Село Улашанівка на Хмельниччині може залишитися без води. У багатьох криницях живильної вологи залишилося на денці. Селяни вважають, що причина цього лиха – активний видобуток корисних копалин у Славутському районі. Роботу кар’єра, який розташований найближче до житлових будинків, селяни заблокували, боячись залишитися без води. Програма «Схеми» з’ясувала, що кар’єр належить соратнику Юлії Тимошенко – Олександру Скочелясу, який очолює осередок партії «Батьківщина» у Хмельницькій області.Про боротьбу «маленьких» людей із «великими» та навпаки – у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».
Село Улашанівка Славутського району на Хмельниччині може стати зоною гуманітарної катастрофи: у сільських криницях зникає вода. Її набирають обережно, по третині відра, щоб не підіймати намулу.
Жителька села Оксана Іщук розпродала частину худоби, бо немає чим поїти. Про полив саду й городу жінка вже забула.
«Вода впала. Цього року ми опустили ланцюга максимально, щоб мати змогу хоч пару відер набрати. Далі тільки мул. Оцей місяць ми зовсім мучаємося. Оцю воду (близько 40 літрів) я набирала годину, – показує Оксана. – Так, добре тим, хто має свердловину і помпу. Але у нас усіх тут – криниці. Грошей, щоб бити свердловину, немає», – каже вона.
Найгіршою у селі є ситуація на вулиці Шкільній. У Бориса Верхогляда, який живе тут, у криниці лише 20 сантиметрів води:
«Рівень тримається, поки що. Але якщо уявити, що заглиблять кар’єр, не кажу на 10 метрів. Навіть менше – вода зникне», – бідкається він.
Борис пояснює, що досі вода на його обійсті не зникла лише тому, що він з родичами трохи поглибив криницю. Але нижче – вже каміння, тож невідомо, чи вдасться зробити колодязь глибшим, якщо вода опуститься ще далі, побоюється селянин.
Поруч із вулицею Шкільною, впритул до села, – кар’єр, де пісок і цінні глини, так звані сапоніти, із 2013 року почало видобувати приватне підприємство «Кансталь».
Комерсанти дійшли до глибини сім метрів і призупинилися через протести селян.
Якщо видобувники заглибляться ще хоч на метр у пісок та глину, це остаточно порушить баланс підземних вод, вважають улашанівці.
Частина селян прямо пов’язує видобуток піску та глини цією та іншими фірмами у Славутському районі із суттєвим зниженням рівня води в їхніх криницях. Оксана Іщук наводить, як приклад, досвід видобутку в сусідньому селі: «Нам вистачає того, що вирили в селі Крупець. Так, стало гарно, зробили озера. Але в криницях у людей вода зникає. І гроші за видобуток піску йдуть невідомо куди».
Сільський голова Улашанівки Сергій Лясоцький каже, що цінна глина в Улашанівці залягає глибоко – на 50 метрів нижче від поверхні землі. А до води – 10 метрів.
Тому керівник села припускає, що в разі поновлення видобутку піску та глин у селі зниження рівня води буде неминучим.
«Видобувники піску та глин (які мають намір продовжити розробку родовища біля села – ред.) говорять, що основні водоносні горизонти залягають на глибині 80 метрів, а селяни користуються так званою верховодкою (водами на глибині кілька метрів). Чи буде пропадати вода, якщо видобуток продовжиться? Без сумніву, – стверджує Сергій Лясоцький. – Але ж хіба їх це цікавить?».
Крупецьке родовище піску та цінних глин-«сапонітів» розташоване на території Улашанівської та Крупецької сільських рад на Хмельниччині. Біля села Крупець – колишній кар’єр збанкрутілого силікатного заводу. Тут добре видно, як залягають пласти гірських порід та на якій глибині ті підземні води, які використовують селяни для пиття та господарських потреб.
Однак підприємці не відмовилися від видобутку, попри загрозу залишити село без води. Напередодні Дня Незалежності, коли улашанівці готувалися до свята, приватне підприємство «Кансталь» завезло вагончики та охоронців на територію, де планується видобуток. Протести у селі тривають і далі. Доходить до блокування автошляхів.
«Бізнесу партії» дозволи не потрібні?
Хто ж так наполегливо хоче заробляти на піску та глині, попри протести місцевої громади? Хто є власниками цього бізнесу?
ПП «Кансталь» належить хмельничанам Сергію Душкевичу та Олександру Скочелясу.
Останній – очолює весь обласний осередок партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Він засідає у міськраді та є заступником голови комітету з питань містобудування, земельних відносин та охорони довкілля. При цьому має великий бізнес у цій сфері – забудовує житловими масивами Поділля і Буковину.
«Схеми» зустрілися з Олександром Скочелясом і поцікавилася, чому компанія, яка йому належить, має намір розробляти родовище в Улашанівці проти волі місцевої громади.
