Львів – Архітектори дослідили Поморянський замок, що на Львівщині, і виявили на стінах фрагменти кольорових орнаментів кінця XVI – початку XVII століття. Це друга така знахідка у Центрально-Східній Європі, кажуть науковці.
Нещодавно львівські архітектори вперше зробили всі заміри Поморянського замку, ретельно оглянули стіни, всі архітектурні елементи і склали схематичний план, як цей об’єкт змінювався впродовж століть. Вже сьогодні науковці можуть намалювати первісний вигляд Поморянського замку наприкінці XIV-початку XV століть.
«Це був замок із внутрішнім подвір’ям, квадратний у плані, з брамою для в’їзду, серед боліт, на півострові, тут були чотири наріжні башти. По архітектурі це виглядає, тобто по рештках, які проглядаються, на кінець XV-ХVI століття, може є і старіші рештки. Там є ренесансні портали, по тектоніці деталей це може бути початок XVI століття. Але ще можна шукати і проводити дослідження. Дуже видимо читаємо кінець XV-ХVI століття. Там є ренесансні портали і це може бути початок XVI століття по тектоніці тих деталей», – розповідає доктор архітектури, професор Микола Бевз.
Кожен власник змінював замок
Поморянський замок, а радше те, що від нього залишилось і ще можна врятувати, розташований збоку від автотраси, на межі Львівської і Тернопільської областей. Історія цього замку сягає XIV століття. Будівля горіла у ХV столітті, потім її відбудували, знову була знищена у XVII столітті і знову ж її відновили. Власниками замку були шляхтичі Микола Свинка, Зигмунт Сенєнський, Якуб Собєський (батько майбутнього польського короля), Еразм Прушинський, Роман Потоцький, граф Юрій Потоцький. Замок був оборонною і фортифікаційною спорудою, у ХІХ столітті тут була галерея цінних картин італійських майстрів, зокрема Рембранта і Леонардо да Вінчі.
Найбільшої перебудови замок зазнав у часи Якуба Собєського: змінили фасад, старі вікна замурували, залишивши лише на баштах, ліквідували внутрішнє подвір’я. Замок набув презентаційної форми на французький манір, відтак башти втратили оборонне значення. Донині Поморянський замок має багато загадок, зокрема ренесансного періоду, говорить професор Микола Бевз. Але найцікавішими на сьогодні називає настінні кольорові розписи.
«Замок мав розписи і вони простежуються. Було нарисовано велику квітку, вона проглянулась чітко цього року, можливо трішки було торік. Бо тиньк відпадає і під ним виявився розпис. У Центрально-Східній Європі це другий такий випадок, коли знаходять розписи на замку. Кілька років тому, такі знайшли у Польщі, у Янівцях, під Любліном. Цей ренесансний замок досліджували п’ятнадцять років. Виявили гротескні рисунки лицарів у таких же ж кольорах, що й на Поморянському, кінця XV-початку ХVI століття. Це показує, що була така мода у той час, можливо, вони змагались у розписах», – вважає Микола Бевз.
Виявлені фрагменти розписів на стінах Поморянського замку дають підстави архітекторові припускати, що розмальованими були також замки у Старому селі, що на Львівщині і у Бережанах, на Тернопільщині. А для цього потрібно дослідити об’єкти. Втім спершу, каже професор Микола Бевз, слід якомога швидше врятувати виявлені фрагменти на Поморянському замку. Бо через зиму вони можуть бути втрачені назавжди.
«Треба до морозів встановити риштування на кілька днів, зняти тиньк, дослідити і законсервувати. Поставити якийсь дашок, щоб не потрапляла вода», – пояснив науковець.
Однак навіть для такої недорогої роботи немає коштів ані в обласному, ані місцевому бюджетах. Тому можна сподіватись хіба що на меценатство чи ініціативу небайдужих людей. Адже втратити таку перлину архітектури вважають неприпустимим. У Поморянах залишились не лише руїни старого замку, але й міської ратуші, зберігся і костел. Всі ці пам’ятки, якби ними опікуватись і врятувати, могли б перетворити це мальовниче місце на туристичний куточок.
У матеріалі використані фото з архіву Миколи Безва і Радіо Свобода.
