Україна продовжила ще на рік санкції проти Росії. 335 фізичних осіб отримали низку заборон. Ще 167 російським підприємствам фактично заборонили здійснювати комерційну діяльність в Україні. До списку увійшло чимало компаній, далеких від військово-оборонного комплексу Росії. Очевидно, тому, що одна з цілей санкцій – не давати змоги російським фірмам заробляти на Україні, сплачуючи податки в російський бюджет. Але при цьому в Україні немає заборони для російського бізнесу брати участь в українських державних тендерах. А деякі бізнесмени, щоб привертати менше уваги, схоже, просто маскуються під таких, що не мають стосунку до країни-агресора. Розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».
Про те, як російські бізнесмени маскують свій бізнес в України під західні інвестиції, можна прослідкувати на прикладі свіжого тендеру «Київського метрополітену».
Метро – найпопулярніший вид громадського транспорту у Києві. Щоденно столична підземка перевозить понад мільйон пасажирів.
Після трирічної перерви Київ поновив плани побудувати нові станції метро.
«Київський метрополітен» провів тендер на розробку проекту нової гілки метро на один із віддалених житлових масивів столиці – Виноградар. Поки у цей спальний район ходить лише наземний транспорт.
Підрядник повинен запропонувати три варіанти, як прокласти гілку метро від станції Сирець на Виноградар. Всього гілка планується на 5 або 6 станцій.
На тендер прийшли три компанії. Переможцем визнали фірму «Київметропроект». Вона запропонувала спроектувати нову гілку за найменшу суму – 141 мільйон гривень. Це, звісно, тільки за сам проект.
«Українське законодавство зобов’язує обирати компанію з найменшою ціною. «Київметропроект» надав найменшу вартість», – пояснює радник начальника комунального підприємства «Київський метрополітен» Наталка Макогон.
Проект фінансується з двох джерел: за рахунок власних коштів метрополітену – тобто грошей, зібраних із пасажирів та реклами, а також із бюджету міста Києва – тобто платників податків. Хто ж заробить ці гроші?
Росіянин під американським прикриттям
Ще за три місяці до оголошення тендеру фірма «Київметропроект», яка зрештою його виграла, перебувала у власності російського Інституту «Мосметропроект», заснованого міністерством майнових відносин Росії. Але просто-таки напередодні українського державного тендеру московський інститут нібито продав свою київську фірму американській компанії Valart Engineering.
Кінцевий власник американської фірми – російський бізнесмен Валерій Абрамсон.
Абрамсон – почесний будівельник Росії, бізнесмен, тісно інтегрований у російські структури, в тому числі навколодержавні. Входить до експертної ради при комітеті Держдуми з питань будівництва, очолює комітет підприємництва у сфері архітектури московської торгово-промислової палати, а також раду директорів фірми «Метрогіпротранс», яка розробила проекти усіх нинішніх працюючих ліній Московського метрополітену.
Абрамсон також очолює будівельну компанію «Інфрастуктура», якою донедавна володів напару з російським олігархом Романом Абрамовичем. Ця фірма освоїла мільярди російських бюджетних рублів на побудові мостів, тунелів, доріг.
Тепер Валерій Абрамсон освоїть мільйони українських бюджетних гривень.
У «Київметропроекті» визнають, що, попри американське маскування, їхнім кінцевим бенефіціаром є російський бізнесмен. «Зараз, то що я знаю, – це що кінцевий бенефіціар – Абрамсон, дійсно. А компанія – Valart», – заявив директор ТОВ «Київметропроект» Віктор Янікін.
На запитання – так Абрамсон все-таки російський бізнесмен чи американський? – Янікін відповів: «Паспорт у нього американський, я його бачив. Він сам показував. Дуже цікавий паспорт. Сторінки там зі всякими звірятами. Я думаю, що у нього бізнес по всьому світу – там де вигідно».
Щоб отримати коментар самого російського бізнесмена, «Схеми» зателефонували йому в московський офіс.
Там надали номер його мобільного. Але на дзвінки бізнесмен не відповідав.
Санкційний парадокс
У «Київського метрополітену», який провів тендер і обрав фірму лише замасковану під американську – просте пояснення. По-перше, інші дві фірми, що прийшли на тендер (одна – державний український інститут, інша – приватна інженера компанія), запропонували вищу ціну за свої послуги з розробки проекту метро на Виноградар. По-друге, обирати росіян, щоб віддати їм бюджетний підряд, в Україні не заборонено.
«Законодавство України не вимагає від «Київського метрополітену» перевіряти такі дані. Є в нас спеціальні органи – СБУ, яка перевіряє всю інформацію, що викликає якісь підозри», – каже Наталка Макогон.
Виходить дивна ситуація. З одного боку, Україна вибірково за непрозорим принципом вносить у свій санкційний список російські компанії, які не мають прямого стосунку до оборонно-промислового комплексу країни-агресора, а просто щоб не давати їм заробляти в Україні.
А з другого боку, українська влада не має чіткої визначеної політики, яка б забороняла віддавати росіянам принаймні державні замовлення, тобто гроші українського бюджету, сформованого українськими платниками податків.
При підготовці цього матеріалу автори з-поміж різних джерел використовували сервіс youcontrol, дані з якого були підтверджені у офіційних державних реєстрах.
