У міжнародній пресі є публікації про нову, віртуальну, газову війну «Нафтогазу України» та російського «Газпрому», яка ведеться у соціальних мережах. Є заклики до офіційного Києва активно налагоджувати контакти з майбутньою американською адміністрацією Дональда Трампа, яка керуватиметься гаслом «Америка понад усе». І також є статті про готовність Хорватії допомогти Україні в мирній реінтеграції частин східної України, які нині перебувають під контролем підтримуваних Росією сепаратистів.
Міжнародне агентство економічних новин Bloomberg вміщує статтю під назвою: «Газова війна України з Росією відбувається в Твіттері».
Державна газова компанія України вела реальні війни з російським «Газпромом» щодо поставок природнього газу роками. Але цього разу фронт відкрито у Твіттері, зазначає бізнес-агентство.
«Аккаунт на сайті мікроблогів Твіттер, який відкрив «Нафтогаз», постійно публікує твіти, намагаючись напряму донести інформацію до найбільших світових газових експортерів щодо суперечок за контрактами, розміщує статті проти нових проектів з будівництва газопроводів, якими постачались би ще більші обсяги російського газу Європі, а також ретвітить компліменти на свою адресу за відмову від імпорту газу від колись свого головного постачальника», – пише Bloomberg.
Голова «Нафтогазу» Коболєв: «Україна не купує газу з Росії не з політичних та емоційних причин. Ми обираємо постачальників, виходячи з ціни та надійності»
Як зазначає Bloomberg, Україна вже 362 дні не імпортує російського газу.
«Це є способом для нього («Нафтогазу») випередити новини», – каже професор Оксфордського університету Філіп Говард.
«Можливо, тут ідеться і про рішення, що російської контрпропаганди занадто багато, як також і потоку його повідомлень у Твіттері, і що вони («Нафтогаз») хочуть якось відповісти і битися у такий спосіб», – додає експерт.
Агентство каже, що у «Нафтогазу» є до двох тисяч фоловерів на англомовному твіттері (журналісти, енергетичні експерти, трейдери), а «Газпром» має понад 70 тисяч відвідувачів на англомовному та російськомовному стрімах, але наразі «Газпром» не реагував на твіти української державної компанії.
«Активна й ангажована позиція в соціальних мережах дає шанс пояснити свою позицію», – пояснила агентству речниця «Нафтогазу» Альона Осмоловська.
Канадський професор Дейвід Мерплс в колонці видання Edmonton Journal пише про те, як Україні вибудувати відносини з наступною американською адміністрацією Дональда Трампа.
«Занепокоєна Україна постала перед новою ерою на тлі політики Трампа «Америка понад усе», – таку назву має стаття в канадському виданні.
На думку професора Мерплса, перемога Трампа не припала до душі Україні, оскільки він робив суперечливі заяви під час виборчої кампанії і навряд чи підтримає, як вважає автор, Україну в її «гібридній війні» з Росією.
«Але чи мають турбуватися Україна та канадці українського походження?», – запитує автор.
За президенства Барака Обами США відіграли непевну, але все ж підтримувальну роль в Україні, особливо через віце-президента Джо Байдена та помічника держсекретаря Вікторію Нуланд. Обама не хотів надати Україні летальну зброю для боротьби з сепаратистами, але затвердив пакет допомоги Україні в 300 мільйонів доларів минулого року, йдеться в статті.
І хоча Трамп хоче покращити відносини між США та Росією, але є причини ставити під сумнів цілковитий розворот у зовнішній політиці США, пише професор Альбертського університету.
Проблема України, що вона перебуває поза НАТО, заплямована корупцією та внутрішніми суперечками, пояснює автор.
«Ключовим завдання України є переконати нову команду у Вашингтоні, що Україну варто захищати і що вона є відмінною від «русского мира». Україна не повинна сприймати підтримку як щось само собою належне в новій ері, яка позначатиметься гаслом «Америка понад усе», – читаємо в Edmonton Journal.
Видання Balkan Insight пише про те, що Росія недвозначно відкинула мирну пропозицію нового прем’єра Хорватії щодо використання хорватського досвіду мирних угод з 1990-х років як моделі для досягнення миру на сході України.
Хорватський прем’єр Андрей Пленкович висунув цю ідею під час візиту в Україну раніше цього тижня, сказавши, що Загреб готовий допомогти Україні мирно інтегрувати східні регіони, які нині перебувають під контролем проросійських бойовиків через свій власний досвід інтеграції підконтрольних сепаратистам теренів у 1990-х роках.
Пленкович, нагадує видання, сказав, що обидві країни стали «жертвами брутальних військових агресій» – з боку Югославії у випадку Хорватії, та з боку Росії у випадку України.
«Росія, яка не має наміру реінтегрувати ані Крим, ані утримувані бойовиками частини східної України назад в Україну, відреагувала з передбачуваним холодом», – пише балканське видання.
Відповідно до заяви МЗС Росії, «ціною» хорватської інтеграції було переслідування етнічних сербів у Хорватії, а Хорватія здійснила дві військові операції для повернення під свій контроль країни, яка була переважно населена сепаратистськи налаштованими етнічними сербами Хорватії.
Під час візиту до Києва Пленкович наголосив на підтримці Хорватією територіальної цільності, суверенітету, незалежності України та політиці невизнання незаконної анексії Криму Росією, зазначає видання.
