За хакерськими нападами на організації у США стоїть Росія, можливі санкції – експерт

Євген Аронов

У столиці Чехії Празі заарештували громадянина Росії, якого підозрюють у кібератаках на сайти США, повідомила чеська поліція. Імені росіянина не називають, але відомо, що його розшукував Інтерпол. Тим часом до виборів президента Сполучених Штатів залишається менше трьох тижнів, згідно з останніми опитуваннями, кандидат від Демократичної партії Гілларі Клінтон зберігає невеликий відрив від свого основного конкурента – кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа. При цьому завершальний етап президентських перегонів у США вже перетворився на певне змагання між мейнстрімною пресою та інтернетом.

Перша поширює відео одинадцятирічної давнини, яке викриває кандидата республіканців як паскудного ловеласа, так само, як і твердження низки жінок, – поки що тільки твердження, що вони жертви сексуальних домагань з боку Дональда Трампа.

У другому пережовується зміст викладених WikiLeaks документів, які розповідають про те, що істеблішмент американської Демократичної партії підігравав Гілларі Клінтон у сутичці зі ще одним претендентом на посаду Берні Сандерсом. Або про те, як помічник Клінтон вів таємні переговори з ФБР про зняття заднім числом грифу секретності з одного з послань, відправлених колишнім держсекретарем зі свого домашнього поштового сервера. Так само, як і факти роботи керівника виборчого штабу Клінтон Джона Подести (факти, які він не довів у повному обсязі до наглядових фінансових органів) у раді директорів малої енергетичної компанії, яка отримала багатомільйонний кредит від іноземної (російської) державної корпорації «Роснано».

Судячи з узагальнених результатів серії опитувань громадської думки, мейнстрімна преса поки бере гору над всесвітньою павутиною: номінант демократів обганяє кандидата республіканців на три-чотири відсотки.

Донині на «новинних бомбах» WikiLeaks підриваються організації або приватні особи, близькі до Гілларі Клінтон, але не вона сама. Чи відбудеться до кінця місяця «жовтневий сюрприз», тобто спрямований безпосередньо проти Клінтон інформаційний вибух такої сили, що він змінить усе протягом виборчої кампанії, – питання відкрите. Противники колишнього держсекретаря пов'язували надії з електронним листом, викраденим з пошти довіреної особи Клінтон, журналіста Сідні Блументаля, в якому перераховуються виявлені американською розвідкою справжні імена керівників ісламістського підпілля в Лівії. Але і цей компромат не досяг мети.

Як американське експертне співтовариство оцінює сьогодні достовірність припущень, що джерелом компромату, переданого WikiLeaks, була Росія? На запитання Радіо Свобода відповідає аналітик вашингтонського «Фонду захисту демократій» (Foundation for defense of democracies) Борис Зільберман.

– Після першого великого інциденту – зламу серверів Національного комітету Демпартії, приватне охоронне підприємство CrowdStrike, що спеціалізується на кібербезпеці, провело власне розслідування і прийшло до висновку, що атаку ініціювали російські хакери, які діяли за вказівкою Кремля.

Путін, іншими словами, ризикував залишками своєї репутації на Заході заради того, щоб принизити Америку і продемонструвати, що маніпуляція її виборчим процесом під силу Росії.

Що стосується офіційного Вашингтона, то спочатку він висловлювався обережно, не бажаючи напередодні президентських виборів ще більше розпалювати і без того непрості відносини з Москвою. І не маючи чіткого уявлення про те, як адекватно відповісти на виклик Кремля без того, щоб розв'язувати повномасштабну війну в кіберпросторі. Адже йдеться не про якихось приватних осіб, а про іноземну державу. Тільки після появи в мережі мейлів Джона Подести ФБР підібрало кинуту Москвою рукавичку і прилюдно оголосило, що хакерські напади здійснюють росіяни. З ним погодився і кандидат Трампа у віце-президенти Майк Пенс.

Неможливо не помітити, настільки чудово скоординовані з перебігом президентської кампанії вкидання чергових порцій компромату WikiLeaks і споріднених до неї структур. В одному випадку російські ЗМІ навіть випередили своїх західних колег у зливі інформації.

Резюмуючи вищесказане: так, я дотримуюся думки, що за хакерськими нападами на організації та представників Демократичної партії стоїть Росія.

