Берлін – Фахівці місії ОБСЄ, які працюють в Україні, постійно повідомляють про неможливість доступу до територій, підконтрольних проросійським бойовикам, де, як вони передбачають, перебувають заборонені Мінськими угодами озброєння. Тож вони лише констатують посилення вогню у зоні конфлікту. Франк-Вальтер Штайнмаєр – міністр закордонних справ Німеччини, яка головує в ОБСЄ – запросив на неформальну зустріч до Потсдама своїх колег із країн-учасниць організації. Розглядалися теми конфліктів на європейському просторі, передовсім в Україні, припинення вогню на Донбасі, кризового менеджменту та роззброєння.
Неформальна зустріч – це можливість не робити без потреби заяв і досягати згоди. Принаймні цього очікували учасники конференції, котрі шукають шляхів припинення війни в Україні, а також передусім сама Україна, яка очікує допомоги від місії. Та учасникам довелося констатувати: ОБСЄ – безсила місія, аби на щось чи на когось вплинути.
Комплекс заходів із виконання Мінських домовленостей, ухвалений Контактною групою 12 лютого 2015 року, передбачає відведення обома сторонами артилерійських гармат, калібрами понад 100 міліметрів, на 50 кілометрів від лінії розмежування. І за цим мають пильно стежити співробітники місії ОБСЄ, котрі наразі скаржаться, що… не мають доступу на підконтрольні бойовикам території, де така зброя може бути розташована.
Потрібна не просто місія, а поліцейська місія
Тим часом лише у червні на Донбасі загинуло 8 цивільних осіб, 65 поранені – стільки ж, як майже за весь останній рік. Щодо цього однозначно висловився міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю радіо DW.
Нам потрібна сильна ОБСЄ, а не слабка місія спостерігачівПавло Клімкін
«Нині ми маємо місію спостерігачів. Але для організації і проведення вільних виборів, а також для досягнення безпеки, нам необхідна озброєна поліцейська місія. Це, звичайно, складне завдання для ОБСЄ. Водночас нам потрібна сильна ОБСЄ, а не слабка місія спостерігачів», – пояснив міністр Клімкін.
Встановити контроль за озброєннями
На думку українського глави зовнішньополітичного відомства, нині ОБСЄ перебуває у кризі, з якої організація має якомога швидше вийти, оскільки її робота вкрай необхідна Україні. Він стверджує, що Україна виконує всі домовленості Мінських угод, натомість Росія навіть не має намірів це робити. Тим часом Франк-Вальтер Штайнмаєр бачить нині роль ОБСЄ як посередника, про що заявив перед початком конференції.
«Я сподіваюся на дискусію, котра має відбутися після втраченої довіри, з поверненою довірою. Відтак це стосується того, що я запропонував ще минулого тижня відновити дебати, діалоги, переговори, приміром, щодо контролю за озброєннями», – наголосив Штайнмаєр.
Напередодні він говорив також про повернення Росії до «групи восьми», що обурило українських дипломатів. Посол України у Німеччині Андрій Мельник відреагував на це у соцмережі Твіттер, називаючи заяву Штайнмаєра «абсолютно хибним сигналом кремлівським агресорам».
Експерти також вказують на інші негативні сигнали, які надходять із цієї зустрічі, зокрема, її неспроможність впливати на процеси. У розмові з «Дойчландфунк» німецький журналіст та експерт з питань безпеки Клаус Реем сказав: «Щодо зустрічі – вона має, так би мовити, слабкі місця. Приміром, відсутній російський міністр, відсутні американський, турецький і французький міністри. Це пояснюється важливою зустріччю «Групи двадцяти» у неділю в Китаї та іншими світовими зустрічами».
Перед початком конференції у Потсдамі її господар Франк-Вальтер Штайнмаєр висловлював сподівання, що під час її проведення вдасться підтвердити і закріпити принципи ОБСЄ, знайти спільні підходи до проблеми управління кризами. А також досягти більшої прозорості для зниження ризиків і встановлення довіри. Натомість у прес-службі ОБСЄ зазначили, що сьогоднішнє неформальне засідання – це підготовка міністерської Ради ОБСЄ, яка має відбутися наприкінці року у Гамбурзі.
