Незважаючи на обіцянки російської «влади» анексованого Криму, договір з Україною про постачання дніпровської води так і не підписаний, а нові водосховища досі не збудовані. З наповненням вже існуючих ситуація критична, як визнав під час недавнього візиту до Криму міністр природних ресурсів і екології Росії Сергій Донський. На його думку, забезпечити півострів водою вдасться не раніше 2019 року. Нагадаємо, через Північно-Кримський канал Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді.
У вечірньому ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Олександр Янковський обговорював проблему з водопостачанням Криму разом з експертом Фонду розвитку українського села Юрієм Тарасенком та директором Інституту водних проблем і меліорації Михайлом Ромащенком.
‒ Кому саме і на що у Криму потрібна вода, Юрію?
Тарасенко: Споживачів у Криму можна умовно розділити на три групи: сільське господарство, ЖКГ та інші потреби на кшталт промисловості та будівництва. Основним серед них є сільське господарство, і тут вода з Північно-Кримського каналу займала частку до 90%, у ЖКГ ‒ до 50%. За останні 2,5 роки врожаї на півострові скоротилися, і навіть за офіційною статистикою окупантів, до половини земель не використовуються через відсутність зрошення. Тобто при гострій нестачі води в першу чергу постраждало саме сільське господарство.
‒ А що з власною кримською водою?
2016 рік став першим сухим роком за останній час. Хронічна нестача води відчувається вже заразЮрій Тарасенко
Тарасенко: Завдяки опадам і підземним водам проблем в минулі роки на півострові не виникало, але 2016 рік став першим сухим роком за останній час. Хронічна нестача води відчувається вже зараз.
‒ Російська «влада» Криму розглядає проект створення нового, Соколинського водосховища в Бахчисарайському районі для постачання Севастополя. Як Ви думаєте, це реально?
Тарасенко: З огляду на російські особливості підготовки великих проектів, думаю, що на це підуть, але результату не буде. Якщо при роботі Північно-Кримського каналу подібна витівка мала би сенс, оскільки водосховище акумулювало б воду звідти, то коли у нас залишаються тільки атмосферні опади, то виникає запитання: як наповнити цей новий резервуар? Чим? Щоб десь прибуло, треба, щоб десь вибуло.
‒ Що ж станеться 2019 року, який так часто називає російська влада?
Тарасенко: До цього часу буде поставлений великий і жирний хрест на зрошуваному землеробстві. З 130 тисяч гектарів до анексії площа зрошуваних земель вже скоротилася до 10 тисяч гектарів. На Південному березі Криму можна обходитися одними опадами, але низка районів на півночі і сході будуть відчувати істотний дефіцит, тож навіть підземні води стануть солоними.
‒ Дякую, Юрію. З нами на зв'язку Марія з Керчі. Чи були у Вас за останні два-три роки відчутні перебої з водою?
Слухачка Марія: Ні, таких перебоїв не було, за винятком технічних неполадок, поломок. Але практично відразу після того, як закрили Північно-Кримський канал, у нашої води змінилися колір, запах і склад. Пити її стало неможливо: вона солона, прямо, як 1975 року, коли цього каналу ще не було. Я раніше весь час вживала фільтровану воду з-під крана, але тепер ці фільтри не допомагають. Довелося перейти на привізну воду. Якщо у 2014 році один бутель коштував 90 рублів, то зараз вже 180. Одна радість ‒ що вона взагалі є. Я прочитала на місцевих сайтах, що запаси води у водосховищах удвічі менші, ніж у 2015 році.
‒ Дякую, Маріє. Як Ви вважаєте, Михайле, чи можна так розподілити ресурси, щоб східному Криму вистачило води?
Ромащенко: Це складне завдання. Істотних місцевих водних ресурсів в східному Криму немає, а ті, які є, обмежені, їх неможливо використовувати для пиття. Давно відомо, що підземні води там не залягають. Тому сьогодні російська «влада» півострова намагається за рахунок гірських водосховищ забезпечити потреби східного Криму.
‒ Нещодавно інтернет облетіла фотографія напівпорожнього Білогірського водосховища, яке якраз має, за задумом місцевої «влади», забезпечити водою східний Крим. Наскільки це критично?
Ромащенко: Недарма ж туди недавно приїжджав російський міністр, і відразу після цього оголосили надзвичайний стан. Всі визнали, що води не вистачає, запасів залишилося днів на 20. З опадами в Криму взимку зазвичай непогано, і сподіватися можна тільки на них.