Верховна Рада 29 вересня на позачерговому засіданні ухвалить рішення про звільнення за порушення присяги 32 суддів, запевняє член парламентського комітету з правосуддя, представник БПП Олександр Черненко. За його словами, щодо цих суддів внесла подання Вища рада юстиції. На ще одного служителя Феміди чекає така доля за сумісництво. Черненко сподівається, що більшість голосів для відповідної ухвали зібрати вдасться. З 1 жовтня набувають чинності конституційні зміни, які скасовують поняття порушення суддею присяги. Якщо до цієї дати рекомендованих Вищою радою юстиції суддів не звільнити, потім парламент не матиме такого права.
– Це, власне, ті судді, щодо яких є рішення Вищої ради юстиції та яких потрібно звільнити, щоб вони потім не могли навіть піти на переатестацію.
– Буде більшість голосів у Раді за звільнення цих суддів?
– Я думаю, що тут проблем немає – є чітко доведені речі, що вони порушили присягу. Головне, щоб у сесійній залі була необхідна кількість голосів депутатів. Багато депутатів міняють свої плани та їдуть на засідання Верховної Ради. Проблем не буде і цих суддів звільнять.
– Як узагалі просувається судова реформа в Україні? Експерти констатують, що це досі – нездоланний камінь спотикання в усьому реформуванні України.
З першого жовтня Верховна Рада і президент України позбавляються жодного впливу на суд
– По-перше, ухвалені нами зміни (щодо судоустрою) тільки після 30 вересня запрацюють. І взагалі, ця реформа триватиме три роки. Але перший крок – з першого жовтня Верховна Рада і президент України позбавляються жодного впливу на суд. Тобто, ми повністю виводимо суди з політичного впливу.
– А от такі речі (хоча вони напряму не пов’язані з цими законодавчими змінами щодо суддів) як «казус Чауса» – підозрюваний у хабарництві суддя Дніпровського районного суду Києва благополучно втік з України… І не лише Чаус.
– Це ж питання правоохоронних органів. І тепер судді будуть набагато більше під контролем через необхідність декларування видатків тощо. Фактично, суддям після реформи підвищиться зарплата. Але вони заповнюють не одну, а три декларації. І принцип формування суддівського корпусу і контроль над ним має убезпечити від таких речей, як Чаус.
– Але всупереч усім ухваленим Радою рішенням критики президента Порошенка наполягають: мета цих нововведень – не зробити суддів ефективними вершителями правосуддя не на замовлення, а щоб було так – раніше судді були (грубо кажучи) під Януковичем, а тепер – під Порошенком.
– Якраз ця реформа і робиться для того, що сьогодні ані президент України, ані Верховна Рада не мають жодного впливу ані на призначення, ані на звільнення, ані на переатестацію суддів. Тому такі закиди неправильні.
P.S. В Україні загалом працюють близько 8 тисяч суддів.
