Ільдар Дадін – єдиний в Росії активіст, засуджений за статтею про неодноразове порушення правил проведення публічних заходів. У грудні 2015 року суд засудив його до трьох років колонії загального режиму. Суд другої інстанції знизив термін до двох із половиною років. У середині жовтня стало відомо, що активіста помістили у штрафний ізолятор. Про те, що Ільдара Дадіна катують у колонії, повідомила його дружина. Вона зазначила, що активісту погрожували вбивством, якщо він буде скаржитися на побиття. Однак у федеральній службі Росії з виконання покарань і Слідчому комітеті заявили, що медики не виявили слідів побоїв на тілі ув’язненого. В якому стані Ільдар Дадін перебуває на даний момент, і чи достатньо активно міжнародна громадськість підтримує його звільнення? Своєю думкою на ці запитання з Радіо Свобода поділилася дружина активіста – Анастасія Зотова.
– Чи налаштований ваш чоловік далі боротися із правовою системою Росії?
– Ільдар дуже сильна, смілива людина, справжній рицар. Цим він мені сподобався і через це ми власне і одружилися. Він завжди готовий боротися проти будь-якої несправедливості, відстоювати закон, права людини, захищати тих, хто себе захистити сам не може. Звісно і свої права буде захищати також. Власне, з цього все і почалося, коли його привезли в колонію, і кинули без будь яких на то причин у штрафний ізолятор. Вони залишили його без жодних особистих речей, включно туалетного паперу. Тоді він оголосив голодовку просто тому що не знав що більше може зробити. І через це його побили.
І зараз, коли він передавав своє послання адвокатові Олексію Ліпцеру, він дав зрозуміти, що не хоче, аби рятували лише його. Якщо його відвезуть із колонії, то всім іншим людям буде ще гірше. І він готовий пожертвувати своїм життям через власні скарги за побиття, аби врятувати інших людей які так само зазнають тортур.
– Незалежна комісія лікарів не виявила на тілі вашого чоловіка слідів фізичного насилля. Як це могло статися?
– Ну, по-перше, до нього ходив адвокат і сказав, що є сліди синяків на руках. На фотографіях у ФСВП (Федеральна служба виконання покарань – ред.) руки перебували в такому положенні, що зап'ястя дивилися вниз, їх було просто не видно. Коли до Ільдара пішли члени суспільної наглядової комісії (СНК), потім журналісти дзвонили голові СНК Карелії – Олександру Рузанову.
Рузанов в інтерв'ю з журналістами підтвердив, що бачив синці на руках. Коли лікарі оглядають і не знаходять синців, а людина, яка не є лікарем, помічає синці відразу без медичного огляду, це вселяє деякі підозри щодо об'єктивності лікарів, що вони дійсно проводили огляд. Написати вони можуть все що завгодно. Більш того, виходячи зі сказаного Ільдаром – побиття було 11 і 12 вересня, а потім ще кілька разів систематично продовжувалися. У які числа ще було побиття – він не вказав. Тобто зараз ми чітко знаємо, що побиття було півтора місяці тому – зрозуміло, що якісь синяки, гематоми – вони могли пройти. Але те, що досі залишилися криваві синці на зап'ястях доводить, що руки не просто замкнули за спиною.
– Чи достатньою мірою міжнародна громадськість реагує на справу вашого чоловіка?
Мій чоловік їздив на Майдан, він стояв там зі щитом, захищав українців
– Хотілося б, звичайно, більше реакції і уваги міжнародної громадськості. Української у тому числі. Мій чоловік їздив на Майдан, він стояв там зі щитом, захищав українців.
Коли 20 лютого людей на вулиці почали розстрілювати, мій чоловік був серед них, носив поранених перев'язувати. Його там навіть поранили двічі
Коли 20 лютого людей на вулиці почали розстрілювати, мій чоловік був серед них, носив поранених перев'язувати. Його там навіть поранили двічі. Один раз в ногу, інший в голову. Потім його відкачували дівчата з організації «Євромайдан SOS», вони все це можуть підтвердити. І те, що Україна так байдуже ставиться до людини, яка була на Майдані, неодноразово брала участь в пікетах на підтримку України, вимагала звільнення Надії Савченко та припинення війни на Донбасі – це, звичайно, засмучує.
