ЄС – Україні: від «глибокої стурбованості» до «Джавелінів»

Київ – Від «замороження» економічних зв’язків з Росією до визнання Росії відповідальною за порушення територіальної цілісності України, від «глибокого занепокоєння» подіями на сході України до передачі українцям військової техніки, від ратифікації парламентами держав Євросоюзу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до масових громадських акцій на підтримку України. Такою є допомога європейських політиків, інтелектуалів, громадських активістів Україні та українцям. Але чи цього достатньо?

Бойові дії, які розгорнули на Донбасі тамтешні сепаратисти і російські бойовики, провокативні вторгнення у територіальні води країн-членів НАТО російських військових кораблів, бомбардування мирного населення у Сирії – все це змусило альянс діяти проти Росії значно рішучіше, ніж рік-два тому. А відтак задля власної безпеки члени альянсу готові збільшити допомогу Україні, західний кордон якої є східним кордоном Євросоюзу і НАТО.

Учасники Варшавського саміту Північноатлантичного альянсу в липні цього року вирішили розмістити 4 батальйони в країнах Балтії і в Польщі, а також погодилися розмістити систему ПРО (протиракетної оборони) на польській території. Україна ж на саміті отримала від альянсу цілий комплекс допомоги, що дозволяє, серед іншого, натовським інструкторам тренувати українських військових і гвардійців, Міністерству оборони України – модернізувати українську військову логістику за стандартами НАТО, а Україні та альянсу спільними зусиллями буквально ставити на ноги поранених українських бійців, долати небезпеки вибухових пристроїв і мін, протистояти російській гібридній війні.

Захід: підтримка реформи сектору безпеки України

Київ сподівається не лише отримати від європейських партнерів політичну підтримку й економічну допомогу.Україні потрібне поглиблення співпраці у царині реформування й модернізації сектору безпеки та оборони, що включає, серед іншого, модернізацією Збройних сил.

Міністр оборони Степан Полторак на виставці «Зброя та безпека-2016», що відбувалася у Києві, пояснив журналістам: українській армії потрібна сучасна зброя, український військово-промисловий комплекс, готовий виробляти таку зброю, орієнтуючись на натовські зразки і стандарти.

«Ми нині готові до серійного випуску багатьох засобів і видів озброєнь, техніки.

Ми чітко розуміємо: реформуючи Збройні сили, не можна їх якісно реформувати без реформування військово-промислового комплексу й усієї економіки України. Попередньо: на наступний рік тільки на закупку озброєнь і техніки у бюджеті передбачається трохи більше ніж 12 мільярдів гривень», – зазначив Полторак.

Як розповів Радіо Свобода колишній очільник Служби зовнішньої розвідки, експерт з питань безпеки Микола Маломуж, однією з перших на потреби українців відгукнулась Велика Британія. За словами експерта, британці від початку ескалації конфлікту на сході України, отримавши підтвердження прямої агресії Росії, запропонували Україні не тільки дипломатичну й політичну підтримку, а й військову допомогу. Серед іншого, йшлося про виробництво на підприємствах ВПК України сучасної військової техніки за зразками НАТО.

«Насамперед, британці запропонували ракетні протитанкові комплекси, які могли б вироблятись на базі КБ «Луч». Ці комплекси типу «Джавелін», але значно ефективніші, дозволили нам повністю знецінити танкові й бронетанкові напрямки ймовірного наступу російських військ. Наша бюрократія «розверталась» півтора року (часто я це пояснюю корупційною складовою), і лише зараз починають виходити перші зразки. А свого часу ми на лінії розмежування поставили макет комплексу – і в цьому секторі жоден російський танк і БТР не пересувався, бо росіяни були впевнені, що їх тим комплексом знищать», – розповів Маломуж.

Волонтери: від передачі «гуманітарки» – до всесвітніх антиросійських акцій

Чи не найпершими з початком збройного конфлікту на сході допомогу українцям надавали військові лікарі країн Євросоюзу, кажуть українські медики. Але якщо раніше ця допомога мала несистемний, більше волонтерський характер, то нині можна говорити про комплексну допомогу військовим медикам України з боку колег з держав ЄС і країн-членів НАТО. Окрім реабілітації, лікування (при потребі – протезування) українських бійців, європейські урядовці і медики працюють з українськими лікарями, каже заступник начальника з клінічної роботи Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Олександр Циц.

«Ми жодного кроку не робимо самостійно без того, щоб не зіставити наші інтереси й інтереси державні.

Тобто ми повністю співпрацюємо з Міністерством охорони здоров’я, наразі все йде на договірних умовах: ми повністю з ними все обговорюємо, передаємо їм документи і подаємо дані на військовослужбовців, які у нас лікуються. І вже МОЗ вибирає тих, хто потребує реабілітації. Ну, і також у нас дуже багато лікарів, які навчались, наприклад, у Німеччині у військових шпиталях, які там працювали у військових шпиталях, і так далі. Окрім того, на сьогодні було 5 «хвиль» направлення наших пацієнтів у Німеччину для надання їм допомоги», – наголошує підполковник медичної служби Олександр Циц в інтерв’ю Радіо Свобода.

Як визнають українські та європейські політики й дипломати, з перших днів агресії Росії проти України чи не в кожній державі Євросоюзу запрацювали групи волонтерів, які об’єднали місцевих українців і громадських активістів. З Європи на схід України досі йде гуманітарна допомога і тим, хто боронить Україну, і родинам переселенців, і медичним та освітнім установам.

Крім того, з ініціативи українців, які живуть у державах Євросоюзу, у ЄС регулярно відбуваються акції на підтримку України, проти військової агресії Росії.

Так, 14-16 жовтня у понад тридцяти країнах світу відбулись акції StopPutinsWarInUkraine («Зупинити війну Путіна в Україні»), до якої долучились європейські політики, інтелектуали й громадські активісти.

​«Ніхто за українців воювати не піде» – «кіборг»

На сьогодні залишається відкритим питання, чи отримає Україна летальну зброю від своїх західних партнерів. Як вважає експерт з питань безпеки Григорій Перепелиця, на сьогодні сама українська влада не готова до цього.

«Ми не визнали стану війни з Росією на офіційному рівні, в усіх документах (внутрішніх і зовнішніх) ми зафіксували це як внутрішній конфлікт, як антитерористичну операцію.

Як на Заході кажуть: якщо це не зовнішнє втручання, а внутрішній конфлікт, то тоді надання летальної зброї призведе тільки до збільшення жертв», – зазначив Перепелиця у коментарі для Радіо Свобода.

А захисник Донецького аеропорту, кадровий військовий Анатолій Свирид (позивний «Спартанець») у розмові з Радіо Свобода наголосив: за українців ніхто не буде проводити реформи, боротися з корупцією і модернізувати сектор оборони – це мають робити самі українці.

«Ніхто за нас воювати не піде, і ніхто за нас не зробить «домашню роботу» у нашій державі. Так, вони (європейські партнери – ред.) на словах нас підтримують, при бойових діях висловлюють «стурбованість», але нехай допоможуть нам арештом коштів, вкрадених в української держави «попередниками», екстрадують до України наших чиновників-втікачів і підтримають сучасними технологіями для стимуляції нашого військово-промислового комплексу», – каже Свирид.