«Українським і міжнародним журналістам слід вступити в боротьбу за звільнення Романа Сущенка» – Фейгін

Журналіст агентства «Укрінформ» Роман Сущенко заарештований за звинуваченням у шпигунстві й утримується в слідчому ізоляторі «Лефортово». Про це повідомила «Відкрита Росія» з посиланням на члена громадської спостережної комісії Москви, правозахисницю Зою Свєтову. Консул України в Москві підтвердив арешт Сущенка.

47-річний кореспондент «Укрінформу» в Парижі, громадянин України Роман Сущенко розповів правозахисникам, що був затриманий у Москві в п'ятницю, 30 вересня. При цьому на нього чинили психологічний тиск і не дозволили зателефонувати дружині. Подробиць свого затримання та інших деталей справи він повідомити не зміг.

На момент затримання Роман перебував у відпустці і прибув до російської столиці в приватних цілях. 1 жовтня Лефортовський суд російської столиці ухвалив рішення про арешт українця на два місяці. Журналісту інкримінують статтю «Шпигунство», яка передбачає від 10 до 20 років колонії.

Про випадкову зустріч з Сущенком у СІЗО «Лефортово» член Суспільно-спостережної комісії Зоя Свєтова розповіла Радіо Свобода:

– Зовсім випадково вчора під час перевірки Лефортовської в'язниці в карантинному відділенні побачили чоловіка в такій арештантській робі. Засмаглий молодий чоловік. Це виявився український журналіст Роман Сущенко. З великими труднощами нам вдалося дізнатися його ім'я, прізвище. Він сказав, що він іноземець. Співробітники СІЗО всіляко заважали нам розмовляти. Але ми змогли дізнатися, що він звинувачується за 276-ю статтею «Шпигунство». Подробиці затримання він нам не зміг повідомити, тому що розмова наша постійно переривався співробітниками Лефортовської в'язниці. Єдине, що він сказав, що його не катували під час затримання, але чинили на нього серйозний психологічний тиск. Він не зміг зателефонувати своїй родині. Він не зміг повідомити українському консулу. І ось його найбільше турбувало те, що ніхто не знає, що з ним відбувається, що він у Лефортовській в'язниці.

– Він не зміг вам розповісти, за яких обставин він був затриманий?

– Ні, не зміг. Але я зрозуміла, що це було в Москві, що це було, очевидно, не в його квартирі. У будь-якому разі, він не захопив з собою зубну пасту. Це не те, що людина готувалася до арешту. У нього з собою не було нічого, що в таких випадках людина бере, коли вже передбачає, що опиниться у в'язниці.

– Вам вдавалося знаходити в СІЗО громадян України. Як Вам здається, ФСБ веде стеження за всіма громадянами України, які в Росію приїжджають?

– Цього я не знаю, не можу вам сказати. Звичайно, за всіма іноземцями ведеться стеження. Це очевидно. Але я думаю, що у випадку з Романом Сущенком тут було особливе стеження, судячи з того, що після нашого візиту ФСБ сьогодні вранці оголосила про те, що було затримано кадрового розвідника українських спецслужб. Це природно. Коли ми вперше побачили Олега Сенцова, на наступний день теж була заява ФСБ про його справу, а до цього ніякої інформації про те, що Сенцов перебуває у Лефортово, теж не було. ФСБ оголосила, що Сущенко є кадровим офіцером. Я вважаю, що вони роблять спеціальне спостереження. Я не знаю, чи був він кадровим офіцером українських спецслужб і, взагалі, чому його затримали. Але я думаю, що це не випадково, не тільки тому, що він український громадянин, – припускає Зоя Свєтова.

У понеділок Федеральна служба безпеки Росії заявила, що затриманий у Москві журналіст Роман Сущенко – співробітник української розвідки в званні полковника. У російській спецслужбі стверджують, що він збирав секретні відомості про діяльність Збройних сил і Національної гвардії Росії.