Хоч зараз і піднявся шум, я не можу сказати, що він великий. Пєсков хоч і сказав, що доповість про це Путіну, але я не бачу, щоб ситуація радикально змінилася. Тому що навіть зараз я не можу точно сказати, де перебуває мій чоловік. Чи то він перебуває у лікарні Петрозаводська, чи то його повернули в ту саму колонію, де ті ж самі садисти можуть з ним зробити все що завгодно. Він ніяк від них не захищений.
Поряд немає правозахисників, які б постійно з ним контактували. Там періодично бувають адвокати, але, вибачите, адвокат може зайти на декілька годин, а потім Ільдар залишається зі всім цим зовсім один. Москалькова (Тетяна Москалькова – уповноважений із прав людини в Росії – ред.) сказала, що його потрібно етапувати в іншу колонію, але мені невідомо, йде вже ця процедура чи ні.
– Чи відчувається підтримка російських правозахисників, що кажуть вони?
Російські правозахисники перебувають під дуже великим пресингом. Це неначе на тебе давить бетонна стіна, якій ти намагаєшся чинити опір
– Російські правозахисники в основному роблять заяви, що те, що відбувається, – недопустимо. Але російські правозахисники перебувають під дуже великим пресингом. Це неначе на тебе давить бетонна стіна, якій ти намагаєшся чинити опір. Тому лише російські правозахисники, лише російське цивільне суспільство не зможуть нічого змінити. Потрібні заяви влади і глав інших країн, заяви Європейського парламенту.
Страхітливе порушення прав людини відбувається буквально в кожній російській колонії
Лише таким чином, на рівних, можна розмовляти з тими, хто кришує цю порочну систему. Міжнародному співтовариству необхідно звернути на це увагу, тому що таке страхітливе порушення прав людини відбувається буквально в кожній російській колонії.
– Чи є у вас та прихильників вашого чоловіка вимоги до влади?
У вироку Ільдару було порушене все, що лише можливо порушити
– У першу чергу, ми хочемо дати зрозуміти що Ільдар не простий ув'язнений. Він сидить по абсолютно політичній статті, яка передбачає покарання за масові акції. Але навіть, якщо відкласти факт, що ця стаття суперечить конституції і європейському праву, і самому кримінальному кодексу Росії, то ми побачимо, що Ільдар виходив із одиночними пікетами. А за одиночні пікети не можна карати за цією ж самою статтею. Тобто у вироку Ільдару було порушене все, що лише можливо і неможливо порушити. Він перший і єдиний проходив по цій статті і йому дали страшенний термін. Він взагалі не повинен був потрапити в колонію.
Наша перша вимога, ще від 7 грудня 2015 року, – це переведення Ільдара Дадіна і забезпечення йому безпеки на короткий термін, а також звільнення Ільдара Дадіна і зняття з нього цієї судимості. Ми закликаємо всі міжнародні інститути вимагати звільнення Дадіна.
Друга наша вимога – це припинення тортур в колонії. Тому що, якщо зараз Ільдара просто переведуть в іншу колонію, а садиста начальника повернуть на те ж саме місце – то людям, які підтримали Ільдара, які теж заявили правозахисникам про тортури в цій колонії, їм буде дуже погано. Їхні родичі зв'язуються зі мною і дуже бояться, що після переведення мого чоловіка в іншу колонію, їхнього чоловіка або брата просто вб'ють.
Потрібно вимагати припинення тортур у всіх російських колоніях. Тому що практично у всіх колоніях катують, б'ють і мучать людей
Також потрібно вимагати припинення тортур у всіх російських колоніях. Тому що там така ситуація відбувається постійно. Практично у всіх колоніях катують, б'ють і мучать людей. І треба з цим боротися, потрібні систематичні зміни. Ми, звичайно, будемо це вирішувати, але зараз для мене найголовніше – це домогтися безпеки для мого чоловіка.
Особливо важливо зараз – це терміново вирішити питання з допуском до нього незалежних лікарів, які б визначили його стан, можливо, у нього черепно-мозкова травма, можливо якісь незворотні наслідки для здоров'я, які вже зараз потрібно починати лікувати.