«У мене дуже потужний графік роботи і спектр діяльності дуже великий, щоб ще контролювати роботу підприємств. Якщо Ви розумієте різницю, є власники компанії, засновники, а є її директор. Але ті підприємства, в яких я є засновником,– вони діють відповідно до чинного законодавства», – доводить Олександр Скочеляс журналістам Радіо Свобода. І додає: «Я не можу пояснити, що було тоді й до чого. Наскільки мені відомо, неофіційно тоді ніхто нічого не видобував. Були видані ліцензії, починали працювати, їм не дали».
Чи законно ПП «Кансталь» отримало всі дозволи? У 2012 році компанія отримала дозвіл вивчати та розробляти Крупецьке родовище від Державної служби геології та надр, очолюваної тоді Олегом Проскуряковим, призначеним на посаду Януковичем. Але ще потрібна була згода місцевої громади.
Улашанівська сільська рада, як з’ясувалося, дала згоду – але тільки на вивчення, а не на видобуток, стверджують депутати, які тоді голосували щодо цього рішення. Серед них – і нинішній сільський голова Сергій Лясоцький.
«Вони (ПП «Кансталь») взяли дозвіл у сільській раді. Але характерно, що голосували суто за геологічне вивчення. Питання винесли на голосування несподівано, без попереднього вивчення. До нас приїхав керівник компанії Сергій Душкевич. Він запевнив: «Спочатку ми вивчимо родовище, і, якщо знайдемо там те, що нам потрібно, звернемося до вас по дозвіл на розробку», – пригадує він.
Але вже через рік підприємство «Кансталь» почало не лише вивчати, а й видобувати пісок із родовища, розповідає Лясоцький. Прикриваючись рішенням сільради, в яке дивним чином прокралася фраза про «дослідно-промислову розробку», тобто і власне видобуток, за який, кажуть депутати, вони не голосували.
Про це говорять усі члени сільради того скликання, яких змогла побачити знімальна група «Схем». Зрештою Радіо Свобода отримало копії письмових заяв 10 із 15 тодішніх депутатів сільради про те, що вони дозволили тільки вивчення родовища. Ці заяви долучили до позову, який сільрада подала проти ПП «Кансталь». Суди тривають.
Невже рішення банально сфальшували за спиною в селян? Радіо Свобода знайшло будинок, де мешкає тодішній сільський голова Дмитро Семенюк. Але взяти коментар у нього не вдалося. Семенюк на той момент був у Києві, кажуть його близькі. Й пояснювати цю ситуацію, за словами його дружини, екс-голова села не має ані найменшого бажання.
Директор ПП «Кансталь»: «Припустімо, ми не знали про всі дозволи, але ми заплатили штраф. Які проблеми?»
Цікавий момент: в офіційному описі родовища йдеться, що видобуток можливий не ближче, ніж за 500 метрів від межі села.
Однак копати почали за 200 метрів від сільської забудови і впритул до автошляху. Отже, ПП «Кансталь», яким володіє політик та бізнесмен Скочеляс, почало копати кар’єр без більшості дозвільних документів, заявляє Сергій Лясоцький. Він доводить, що навіть угоди на оренду землі на час видобутку не було: отже, підприємці вивозили корисні копалини з села безкоштовно!
Про дозволи на видобуток, який розпочали у 2013 році, знімальна група програми розпитала директора ПП «Кансталь» Сергія Душкевича.
«Оренда сплачувалася з 2015 року. І це немалі гроші. Так, тоді у нас не було всіх дозволів. Але було рішення «Держгеонадр». Та я думав, що цього достатньо, я просто не знав, що потрібні ще якісь документи! У Держгеослужбі, коли видали дозвіл, сказали: все, можете працювати! Але ж зараз всі дозволи є, що б не казали селяни. Ну не знав, припустімо, ну заплатив штраф, які проблеми?» – пояснює свою позицію бізнесмен.
Душкевич каже, що не знав про документи, потрібні для видобутку, хоча вони перераховані в тексті дозволу Держгеонадр, який ПП «Кансталь» отримало ще за рік до того, як почало розробляти родовище.
Один із позовів проти власників кар’єра сільська громада вже виграла. Суд визнав видобуток незаконним і притягнув ПП «Кансталь» до відповідальності. За те, що підприємці вивезли з родовища, за різними підрахунками, кілька тисяч тонн будівельного піску, і за ризик зникнення води у криницях людей вони «компенсували збитки державі»: заплатили два штрафи – 1800 і 1200 гривень.
Душкевич стверджує, що раніше селяни не були проти видобутку. Але потім все змінилося. На його думку – через дії конкурентів у бізнесі, які, мовляв, спонсорують протести. Щоправда, імен він не називає: «Імена, прізвища? Та Ви подивіться інтернет, і там є фірми, які продають, і подивіться, хто має ліцензії в Держгеокадастрі. Ви погляньте: вони не подають інформацію в інтернет, доки ждуть вас (журналістів). Щоб усе красиво було. Там є схема, і вона веде вгору!» – запевняє він.
