Боснійські серби на референдумі у неділю, 25 вересня, майже стовідсотково проголосували за те, щоб 9 січня святкувати День Республіки Сербської. Йдеться про дату, коли самопроголошений парламент боснійських сербів 1992 року проголосив так звану Сербську Республіку Боснію і Герцеговину, котру згодом перейменували на Республіку Сербську. Конституційний суд Боснії і Герцеговини референдум назвав незаконним. Однак центральна влада не вживала жодних заходів, щоби унеможливити голосування. За офіційними повідомленнями, за таке святкування проголосували 99,8 відсотка учасників референдуму. А явка становила приблизно 56 відсотків з-поміж 1,2 мільйона виборців.
Представники західних країн та офіційний Белград рекомендували лідерам боснійських сербів не проводити референдум, оскільки стверджували, що він призведе до погіршення міжетнічних відносин у Боснії і Герцеговині.
Президент Республіки Сербської Мілорад Додик після оприлюднення попередніх результатів голосування назвав цей референдум історичним і сказав: «Ніхто з-поміж нинішніх та майбутніх політичних діячів не зможе нехтувати тим, за що народ проголосував». Додик у своїх заявах Республіку Сербську постійно називає державою.
Голова уряду Республіки Сербської Желька Цвіянович уточнила, що таке свято святкуватимуть тільки серби: «Я цілком зрозуміло сказала, що ті громадяни, які не можуть ідентифікувати себе із цим святом, не будуть зобов’язані святкувати його». Така її заява стосується громадян босняцької та хорватської національності, котрі переважно бойкотували голосування.
Заклик до міжнародних санкцій
Голова Президії Боснії і Герцеговини Бакір Ізетбеґович виступив за збереження єдиної Боснії і Герцеговини та за послідовне дотримування Дейтонських угод. Він рішуче спростував твердження деяких сербських діячів, що центральна влада має намір скасувати Республіку Сербську: «Не буде війни, ніхто не хоче знищити Республіку Сербську». Ізетбеґович також закликав до запровадження міжнародних санкцій проти керівників Республіки Сербської.
Сербський член Президії Боснії і Герцеговини Младен Іванич, у свою чергу, спростував заяви із сербського середовища, що серби планують призначити референдум про незалежність, тобто про відокремлення Республіки Сербської. Це була б авантюра, сказав Іванич.
Белградські урядовці досі офіційно не коментували результатів референдуму і не вітали Мілорада Додика з перемогою. На думку оглядачів, влада таким чином посередньо попереджає лідера боснійських сербів, що не надаватиме підтримку його сепаратистським прагненням. Більшість белградських ЗМІ про референдум повідомляють без національної патетики. Впливова незалежна газета «Бліц» зазначила: «Проголосували – й що тепер?»
Депутат у парламенті Сербії Жарко Корач каже, що лідер боснійських сербів Додик грає у «небезпечну політичну гру». Сербський миротворчий активіст Александар Попов упевнений, що Додику референдум був потрібний лише для того, щоби залишитися при владі. Проти нього порушено кілька кримінальних справ і він залишається недоторканним лише доти, доки перебуває на чільній посаді.
Російський посол у Белграді Александр Чепурін заявив, що сербський народ сказав своє слово, що День Республіки Сербської збережений, та що наразі «треба поставити крапку в цій справі».
Повинна реагувати прокуратура – політичні оглядачі
Більшість політичних оглядачів у Сараєві зазначає, що повинна реагувати прокуратура Боснії і Герцеговини, оскільки референдум був, на їхню думку, грубим порушенням Конституції й законів. За запровадження санкції проти лідерів боснійських сербів виступають і політичні діячі в Хорватії. Вони наголошують, що референдум був актом та що призвів до зростання міжетнічної істерії.
Громадяни босняцької й хорватської національності та їхні політичні лідери постійно запевняють, що вони не проти Дня Республіки Сербської, а лише проти дати його святкування. Вони вважають день – 9 січня – неприйнятним, для них це один із днів які прискорили жахливе кровопролиття в країні.
