Національне агентство із запобігання корупції запустило систему електронного декларування доходів чиновників. Експерти, вітаючи запуск системи, висловлюють занепокоєння з огляду на те, що ідея електронного декларування доходів чиновників може бути вихолощена. Між тим, депутати та урядовці кажуть про доцільність внести зміни до відповідного закону, щоб обмежити доступ до системи.
Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування поновив свою роботу вночі 1 вересня. Напередодні Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) отримало від Держслужби спецзв’язку відповідний сертифікат. Відтак електронна система декларування введена в українське правове поле. Щоправда, користувачі кажуть, що система працює зі збоями, які виникають, зокрема, при завантаженні декларацій.
Відтепер упродовж 60 днів (до 1 листопада) держслужбовці які посідають відповідальні державні посади та члени їхніх сімей повинні подати електронні декларації про доходи. Це близько 50 тисяч високопосадовців, серед яких президент, міністри та їхні заступники, народні депутати, керівники центральних органів виконавчої влади та їхні заступники. Всі інші державні службовці почнуть заповнювати електронні декларації з 1 січня 2017 року.
Вони повинні декларувати матеріальні й нематеріальні активи вартістю понад 68 тисяч 900 гривень. Кримінальна відповідальність за надання чиновниками недостовірних даних у деклараціях про доходи настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму більше від 250 розмірів мінімальної зарплати (зараз це – близько 345 тисяч гривень). Повна перевірка декларації про доходи може проводитися в період здійснення чиновником своїх повноважень, а також протягом 3 років після припинення такої діяльності.
Три сценарії вихолощення
У ЄС вітають запуск сертифікованої системи електронного декларування і називають цей крок ключовим чинником продовження реформ. У представництві ЄС в Україні зазначили, що технічні проблеми, які виникли після запуску, мають бути вирішені якнайшвидше, а НАЗК необхідно забезпечити усім необхідним для виконання своєї ролі з перевірки декларацій.
Антикорупційна організація «Тransparency International Україна» також вітає запуск системи електронного декларування і сподівається, що ця система максимально виконає свою функцію щодо очищення влади від корупціонерів.
Маємо надію, що президент, який так доклався до запуску, не допустить дискредитації системиЯрослав Юрчишин
«Маємо надію, що президент, який так доклався до запуску, не допустить дискредитації системи чи то через внесення змін до антикорупційного законодавства, чи то через заборону е-декларування через Конституційний суд», – каже виконавчий директор «Тransparency International Україна» Ярослав Юрчишин, слова якого цитує прес-служба організації.
Між тим, експерт із запобігання корупції Олексій Хмара вважає, що є три сценарії вихолощення системи електронного декларування. Це може бути створення технічних проблем у функціонуванні реєстру.
«Переконаний, що кожні півроку найближчі п’ять років нам будуть розповідати про недосконалість цієї системи», – каже експерт.
Крім того, йдеться про внесення змін до відповідного закону, які обмежать доступ чи зменшать обсяг декларованих даних, а також кооптація до складу НАЗК п’ятого лояльного до влади члена.
Апологія обмеженого доступу
Тим часом, міністр юстиції Павло Петренко заявив про необхідність обмежити доступ до декларацій посадовців. За словами урядовця, «доступ до всієї інформації в декларації чиновника повинен бути лише у правоохоронних органів». Щоправда, при цьому він наголошує, що зміни можуть бути ухвалені лише за згодою з Європейською комісією.
А народний депутат Вадим Денисенко (фракція БПП) заявляє, що електронні декларації можуть стати прямою наводкою для злочинців, а тому закон про електронне декларування необхідно допрацювати.
«Через нестримний популізм і щоб показати, які ми круті, ми прийняли дуже сирий закон, який може мати дуже негативні наслідки», – зазначив народний обранець в інтерв’ю телеканалу «112 Україна».
Аргументи про те, що відкриті дані про статки посадовців можуть спровокувати злодіїв, Олексій Хмара вважає непереконливими.
«Ви, для початку, спробуйте потрапити в те місце, де живе високопосадовець. Йдеться про обмежене коло осіб, які можуть подбати про свою безпеку», – каже він.
Увага громадськості й тиск правоохоронців
У парламентському комітеті з питань запобігання та протидії корупції думки з цього приводу розділилися. Заступник голови комітету, позафракційний Борислав Береза вважає, що доступ до реєстрів варто обмежити, і це відповідає європейським стандартам.
«Головне, щоб доступ до цієї інформації був у тих органів, які мають відслідковувати діяльність чиновників, зокрема, в НАБУ. Я цікавився, як це функціонує в Естонії – там є різні рівні доступу», – розповідає він.
Натомість інший заступник голови цього ж комітету, позафракційний Віктор Чумак вважає, що заможні люди мають можливість захистити свої статки. За його словами, «якщо людина знайшла, скажімо, 30 тисяч доларів на годинник «Ulysse Nardin» (із годинником такої марки бачили генпрокурора Юрія Луценка. – ред.), то вона може знайти 500 гривень щомісяця на те, щоб поставити свою квартиру на систему охорони».
А в разі обмеження доступу система електронного декларування перетвориться із засобу запобігання незаконного збагачення на засіб тиску.
«Без суспільного контролю правоохоронці будуть порушувати – коли і як завгодно – справи з метою тиснути на неблагонадійних чиновників», – стверджує Віктор Чумак.
Він не сумнівається в тому, що спроби змінити закон про електронне декларування будуть, але зазначає, що успішність цих спроб залежатиме від реакції громадськості та міжнародних партнерів.
«Їм також набридло, що кошти, які сюди дають, пропадають невідомо де, а наші високопосадовці потім купують собі різні коштовності», – зазначає народний обранець.
Система електронного декларування була запущена 15 серпня, але без належної сертифікації. А 23 серпня, внаслідок сумнівів у захищеності системи НАЗК взагалі закрила доступ до неї. Повноцінне запровадження електронного декларування є однією з умов надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом та кредитів Міжнародного валютного фонду.
