Чернігівські студенти разом з викладачами розробили нову броню для української армії. Вона недорога, кажуть розробники, адже всі матеріали можна придбати в Україні, а не замовляти за кордоном. Нова розробка вже пройшла перші випробування. З відстані в сто метрів куля її не пробиває.
Студент Олександр Ківокурцев демонструє супер-броню, яка вже пройшла випробування. На пластині помітні вм’ятини, але куля не пройшла навиліт.
«Дана пластина унікальна тим, що вона повністю з українських матеріалів і може створюватись на нашій кафедрі. Ці пластини можуть бути різних розмірів. Як для бронежилетів, так і для автомобілів», – розповідає Олександр Ківокурцев.
Броню, яка може вберегти чимало життів, винайшли студенти та викладачі кафедри технологій зварювання та будівництва Чернігівського національного технологічного університету. У її виготовленні, пояснюють, нічого складного немає.
«Ми спробували найпростіший варіант, найдешевший – це сталь-3, і на неї розробили такий склад, який забезпечив би противокульовий захист. Це наплавка на сталь-3 спеціалізованими електродами. В результаті ми отримуємо захист приблизно 4-го класу. Тобто, це від автомата Калашникова. І вартість пластини такої залежно від розміру – грубо кажучи, ми можемо вважати, що квадрат – від 150 гривень, плюс робота зварювальника», – пояснює кандидат технічних наук Тимур Ганєєв.
Для такої роботи достатньо зварювальника із кваліфікацією випускника ПТУ, кажуть науковці. Але головна «родзинка» цього винаходу – це те, що його можна ремонтувати в польових умовах, прямо на передовій.
«Для того, щоб відремонтувати пластину в польових умовах, вам потрібен зварювальний пост або ручна дугова зварка, пластина, яка пробита, і мінімальні знання – як запалити дугу. Ви заварюєте по колу пластину – і пластина відремонтована. Все досить легко і просто», – зазначає Олександр Ківокурцев.
Після ремонту броня не втрачає свої захисні властивості. Єдиний недолік – вона важить трохи більше, ніж, наприклад, кевларова. Але вчені обіцяють знайти спосіб зробити своє ноу-хау легшим. У технологічному виші, до речі, мають й інші розробки для української армії. Наприклад, досліджують можливість застосування плазми тліючого розряду для очищення і підвищення зносостійкості внутрішньої поверхні стволів вогнепальної стрілецької зброї. Ця технологія, до речі, дозволяє проводити унікальні зварювання.
«Перевага тліючого розряду, як джерела нагріву перед звичайним радіаційним нагрівом звичайної діфузіонної зварки, яку зазвичай застосовують – це те, що він дозволяє поєднувати не тільки металеві та метало-керамічні вузли, а й неметалеві вузли в цілому. Тобто кераміка з керамікою, скло з керамікою, скло зі склом і так далі», – пояснює доцент кафедри технологій зварювання та будівництва Максим Болотов.
Наукові розробки чернігівських винахідників незабаром будуть запатентовані. А вже потім, ймовірно, надійдуть до українського війська.