Європа має пристосуватися до нових умов і інвестувати у безпеку більше, ніж до початку російської агресії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. Він приїхав до Києва, щоб взяти участь у 13-й щорічній зустрічі «Ялтинської європейської стратегії». На його думку, військова реформа в українській армії є доволі успішною, головне, щоб вона не була зупинена.
– Ви радник президента Петра Порошенка. Які останні поради ви йому дали?
– Я зустрівся із ним вчора ввечері (розмова відбулася вдень 17 вересня – ред.). Я порадив йому продовжувати реформи, які в останні кілька місяців відбуваються активніше, ніж раніше. Була запущена система електронного декларування. Це позитивно оцінили в європейських столицях. Україні сьогодні важливо й надалі отримувати підтримку Європейського союзу. Тому боротися з корупцією потрібно й надалі.
– Як ви оцінюєте реформи в Збройних силах України?
Мені приємно бачити, як поліпшилися Збройні сили України за правління президента Порошенка
– Мені приємно бачити, як поліпшилися Збройні сили України за правління президента Порошенка. В останні два роки ми бачили дуже значний прогрес у військовій сфері. Ми також знаємо, що наступним кроком має бути громадський контроль за армією. Це дуже високо оцінять у країнах НАТО. Подібний контроль є у кожній країні блоку, це обов’язковий атрибут демократичної країни. Міністр оборони також там є цивільною людиною.
– Ви стали генеральним секретарем НАТО майже одразу після війни у Грузії. Чи не передбачали ви російську агресію в Україні?
Ми усі вірили, що Росія й надалі буде нашим стратегічним партнером
– Не думаю, що ми могли таке передбачити. Ми були дуже здивовані тим, що Росія атакувала Україну, тим, як саме вона це зробила. Коли я думаю про це у ретроспективі, я думаю, що у 2008 році, за три місяці до нападу Росії на Грузію, президент Володимир Путін нам все сказав. Він говорив і про Крим, і про Україну. Нам просто треба було брати це до уваги, ставитися серйозно. Але ми усі вірили, що Росія й надалі буде нашим стратегічним партнером. У листопаді 2010 року на саміті Росія –НАТО ми вирішили стати стратегічними партнерами. Тому ми не вірили, що Росія атакуватиме Україну. Але в лютому 2014 року ми отримали абсолютно нову ситуацію в Європі. І Європа має якось під неї підлаштовуватися.
– Деякі експерти в Україні вважають, що розміщення баз НАТО в Україні може стримати подальшу російську агресію. Що ви думаєте про це?
– Не думаю, що це гарна ідея – відкривати бази НАТО в Україні. Але я думаю, що ми маємо і дали тиснути на Росію. Зокрема запроваджувати санкції на неї не раз на півроку, а раз на рік. Це зробить наші зусилля більш об’єднаними і зробить це питання незалежним від виборів у США чи країнах ЄС. Якщо ж Росія і надалі дестабілізуватиме ситуацію на сході України, тоді, я думаю, прийде час країнам-союзникам надати Україні летальну зброю для захисту.
– Кілька тижнів тому генеральний прокурор України обвинуватив попередніх міністрів оборони у доведенні української армії до того стану, коли вона не могли захищатися від Росії. Наскільки такі обвинувачення обґрунтовані, як ви вважаєте?
– Після кінця Холодної війни більшість європейських країн зменшила фінансування армії. Тому що всі думали, що тепер Росія – не загроза, а партнер. Я не думаю, що можна когось звинувачувати у тому, що вони, так би мовити, отримували дивіденди від миру. Після російського нападу на Україну країни НАТО, європейські країни опинилися в новій ситуації. Їм треба інвестувати в оборону більше. Це прикро, але вони мають це робити.