У Міністерстві закордонних справ України висловлюють рішучий протест у зв'язку з арештом Романа Сущенка: «Ми глибоко обурені тим, що українського журналіста, який прибув на територію Російської Федерації з метою відвідати близьких родичів, російська влада затримала за надуманим звинуваченням у «шпигунстві».

«Розглядаємо це як черговий крок у цілеспрямованій політиці Росіії використання українців, які опиняються в руках її органів влади, як політичних заручників у своїй гібридній агресії проти нашої держави», – підкреслюється в коментарі зовнішньополітичного відомства країни.

Україна вимагає від Росії негайного звільнення Романа Сущенка та відповідної реакції від ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних структур, написала в Facebook перший віце-спікер Верховної Ради, представник гуманітарної групи в Мінську Ірина Геращенко.

Національне інформаційне агентство «Укрінформ» вважає затримання Романа Сущенка спланованою провокацією. «Всі звинувачення» в шпигунстві «на адресу журналіста з багаторічною бездоганною професійною репутацією можуть розцінюватися лише як ще один зухвалий і неправомірний акт з боку Росії щодо українських громадян», – наголошується в заяві агентства.

«Ситуація з Романом Сущенком за версією ФСБ виглядає так, – пише у Facebook гендиректор «Укрінформу» Олександр Харченко. – Полковник української розвідки працює під прикриттям кореспондента «Укрінформу» в Парижі. Але на вихідні, очевидно, трохи підробляє, бере додаткову роботу – зібрати трохи шпигунських даних «про діяльність Збройних сил і Національної гвардії Росії». Для цього виїжджає в Москву, де і починає цілеспрямовано збирати відомості, які є державною таємницею. І тут доблесні феесбешники беруть його «на гарячому». Дуже грубо, як кажуть наші московські «друзі» – «незграбно». Але до чого далі веде ця спецоперація в Кремлі – не зовсім зрозуміло. Працюємо – адвокат Фейгін, дипломати, колеги-журналісти. На жаль, як і припускав Фейгін, з яким уночі ми терміново укладали угоду і намагалися запобігти подальшому утриманню Романа в СІЗО, вранці вони швидко «зварганили» рішення суду про двомісячний арешт. З Романом нам поки поспілкуватися не вдалося...»

«Укрінформ» і дружина журналіста уклали угоду з російським адвокатом Марком Фейгіним, який буде захищати Сущенка і вже прибув у московське СІЗО «Лефортово» для зустрічі зі своїм підзахисним:

– До мене звернулося керівництво «Укрінформу» і дружина, Анжела Сущенко. Вони підписали – і ті, і інші – договір зі мною, адвокатську угоду. Чому я взявся? А що їм ще робити? Ясно, чому до мене звертаються. Логічно. Я взявся, бо більше нікому, насправді.

– ФСБ звинувачує Романа Сущенка в шпигунстві на користь України, називає його полковником української розвідки. А що Вам відомо про Романа?

– З тієї інформації, яка до мене надходить, по-перше, він навчався на журналіста. Причому він отримав у Києві відповідну освіту. Він шість років працює в Парижі як кореспондент «Укрінформу». Він одружений. Матеріали, які він писав, про якісь виставки, в тому числі і військові, що ставало предметом його текстів на «Укрінформі». Це різноманітні політичні й навколополітичні теми. Чи міг він бути полковником, чи ні? Я, зрозуміло, судити не беруся, але, на мій особистий погляд, це не так. Чому? Тому що, взагалі, не дуже зрозуміло, навіщо полковнику раптом їхати в Москву до родичів з приватним візитом і займатися такою діяльністю, дуже небезпечною, з огляду на ситуацію, збирати якісь матеріали. Це я посилаюся на заяву ФСБ. У мене складається таке враження (я ще не потрапив до Романа Сущенка до в'язниці), що він, мабуть, не підписав нічого, ніяких свідчень.

– Як він опинився в Москві? І за яких обставин його затримали?

