«Президент України взяв до уваги результати президентських виборів у Молдові» – Єлісеєв

Київ – Перші заяви новообраного президента Молдови Ігоря Додона викликали доволі нервову реакцію в експертному середовищі України. Власне, заяви Додона на кшталт «Ми відкрито виступаємо за стратегічне партнерство з Російською Федерацією» і намір здійснити перший державний візит до Москви – справді звучать недружньо для України, яка переживає збройну агресію Росії та яка має анексовану Росією територію Криму, зазначають фахівці. Вони також звертають увагу на проросійські заяви і новообраного президента Болгарії Румена Радева, адже Болгарія – член ЄС і може виступити проти продовження санкцій проти Росії наступного року.

​Українців стурбувала проросійська риторика Ігоря Додона, озвучена ним після перемоги на президентських виборах. І озвучив він її в інтерв’ю російському телеканалу «Росія 24».

«Ми вважаємо, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС два роки тому не призвело до покращення рівня якості життя в Республіці Молдова.

Ми відкрито виступаємо за стратегічне партнерство з Російською Федерацією», – заявив новообраний президент Молдови. Також він наголосив, що його перемога – це результат єднання «промолдовських сил», які «проголосували за дружбу з Росією, за нейтралітет і за наше православ'я».

Першим Ігоря Додона з обранням президентом Молдови привітав очільник Росії Володимир Путін, якого новообраний президент Молдови і збирається відвідати у першу чергу.

Реакція Києва – доволі стримана: як повідомив заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісеєв, «Президент України взяв до уваги результати президентських виборів у Молдові, які відбулися 30 жовтня та 13 листопада. Ми поважаємо вибір молдовського народу», – цитує Єлісеєва прес-служба президентської адміністрації.

Він також зазначив, що Україна готова і надалі розбудовувати добросусідські відносини з Молдовою, а також співпрацювати «у рамках стратегічного курсу на європейську інтеграцію».

«Ці вибори – своєрідна політтехнологія» – Северин

Експерти також радять не драматизувати перспективи українсько-молдовських стосунків після обрання Ігоря Додона президентом Молдови. Так, політичний аналітик з Молдови Ірина Северин зауважує, що соціаліст Додон не є самостійною фігурою у політиці: його вважають людиною найбільшого молдовського олігарха Влада (Володимира) Плахотнюка, який раніше двічі обирався депутатом парламенту Молдови (з грудня 2010-го до лютого 2013 року обіймав посаду першого віце-спікера – ред.) та який зацікавлений повернути владу через підконтрольні йому політичні сили.

«Ці вибори – це своєрідна політична технологія Плахотнюка, яку він застосував, щоб розбити опозицію на два протилежні табори. Це одне з пояснень, чому були відроджені «народні вибори» президента. Друга частина цієї політтехнології – бажання Плахотнюка знову відкрити для Молдови російський ринок. Тобто, маючи на посаді президента проросійського політика, за рахунок якихось проросійських декларацій Додона Плахотнюк сподівається, що Росія відкриє ринок для Молдови», – пояснила Северин вінтерв’ю Радіо Свобода.

Політтехнологія, використана під час президентської кампанії у Молдові, на думку експерта, у разі згоди Росії дозволить молдовським товаровиробникам повернутись на російський ринок. Тим більше, що сам Ігор Додон позиціонує себе як «Лукашенко-лайт», тобто як президент Лукашенко, але без реальних поки що повноважень, проте здатний «конвертувати проросійські декларації в економічні переваги», пояснює Северин.

Журналіст, редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко звертає увагу на те, що у Молдові, яка є парламентсько-президентською республікою, президент має проводити свої рішення через парламент. Як зазначає експерт, наразі Додон не приховує, що його мета – повне перезавантаження влади, із проведенням дострокових парламентських виборів та формуванням нового складу Кабінету міністрів. Щодо України, то для Києва значно важливіше, якими можуть бути результати майбутніх парламентських виборів у сусідній країні, каже Сидоренко в коментарі для Радіо Свобода.

«Це лише підготовка до майбутніх парламентських виборів. І от саме тоді до влади можуть прийти прибічники або однопартійці Додона, і вже після того, дійсно, можна буде розраховувати на реальні зміни. На жаль, зміни у цьому випадку можуть бути лише негативними: очевидно, що за умови приходу до

влади проросійського президента і проросійського парламенту Молдова стане, сказати б, менш проукраїнською. Хто саме переможе на наступних парламентських виборах, поки що говорити зарано, тому що нинішня влада також не буде дуже рада випустити важелі зі своїх рук. Зараз я би говорив про обережний песимізм – тобто трагедії поки що не відбулось», – наголосив Сидоренко.

Політолог Олексій Голобуцький вважає, що обрання Додона президентом Молдови, як і соціаліста Радева президентом Болгарії, навряд чи змінить безпекову ситуацію і в Україні, і у Чорноморському регіоні кардинальним чином. Адже, якщо говорити про Молдову, то ця держава межує з Румунією (членом ЄС і НАТО) та Україною, яка зміцнює свій оборонний сектор, зазначив Голобуцький в аналітиці для видання «Антикор».

«Молдова межує насправді з Румунією та Україною, а не з Росією. Тому, як би то не було, але її базові вектори зовнішньої політики визначені, незалежно від виборчої риторики… Як зазначають військові експерти, нині не 2014 рік, й українська армія, попри усі складності, вже не є тією недорозвиненою бідною, беззбройною групкою, якою була після Лебедєва (міністр оборони України за президентства Януковича – ред.). А отже, ціна «південної дуги» (тобто захоплення придністровським контингентом Росії територій України для формування сухопутного зв’язку з Кримом) уже зовсім інакша, ніж та, що могла би бути у 2014 році. І Кремль вже на це не піде – надто дорогою ціною обійдеться така спроба, приречена на невдачу», – зазначає Голобуцький.

Директор «Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак у коментарях для телеканалу «1+1» зазначив, що Росія буде намагатись «розхитати» ситуацію усередині молдовського та болгарського суспільств, адже, «будь-яка країна, яка має перманентний конфлікт усередині, тобто суспільство якої не є однорідним, являє інтерес для Росії», застерігає Бадрак.

Болгарія ж як член Євросоюзу за проросійськи налаштованого президента Радева може офіційно поставити питання про пом’якшення або зняття санкцій з Росії, зазначають експерти. Тим більше, що Радев озвучував цю ідею під час президентської кампанії.

І це небезпечно для України, яку донині європейська сторона підтримує здебільшого санкціями проти керівників Росії, додає у розмові з кореспондентом Радіо Свобода голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош.

​

«Румен Радев став президентом Болгарії через демократичну процедуру виборів. На цьому тлі навіть ідею зняття санкцій болгарське суспільство може сприйняти позитивно.

Вважаю, що це дуже небезпечно, тому що підтримка України з боку ЄС тримається поки що якраз на цих санкціях», – каже Гош.

Тим часом президент Петро Порошенко, коментуючи обрання Радева та Додона, порадив журналістам не навішувати їм ярлики «проросійських» політиків.