На Харківщині італійський чоловічий хор CET (Canto e Tradizione) із Мілана подарував концерт воякам, що лікуються в обласному шпиталі ветеранів війни. Благодійна акція відбулася в рамках італійсько-українського фестивалю «Серце більше, ніж війна». Захід був присвячений вивченню досвіду соціальної реабілітації дітей з інвалідністю та демобілізованих армійців у часи війни. Аматорський колектив спеціально приїхав до бійців у шпиталь, щоб підтримати їх давніми народними піснями про кохання, надію, матерів, мир і красу гір.
Для зустрічі з українськими військовими, хоровий колектив CET спеціально добирав народні пісні, що передають досвід солдатів, як висловлюються митці, «з шанців Першої і Другої світової війн».
«Солдати завдяки знанню традицій народу, християнської віри, могли терпіти страждання війни і поверталися додому з надією. Саме посил надії через пісні ми хотіли передати людям, що зараз перебувають у шпиталі», – розповів Радіо Свобода директор хору Карл Луізі.
Акапельні пісні хору CET – про війну, але не на підтримку бойових баталій. У них йдеться про пережитий страх і смерть однополчан, про кохання матерів і чекання зустрічі з рідними й дівчиною. Зрештою війна мусить закінчитися миром, як у державі загалом, так і в душі кожного з військовослужбовців, переконані музиканти. Народні тосканські, альпійські пісні, що їх співає аматорський колектив CET – не із запилених бібліотечних музичних хрестоматій, а з фольклорних експедицій гірськими поселеннями на півночі Італії.
«Це дуже старовинні пісні, що передаються з покоління у покоління. Є пісні з 16-го століття, але гармонія, хорова обробка пісень, що згодом з’явилася – це завдяки одному італійському відомому хору CET. Ми вивчаємо пісні і співаємо», – розповів Карл Луізі.
У глядацькій залі харківського шпиталю пліч-о-пліч ветерани двох війн: Другої світової та російсько-української, що нині триває на Донбасі.
Демобілізовані Микола і Володимир упродовж концерту обмінювалися враженнями і знімали виступ хору на фотокамеру мобільного телефону.
«Вдячні вам за те, що в нашому місті немає війни»
«Так, я вдома, треба ж показати. Дружині покажу, синові – нехай подивляться. Хоч італійці нас не забувають», – усміхається Володимир, який воював, зокрема, у Щасті, поблизу Трьохізбенки. Якщо для армійців із зони бойових дій концерт італійців – розвага, то психологи шпиталю зустріч із міланським хором CET називають арт-терапією, бо ж співзвуччя, голоси, енергетика гірських наспівів, не лише хлопців дивує, відволікає від сумного, а ще й підбадьорює, спонукає усміхнутися, почуватися потрібним близьким і друзям. Для демобілізованого бійця надто важливо відчувати тепло і вдячність як з боку рідних, так і оточуючих на вулицях, переконана практичний психолог шпиталю Наталя Птіцина.
«Головна травма хлопців, яку вони здобувають – це брак визнання населенням того, чим вони займалися там, того, скільки вони зробили заради миру в Україні. Тому кожну групу, кожну зустріч із хлопцями ми використовуємо для того, щоб сказати їм дякую, вдячні вам за те, що в нашому місті немає війни, немає танків, не працюють «Гради» по наших будинках. Це ж бо може зробити кожен мешканець Харкова, зрештою кожен українець», – наголошує Наталя Птіцина.
В обласному шпиталі опікуються здоров’ям ветеранів Другої світової війни, дітей війни з інвалідністю, воїнів-інтернаціоналістів. В останні два роки тут лікуються фронтовики війни на Донбасі.
«З того часу, як до нас почали надходити учасники Антитерористичної операції, проліковано 513 осіб. Приблизно 50 відсотків– це ті, що демобілізувалися і є мешканцями Харківської області. А половина – це воїни, які ще перебувають на службі, вони лікувалися у військовому шпиталі, а у нас на долікуванні», – повідомив Радіо Свобода головний лікар обласного шпиталю ветеранів війни Юрій Федченко.
На Харківщині цей шпиталь став базовим для психологічної реабілітації бійців АТО. З хлопцями спільно працюють практичні психологи самого шпиталю і волонтери, що привносять найсучасніші методики для відновлення сил воякам із травмованими душами.
Що ж до ідеї самого фестивалю, то соціально-культурний захід «Серце більше, ніж війна» на кілька днів у рамках науково-практичної конференції зібрав разом італійських та українських фахівців, що беруться допомагати військовим перенести найтяжчий, найтрагічніший досвід життя – досвід війни.