Хто може претендувати на видобуток або продаж корисних копалин замість підприємства «Кансталь»? Можливо, це компанія «Юмджі Агромін», яка володіє частиною цього родовища, але в сусідньому селі Крупець?
Власник фірми – олігарх Рінат Ахметов. Утім, видобуток у селі Крупець нині так і не розпочався. Чи претендує підприємство Ахметова на все родовище? І чи бореться воно з конкурентом за допомогою протестів?
Директор підприємства сказав телефоном, що проблема протистояння видобувників та місцевих жителів у Славутському районі йому відома, але для інтерв’ю не знайшов часу.
Та повернімося до Олександра Скочеляса, який працює у місцевій владі саме в тій сфері, в якій веде бізнес. Ніякого конфлікту інтересів Скочеляс у цьому не бачить.
«Я заступник цього комітету (комітету з питань містобудування, земельних відносин та охорони довкілля – ред.), оскільки рада переформатувалася і члени цього комітету вирішили: мого досвіду буде більш достатньо на випадок, якщо не буде голови комісії, провести її засідання, щоб не стояло питань, щоб місто не зупинялося», – пояснює Скочеляс.
Утім, є питання до законності не лише кар’єру бізнесмена і політика Олександра Скочеляса, а й тих будівель, на які використовувався улашанівський пісок. Частина з них – стала об’єктом судових спорів. Одна з причин – особливості оформлення землі під забудову:без аукціонів та ринкової орендної плати, через що втрачає кошти місцева громада.
Хмельницький активіст Олексій Голеншин, співзасновник «Комітету моніторингу органів влади», пояснив Радіо Свобода, як працює схема.
«Олександр Скочеляс – є бізнес-партнером іншого міського депутата – Руслана Афійчука, представника партії «За конкретні справи» Олександра та Галини Герег. Вони отримували землю за так званими угодами суперфіцій для будівництва у своїх інтересах. Як відомо, місцева громада має отримувати за виділення землі реальну орендну плату. Обійти цю схему можна тоді, коли міська рада виділяє землю сама собі – комунальному підприємству. Скочеляс і Афійчук користувалися цим. Схема діє і понині: вони порозумілися з новою владою», – пояснює активіст.
Якщо виділення землі в обласному центрі можна пов’язувати з тим, що Скочеляс сам є представником місцевої ради та заступником голови профільного комітету, то діяльність підприємства з видобутку піску та глин у Славутському районі Хмельницької області активіст пояснює лише «безхребетністю місцевої влади».
Хмельничанин Олександр Скочеляс – не просто поважний член партії «Батьківщина». На початку року Юлія Тимошенко особисто приїхала до Хмельницького, щоб представити його як керівника обласного осередку. У місцевій партійній організації журналістам Радіо Свобода не на камеру розповіли, що Скочеляс допомагає партії Тимошенко фінансово.
Місцева влада про бізнес Скочеляса: треба чекати рішень НАБУ, НАЗК, експертиз та судів
Керівники місцевої виконавчої влади не бачать нічого протизаконного у тому, що один з керівників будівельного та земельного комітету Хмельницької міськради має бізнес у цій галузі. Чи є тут корупційна складова – вони пропонують розбиратися судам, НАБУ, НАЗК та антикорупційній прокуратурі. Так вважає, зокрема, перший заступник голови Хмельницької ОДА Володимир Кальниченко.
«Ми виступаємо за те, аби провести круглий стіл, на який запросити всі сторони, зокрема тих, хто видавав дозволи на видобуток, дізнатися, чим вони керувалися. Якщо буде експертний висновок, що видобуток загрожує селу – я особисто стану на бік селян», – каже заступник керівника Хмельницької області.
А голова Славутської РДА Володимир Маршук пропонує розв’язувати проблему після експертизи, або коли видобуток уже призведе до зникнення води. І закликає підприємця та селян діяти лише у правовому полі. Сільська громада, на його думку, може скасувати дозвіл на видобуток піску ПП «Кансталь» у суді.
Олександр Скочеляс, зі свого боку, вважає, що проблему водопостачання має вирішувати не так ПП «Кансталь», як сільська рада, яка має на це бюджетні кошти.
«Думаю, що це не тільки моя проблема, а проблема всіх підприємств, які працюють у районі. Є варіант розробити мережу водопостачання, якусь альтернативу. Ми у ХХІ столітті живемо. Про які криниці ми говоримо? І що це за сільський голова, який не може провести перемовини, укласти з підприємством соціальну угоду, виторгувати для села якісь плюси?» – заявляє Скочеляс.
Утім, голові Улашанівської сільради Сергію Лясоцькому катастрофічно бракує часу, щоб опікуватися водопостачанням села і взагалі будь-якими питаннями, які є в його компетенції. Його регулярно викликають на допити, слідчі вилучають документи сільської ради, бо фірма Скочеляса – ініціювала кримінальну справу про перешкоджання своєму бізнесу.
