На Паралімпійських іграх у Ріо синьо-жовта збірна вже встановила не один світовий рекорд. Так легкоатлет з Миколаївщини Ігор Цвєтов на дистанції 100 метрів покращив результат восьмирічної давнини на 7 секунд у кваліфікації, а у фінальному забігу майже повторив цей результат та здобув «золото».
Перевершити рекорд, який був встановлений ще на Паралімпіаді у 2008 році китайцем Янг Сеном, українець Ігор Цвєтов не планував, розповідає Радіо Свобода сам спортсмен. Хоча тривалий час готувався до цієї Паралімпіади й намагався покращити свої показники. Він на 7 секунд покращив час Сена, пробіг дистанцію за 12.22. Про таке, каже Ігор, він навіть не мріяв.
Сподівався, що встановлю рекорд, а коли зрозумів, що світовий, – здивувався
«Я сподівався, що встановлю рекорд, а коли зрозумів, що світовий, – здивувався. Ми з тренерами тривалий час ішли до цього результату, тренувалися, працювали. Але я розумів, що після такої кваліфікації я не можу пробігти гірше у фіналі, хоча, з іншого боку, – вище своєї голови не стрибну. Цей рекорд мотивував мене і, як результат, – «золото», – розповів Цвєтов.
«Під час забігу ми – суперники, за стадіоном – спілкуємось»
Під час нагородження намагався стримати свої емоції, каже паралімпійський чемпіон, адже попереду ще одна дистанція, а отже – розслаблятися й давати волю почуттям не можна.
Дуже задоволений, що зміг зробити все, щоб залунав наш гімн і замайорів синьо-жовтий прапор!
«Емоції дуже сильні. Це незабутні відчуття. На п’єдесталі я розумів, що це результат роботи усієї нашої команди, бо ми – єдиний організм. Я чув підтримку і нашої збірної, і бразильських вболівальників, і це було неперевершено. Єдине – я б із задоволенням прослухав ще кілька разів гімн України на п’єдесталі, бо патріот своєї держави. Я дуже задоволений, що зміг зробити все, щоб залунав наш гімн і замайорів синьо-жовтий прапор», – каже Ігор.
Також спортсмен відзначив, що у Ріо приємна атмосфера: глядачі підтримують кожного спортсмена, незважаючи на те, звідки він. Головне – показати результат. Доброзичливими були і взаємини між учасниками Паралімпійських ігор, розповідає Цвєтов: «Усі раді бачити та чути одне одного. Постійно вітаються, підтримують. Навіть якщо хтось не знає англійської й не розуміє, що ти кажеш, завдяки емоціям ти все одно відчуваєш, що тобі намагаються сказати. Конкуренція є, але вона спортивна. Під час забігу ми – суперники, за стадіоном – спілкуємось».
Попереду в українського легкоатлета ще один забіг – на дистанції 200 метрів. Сьогодні вночі відбудеться кваліфікація, а фінал – у понеділок, 12 вересня. За словами Цвєтова, для нього обидві дистанції важливі, тож і за результатами двохсотметрівки сподівається здобути нагороду.
Поки що забуваємо про «золото» на стометрівці – є ще одна планка
«В жодному разі не можу виступити на 200 метрах гірше, ніж на першій дистанції. Бо сам собі цього не пробачу. Я не можу підвести ні тренерський склад, ні українських вболівальників. Тож поки що забуваємо про «золото» на стометрівці. Є ще одна планка, яку потрібно подолати. Тільки вперед», – додав Цвєтов.
Станом на вечір неділі на рахунку українських спортсменів у Ріо вже 40 нагород, 14 з яких – золоті.