«У цьому випадку ми маємо справу не зі звичайним шпигунством або активними заходами російських спецслужб, а з замахом Росії на всю виборчу систему Америки», – констатує Борис Зільберман. Виставляючи у невтішному світлі американську політичну кухню, Кремль зриває оплески аудиторій в третьому світі – Ірані, Чилі, Центральній Америці, які зазнали в минулому втручання США у свій виборчий процес.

Навіть якщо російські хакери ставлять перед собою завдання зірвати листопадові вибори, а не просто заподіяти американцям незручності, зробити це – перекроїти реєстраційні списки, змінити підсумки підрахунку бюлетенів або партії, за які вони були подані, – вельми складно. Особливо в такій децентралізованій країні, як Сполучені Штати, з системою паперового дублювання електронного голосування майже у всіх штатах. Однак посіяти підозру щодо результатів можна – і Москва вже цього домоглася. Одночасно давши ще один привід Трампу стверджувати, що в Америці «все куплено»: від виборчої системи і органів правосуддя до засобів масової інформації.

Борис Зільберман продовжує: «Коли Трамп заявляє, що у нас «все куплено і все схвачено»,– він має на увазі, що істеблішмент його не сприймає; Кремль до цього не має стосунку.

Якщо про суть, то серйозної загрози виборчій електронній інфраструктурі з боку Росії я сьогодні не бачу. Завдяки хакерським зломам російська розвідка, припускаю, дізналася дещо нове про те, як реально працює наша політична система і дізналася неафішовані подробиці біографії окремих функціонерів Демократичної партії і людей з оточення Гілларі та Білла Клінтонів. А також деяких республіканців. Це все можна списати на незручності, не більше. Щоб уникнути гіршого в день голосування і для того, щоб відбити у росіян у подальшому бажання до подібних авантюр, адміністрації слід у найкоротші терміни, до 8 листопада, оголосити список контрзаходів, не обов'язково симетричних, до яких вона вдасться, якщо атаки не припиняться».

З цією метою Білий дім заснував експертну групу з російського хакерства, яка найближчим часом представить президенту свої рекомендації. Чи не схоже на збіг і те, що днями в журналі Foreign Policy з'явилася стаття на цю тему з підписом колишнього головнокомандувача збройних сил НАТО адмірала Джеймса Ставрідіса. Примітно в цьому зв'язку, що Трамп не пропонує ніяких контркроків проти Росії, а повторює за Путіним, що важлива, мовляв, не особистість гінця, що приносить звістку, а лише її зміст.

Все це розпалює і прихильників Трампа, і прихильників Берні Сандерса, і групи маргіналів, які заздалегідь ставлять під сумнів легітимність виборів, наголошує Борис Зільберман. На довершення, адміністрації треба буде відтепер просівати інформаційні вкидання, щоб авторитетно констатувати, що в них є фейком, а що ні. Звісно, це теж не прикрашає виборчий процес.

Словом, дії Росії, які здатні викликати такий ефект, не можна, за словами експерта, залишати без відповіді: «Адміністрація, зрозуміло, може «покласти» сайти WikiLeaks і споріднених їй організацій. Але це, на мій погляд, було б занадто імпульсивно і не концептуально.

Створення труднощів рупорам путінської пропаганди за кордоном, таким, як лондонська філія Russia Today, – це вже серйозніше. Так само, як і удари по комп'ютерах і серверах російських хакерів, безпосередньо залучених до зламу баз даних Демократичної партії.

Принциповою відповіддю, як мені видається, було б оприлюднення кодів, за допомогою яких російська влада цензурує інтернет, щоб ці перешкоди було легше долати користувачам. Обговорюються також перспективи санкцій щодо російських діячів, які відповідають за хакерів, або розкриття закордонних рахунків осіб з оточення Путіна, а, можливо, і його самого».

Окрім того, лунають голоси на підтримку асиметричних відповідей, наприклад, передача летальної зброї Україні або застосування санкцій щодо російських чиновників, причетних до злодіянь у Сирії. Американським політичним коментаторам, тим часом, залишається закликати співгромадян не забувати, що, крім російських хакерів,у самій країні залишаються цілком традиційні загрози чесним виборам в особі незаконно голосуючих мерців, в'язнів та іноземців.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода