нашому часу і такому, яке воно є. Коли будуть гроші – почнуть будувати дуже веселі будинки, зараз я не хочу грати у веселому будиночку», – зазначив Віталій Малахов.
Хоч до зовнішнього вигляду споруди у суспільства і виникає купа запитань, та внутрішня його частина є прикладом класичного, європейського театру, на сцену якого не соромно буде запросити колег з-за кордону, наголошує режисер.
За його словами, з обмеженого простору архітектору вдалося зробити приміщення театру максимально функціональним: незвичайна простора сцена, якісне освітлення та глядацька зала, яка вміщує близько 300 місць.
Крім того, приміщення театру пристосоване для людей із особливими потребами.
«Тут є система двох ліфтів: для входу у будівлю і для переміщення в глядацькій зоні. Це запроектовано. Передбачена система синхронного тексту, який людина може зчитувати – це якщо людина з вадами слуху. Для людей з обмеженим зором, на жаль, нічого придумати не можна, крім того, що їм зручно тут пересуватися, є спеціальні місця і певні заходи з безпеки», – розповідає головний інженер проекту Олександр Рябенко.
Незрозуміла будівля
Тим часом подивитися на театр приходять кияни та туристи. Кажуть: новий театр – це добре, втім дизайнерського рішення архітектора не розуміють.
Екскурсовод Сергій Кардаш бідкається, що будівля може відлякувати туристів, які цінують історичні місця.
«Слава Богу, що його зробили, але в такому вигляді він, звичайно, нагадує нависаючу хмару з такого чорного бруду. Звичайно, треба його якось по-іншому зробити і оздобити», – каже чоловік.
Оновлену будівлю театру також вивчає архітектор Руслан Кухаренко. За його словами, театр не відповідає вимогам пам’ятки національного значення, яким є Андріївський узвіз.
Цей театр ніби слон, який увірвався у порцелянову крамничку і побив все, що там можнаРуслан Кухаренко
«Ні пластичне, ні кольорове рішення, ні параметри членування, ні висота абсолютно недотримані. Цей театр ніби слон, який увірвався у порцелянову крамничку і побив все, що там можна», – обурюється Кухаренко.
Головний архітектор Києва Олександр Свистунов, у свою чергу, запевнив, що фінальний проект ще може змінитися, якщо таке рішення ухвалять під час громадських слухань, яке, за його словами, таки має відбуватися. А будівництво нової будівлі не можна вважати завершеним, оскільки не були враховані зауваження містобудівної ради.
Відкриття самого театру планують на весну 2017 року.
