Електронне декларування не переможе корупцію, але красти стане складніше, переконує тижневик «Фокус». Журналісти порівняли е-декларації високопосадовців і політиків із паперовими, які вони подавали на початку року. Головна відмінність – мільйони готівкою і цінні колекції. Про те, хто встиг обзавестися найбільшими грошовими активами, та які відомства влади найприбутковіші, «Фокус» розповідає в публікаціях: «На чисту воду», «Ярмарок марнославства» та «Володарі кілець».
Е-декларування відкрило не тільки кишені, а й нутро політичної еліти, констатує тижневик «Новое время». Біда в тому, переконує видання, що більшість націй застрягли у своєму минулому. Україна – не виняток. Але у неї немає іншої альтернативи, окрім як побороти минуле. І не шляхом перейменування вулиць, це лише косметичні заходи, а шляхом радикальних реформ. Незважаючи на неминучий шок, розчарування, популізм і протести.
З цієї точки зору е-декларації – ще один крок для подолання минулого. Але мірою прогресу чи регресу в майбутньому стануть не суми, зазначені в деклараціях, а частина в них нерухомого «кеша». На цьому «Новое время» наголошує в публікації «Влада міщан».
А в публікації «Хід Кремлем» дописувач тижневика «Новое время» спростовує тезу, в яку ще дехто вірить на Заході, а саме: Путін непоганий стратег, який не допускає помилок. І наводить аргументи. Зокрема, якщо грандіозна стратегія Путіна полягала в тому, щоб ізолювати Україну, то в 2014-му він домігся зворотного. Якщо раніше Україну не вважали важливою для захисту Європи з точки зору геополітики, то тепер все змінилося. Якщо Росія тоді ще сприймалася як держава, з якою можна мати справу, то тепер Москва стогне під тиском санкцій. А Європа скорочує споживання російського газу, дохід від якого становить левову частку бюджету Росії. Тим часом Петро Порошенко зміг зберегти у Заходу інтерес до діалогу, незважаючи на повільне просування реформ, зазначає тижневик.
Україна платить страшну ціну за недосконалість законів – зростанням злочинності: в Одесі та Києві часом небезпечніше, ніж у прифронтовій зоні. Тижневик «Фокус» дізнався, як «злодії в законі» поділили Україну, чому необхідно посилити кримінальну відповідальність і чи впорається підхід поліції «служити і захищати» з криміногенною обстановкою в Україні. Стаття називається «Кримінальне чтиво».
Після тривалого зволікання зі стартом конкурс на обрання керівництва Державного бюро розслідувань (ДБР) розпочався. Утім, як переконує «Український тиждень», до повноцінного запуску структури ще далеко. Видання пише, що від початку ДБР задумали як вітчизняний аналог американського ФБР. Воно мало розкривати особливо тяжкі насильницькі злочини, корупцію високопосадовців тощо. Утім, на практиці все склалося трохи інакше. Під час голосування закону в Бюро відібрали половину повноважень, усунувши «злочинні організації», «тероризм» та пряму згадку про тортури. Можливі наслідки такого рішення аналізує «Український тиждень».
