У Празі відбулась презентація чеського видання книги «Антирадянські історії» професора грузинського Державного університету Ілії Олега Панфілова, який також є постійним дописувачем українських ЗМІ, зокрема проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії». Книга вперше побачила світ раніше цього року в Україні, а нині готується до її видання кількома іншими європейськими мовами. Радіо Свобода розмовляло з професором Панфіловим про підхід до історії в сучасній Росії, історичний контекст, в якому відбуваються драматичні події в Україні останні кілька років, а також про «прискорення» нинішньої історії.
– В своєму виступі в Празі Ви сказали, що в Росії ось вже 16 років пишеться «антиісторія»… Розшифруйте, будь ласка, цей термін.
В Росії і раніше ставились до історії винятково як до методу пропаганди
– Ну, в Росії і раніше ставились до історії винятково як до методу пропаганди. Тобто вигідну історію розповідали, писали в шкільних підручниках історії, а невигідну історію приховували, зачиняли її в архівах і про неї не згадували. Те, що відбувається в Росії остатні 16 років – те ж саме, тільки ще в більших масштабах. Більше того, оскільки Путін почав розвивати новий культ особи, і за відсутності державної ідеології в Росії за умов зникнення комунізму як ідеології 25 років тому, і не виходить дати щось нове і вести людей з допомогою якоїсь нової ідеології – це не вдається.
Тому й вигадали щось дивне з назвою «русский мир» – і от під «русский мир» вигадується нова історія
Тому й вигадали щось дивне з назвою «русский мир» – і от під «русский мир» вигадується нова історія.
Маніпулюють старими фактами, маніпулюють недоступною інформацією, пишуть нові книжки, вигадують нові історії… Коли з повною серйозністю в Росії продається книга про те, як росіяни «завоювали» Китай в першому тисячолітті до нашої ери, але крім цього й тисячі інших схожих книжок. Все це старі традиції радянської пропаганди, в якій були «28 панфіловців», Зоя Космодем’янська, Олександр Матросов і тисячі й тисячі інших героїв, історії яких були вигадані. І ось з допомогою тієї фальшивої історії виховали декілька поколінь людей.
Путін прекрасно розуміє, що якщо розповідати справжню історію, то люди рано чи пізно підуть проти влади
Путін прекрасно розуміє, що якщо розповідати справжню історію, то люди рано чи пізно підуть проти влади. Ось чому приховується справжня стара історія і вигадується нова історія.
– Тобто своєю оцінкою українського Майдану, анексії Криму, війни на сході України нинішня російська влада й далі пише «антиісторію»?
– Звичайно. Я, вивчаючи ще перший Майдан і другий, хочу зрозуміти, наскільки російська пропаганда намагається змінити думку росіян стосовно українців, які ще донедавна були рідними росіянам, росіяни завжди «під водочку» любили співати українських пісень. А такої кількості росіян з українськими прізвищами ще треба було вигадати. І усього цього нинішній російській владі, ідеологам «русского мира» треба було якось позбуватися. Ось і почали позбуватися!
Вигадали казку про «штучну українську мову», про те, що «ніколи не було України», що «не існує української історії». Радянська влада і нинішня влада Росії займалися і займаються маніпуляцією історії
Вигадали казку про «штучну українську мову», про те, що «ніколи не було України», що «не існує української історії» тощо.
Радянська влада і нинішня влада Росії займалися і займаються маніпуляцією історії. От від оцього все й лихо! Тобто можна не допустити якісь опозиційні партії в думу, можна повбивати якихось опозиційних лідерів, можна не пустити їх на вибори, але як можна знущатися над історією? Вони просто створюють нове покоління ідіотів…
– Чи можна сказати, що своїм спротивом на Донбасі Україна фактично поставила перепону для розповзання «русского мира»?
– Ну, першими, припустимо, це зробили ми у 2008 році – я маю на увазі Грузію. А Україна як країна, по-перше, велика, а по-друге, для Росії Україна – не просто частина колись Російської імперії, а Україна – це державотворча частина Російської імперії. З України пішло дуже багато – не лише мова, не лише віра і не лише культура, але й багато-багато іншого.
Кожен постріл в АТО зупиняє «русский мир», зупиняє «Російську імперію», зупиняє от ту тупу ідеологію, яку Путін намагається нав’язати
Україна поклала край самому існуванню Російської імперії – не територіально, бо це ще зберігається, а ментально.
От як би грубо це не прозвучало – особливо з вуст пацифіста – але кожен постріл в АТО зупиняє «русский мир», зупиняє «Російську імперію», зупиняє от ту тупу ідеологію, яку Путін намагається нав’язати. І не лише в Україні, але і в Казахстані, Таджикистані, Білорусі – майже скрізь на пострадянському просторі.
– Нині, коли Україна йде в Європу, багато істориків вважають, що вона не йде, а повертається в Європу, адже дуже тривалий час була невід’ємною частиною європейської цивілізації…
– Насправді, історія свідчить, що так і було. Україна та її гетьмани, українська еліта мали постійне устремління до Європи. Україна була частиною Європи, західна частина України особливо була частиною Європи, були торгівельні, політичні відносини. Не лише Україна, але й Білорусь була частиною Європи, і Бессарабія, і навіть Грузія ментально завжди була європейською країною.
Нинішні спроби Росії – це не просто спроби зберегти імперію, а спроби зберегти оте ментальне болото, з якого треба виходити. І поки що лише дві країни роблять це успішно – Грузія і Україна
І от нинішні спроби Росії – це не просто спроби зберегти імперію, а спроби зберегти оте ментальне болото, з якого треба виходити. І поки що лише дві країни роблять це успішно – Грузія і Україна. Маю надію, що й інші долучяться до цією компанії.
– Вам як історику цікаво жити в наш час, коли, як хтось висловився, час ніби прискорився?
– Звичайно! Надзвичайний нині час!
Україна стає великою країною. Україна ще позитивно вплине і на Росію
Особливо Україна, незважаючи на внутрішні труднощі, але Україна стає великою країною. Я думаю, що з Україною пов’язане не лише майбутнє «підстаркуватої» Європи, але й майбутнє тієї території, яка ще недавно називалась Російською імперією. Україна ще позитивно вплине і на Росію.
