Голова «Комітету економістів України» Андрій Новак позитивно оцінює скасування урядом 367-ми постанов у сфері регулювання бізнесу. Водночас він вважає, що більшість контролюючих функцій держава може замінити обов’язковим страхуванням. Про це економіст розповів в ефірі Радіо Свобода.
Зайві витрати часу, робочих місць, фінансів на цю бюрократію – це не те, що потрібно підприємцю
– Скорочення будь-яких регуляторних актів – це для підприємців дуже добре, тому що мета діяльності підприємця не вести зайвий документообіг, а отримання прибутку. Для чого йому треба організовувати процес, знаходити працівників, давати їм завдання, щоб вони працювали, контролювати виконання цих завдань. І аж ніяк підприємцю не хочеться витрачати час на ресурси, тим більш наймати зайвих працівників, щоб просто вести документообіг, який від нього вимагає держава. Тому зайві витрати часу, робочих місць, фінансів на цю бюрократію – це не те, що потрібно підприємцю. В принципі, це не те, що потрібно державі.
– А що має бути потрібно? Адже дерегуляція – це не самоціль. Яким має бути очікуваний економічний ефект?
У чиновника мета – здирати з підприємця кошти під будь-якими приводами
– Майже всі контролюючі функції, які держава придумує для діяльності підприємців, можна замінити одним дуже простим процесом, що надзвичайно поширений у країнах, які ми називаємо цивілізованими – це обов’язкове страхування. Страхова компанія має відносини з підприємцем на зовсім іншим принципах, ніж державний чиновник. Страхова компанія ніколи зайвий раз не прийде і не буде морочити голову підприємцю. Вона розуміє, що це її клієнт. Водночас страхова компанія також не хоче здійснювати зайві виплати, тому вона буде працювати з клієнтом-підприємцем лише стільки, скільки потрібно. Один раз на рік перевірить чи все у нього нормально по тих пунктах, за якими здійснюється страхування, і все. В той же час у чиновника мета – здирати з підприємця кошти під будь-якими приводами. Я би радив нашій владі переважну більшість контролюючих функцій перенести на обов’язкове страхування. Застрахувались компанія чи підприємець один раз на рік, потім подовжує поліс на наступні роки, от і все. Якщо щось стається, страхова компанія за угодою компенсує.
– Чи є якісь ризики у такому процесі повної дерегуляції? Адже, скажімо, певні види бізнесу потребують ліцензування, дотримання стандартів, якихось технічних регламентів, в тому числі й міжнародних, до яких Україна прагне наблизитися?
Більшість контролюючих функцій держава може спокійно замінити обов’язковим страхуванням
– Звичайно, є види діяльності, які потребують ліцензування, потребують професійної кваліфікації від підприємця, якщо він хоче займатись цим видом діяльності. Тому, звичайно, що ці всі процеси повинні бути. Але далі, вже в процесі діяльності, якщо підприємець отримав дозвіл, наприклад, ліцензію на свою діяльність, більшість контролюючих функцій держава може спокійно замінити обов’язковим страхуванням. Це надзвичайно, вигідно.
– Якщо повернутися до рішень ухвалених Кабміном напередодні, я так розумію, що більшість цих змін відчують вже з нового року. Тож, що взагалі зміниться для них і на що їм, можливо, потрібно звернути увагу, щоб за цей місяць підготуватися?
Навіть самі чиновники на місцях дуже часто не встигають за цими змінами, які здійснює Кабінет міністрів чи місцеві органи влади
– Треба, як мінімум, вивчити, які регуляторні акти буде держава скасовувати, чи вже скасувала. Тому що навіть самі чиновники на місцях дуже часто не встигають за цими змінами, які здійснює Кабінет міністрів чи місцеві органи влади. Тому підприємцю треба озброїтись, перш за все вивчити до кінця року ці зміни, і при спілкуванні з чиновником – розуміти ситуацію. Тому що дуже часто відбуваються зловживання.
– Тобто підприємець сам має відстоювати свої права?
– Звичайно, тому що замість підприємця чиновник не буде робити те, що в інтересах самого підприємця. Чиновник, на жаль, і це не тільки проблема українського чиновника – всі чиновники характерні тим, що вони шукають для себе передусім особистий зиск при спілкуванні з підприємцем.
