Верховна Рада не змогла затвердити рекомендації слухань про стратегію реінтеграції Криму. У депутатів були зауваження до формулювань, ідей та порядку виконання того чи іншого пункту. Ініціатори слухань розчаровані: депутатів, урядовців та представників адміністрації президента неодноразово запрошували зібратись і разом продумати план, який би влаштував усіх. Цей випадок – один із прикладів того, що від часу анексії Криму Україна так і не визначилась, як повертати півострів, кажуть парламентарі.
Парламентські слухання щодо стратегії повернення Криму пройшли ще 15 червня. А 7 серпня депутати мали ухвалити рекомендації, про які майже 2 місяці тому домовились.
«На жаль, на парламентські слухання, окрім міністра (освіти – ред.) Гриневич не прийшов жоден високопосадовець уряду. Це означає, що уряду байдуже те, що відбувається в Криму. Ми висловили свою позицію, затвердили ці рекомендації», – обурювався в кулуарах один із авторів цієї ініціативи, депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко.
У рекомендаціях, за які депутатам пропонували проголосувати, йшлось про ідею змінити статус республіки Крим на кримськотатарську автономну республіку зі внесенням змін до Конституції. Кримських татар, караїмів та кримчаків пропонували визнати корінними народами України. Також там мовилось про скасування закону про вільну економічну зону «Крим» і про особливості ведення економічної діяльності на цій території.
«Хочу наголосити, що ми врахували пропозиції представників Меджлісу кримськотатарського народу, представників громадськості та експертів», – додав депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Гончаренко.
Потрібна кримськотатарська автономія чи ні?
Ми наче змушуємо президента вносити зміни до Конституції. Я вважаю, що такі рекомендації президент має отримувати від Ради національної безпеки, СБУЮрій Одарченко
Утім, ухвалити ці рекомендації не вдалось. Депутати озвучили цілу низку зауважень. Ірина Подоляк зі фракції «Самопоміч» вважає, що не варто надавати різні права Криму та тимчасово непідконтрольним регіонам Донбасу, які окуповані тією ж країною. Також зауважила, що слід фіксувати всі випадки порушень прав людини на півострові, щоб згодом використовувати це як «козир» при поверненні території.
Юрій Одарченко від «Батьківщини» у період незаконного захоплення Росією Криму очолював Херсонську ОДА. І він висловився проти створення кримськотатарської автономії.
«У цьому проекті постанови ми наче змушуємо президента вносити зміни до Конституції. Я вважаю, що такі рекомендації президент має отримувати від Ради національної безпеки, СБУ. А не політично проголошувати важливі речі, які можуть мати серйозні наслідки», – вважає він.
Мова має йти не про реінтеграцію, а про деокупацію. Тому що Крим відійшов через нахабну окупацію нашої території іноземною державоюМустафа Джемілєв
Слід спершу визначитись, про що буде ця стратегія, вважає уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу, депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Джемілєв.
«Мова має йти не про реінтеграцію, а про деокупацію. Тому що Крим відійшов від України не через якусь дезінтеграцію, а через нахабну окупацію нашої території іноземною державою», – прокоментував Джемілєв.
Україна втратила не лише території, людей та економіку, а й культурні цінності – у Криму зараз діє 35 музеїв, говорить депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум. За її словами, Міністерство культури України не має статистики щодо того, до скількох пам’яток держава втратила доступ. Як наслідок, Росія не лише вивозить багато цінного з півострова, а й заробляє на цьому гроші, продаючи або здаючи в оренду на виставки в інші країни. Зусиль України захистити свої права у цій сфері депутат Шкрум не бачить.
Врахувати слід також те, що на 18 вересня заплановані вибори до Державної думи Росії, каже депутат від «Блоку Петра Порошенка» Світлана Заліщук. А це означає, що на території українського, проте анексованого Криму буде 4 виборчі округи, на яких у нелегітимний спосіб будуть обрані представники. Тому Верховна Рада має звернутись до міжнародної спільноти, вважає вона.
«Ми повинні звернутись до демократичних моніторингових органів, спостережних місій, аби вони відмовились від спостереження на 4 виборчих округах Криму», – каже Заліщук.
«Крим був, є і буде українським»: а як повертати?
По завершенню обговорення спікер Андрій Парубій вирішив перенести розгляд постанови як виняток, адже це непоширена практика в парламенті.
«В Україні, незважаючи на те, що пройшло два з половиною роки від анексії, зараз немає стратегії реінтеграції Криму, розробленої на державному рівні. За це відповідає президент Петро Порошенко. Він відповідає за безпеку і за військові справи», – прокоментував Радіо Свобода Сергій Власенко.
Президент Петро Порошенко, звертаючись 6 вересня з трибуни парламенту до депутатів та українців, наголошував: Крим був, є та буде українським.
«Заява Путіна про те, що ніби питання Криму закрите, – це лише його марення. Хоча насправді воно дійсно закрите у 1954 і в 1991 році: Крим був, є і буде українським. І жодної іншої розмови не буде», – заявив президент України.