– 30 вересня він прилетів до Москви. Він взяв відпустку за свій рахунок, по-моєму, в агентстві, де він працює. Поїхав у приватних справах. У нього в Москві родичі, по-моєму, двоюрідний брат і його дружина, ще якісь родичі. Він до них приїхав, залишив речі і пішов на зустріч, як він сказав. 30 вересня він був затриманий. Про це папір прийшов у консульство України з ФСБ, про те, що затримали громадянина Романа Сущенка. А наступного дня, 1 жовтня, йому обрали запобіжний захід у Лефортовському суді на два місяці тримання під вартою. Звинуватили його за 276-ю статтею – «Шпигунство». Інших деталей ми не знаємо. Їх можна дізнатися тільки з двох джерел:з розповіді самого Романа Володимировича та з матеріалів справи, яка зараз у Лефортовському суді. Оскільки я зайнятий зараз спробою увійти до нього в тюрму, де дуже важка ситуація з відвідинами адвокатами своїх підзахисних, своїх довірителів, великі черги і т. д., але, якщо я зможу ознайомитися з цією справою, я зможу вам сказати щось більш предметно.

Але враховуючи, що в справі містяться відомості, що становлять держтаємницю, якісь обмеження будуть накладені, але це не скасовує того, що українським журналістам, іншим міжнародним журналістам слід вступити в боротьбу за звільнення Романа Сущенка. Тому що, якщо журналістів (а це традиційна історія) звинувачувати в шпигунстві, причому надуманому, на мій погляд (цим славиться Північна Корея і подібні місця), то тоді до чого все зведеться? Якби російським службам було відомо, що Роман Сущенко є полковником, то чого вони його в країну пустили? Навіщо? Щоб зловити? Зупинили б його і сказали, чого ти сюди приїхав, ти у нас приходиш за різними всякими базами. Не пустили б його. Навіщо його треба було пускати? Заманювати? Щоб що? Все це виглядає дуже непереконливо.

– В Україні називають цю всю історію провокацією. Чи могли його заарештувати для того, щоб потім обміняти на якусь статусну людину?

– Запросто! Подивіться історію з Естоном Кохвером. Стало ясно, для чого його взяли тільки після того, як його обміняли в Талліні на російського шпигуна, що відбував покарання. І таке робиться, звичайно. Інше питання – добре, коли ви міняєте шпигунів. А якщо він справді не шпигун? Тоді це заручник якийсь. Можна набрати хоч 100 осіб і обмінювати нескінченно. Чому ми не дуже довіряємо версії про шпигунство? Ми не заперечуємо факту, що шпигунство може існувати. Нещодавно у нас у Криму була фейкова історія з диверсантами. Один будівельник, інший охоронець. Вони не схожі на диверсантів. Я нещодавно з Криму повернувся. У мене стійке враження, що ця провокаційна історія була в серпні затіяна для того, щоб обґрунтувати будь-якого роду репресії щодо нелояльної частини українців там і кримських татар і одночасно зірвати нормандський формат. Це моя особиста думка. Чому таке неможливо зараз в Москві? Чому таке неможливо знову? Запросто можливо. Тому і я, і багато спостерігачів ставляться до цього з великим скепсисом. Ми пам'ятаємо, коли багатодітну матір Світлану Давидову звинувачували в шпигунстві. Була така гучна історія. Чому ми після цього повинні довіряти заявам ФСБ?

Я, як адвокат, буду захищати Сущенка як громадянина України, перш за все, як журналіста, професіонала, який працював у Парижі. Якщо ця історія затіяна для того, щоб обміняти на когось там, то вона буде нести масу витрат. Тому що журналістська спільнота, особливо міжнародна, дуже болісно ставиться до такого роду речей. Тому я не виключаю, що будуть дуже сумні наслідки політичного характеру, – вважає адвокат Марк Фейгін.

Тим часом, спікер Верховної Ради Андрій Парубій вважає, що у відповідь на чергову провокацію ФСБ український парламент повинен розглянути питання введення візового режиму для росіян і посилення санкцій для Росії.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода