Берлін – Федеральне відомство статистики Німеччини передало Східному комітету німецької економіки – об’єднанню фірм, котрі працюють на теренах колишнього СРСР та у Східній Європі – інформацію за перше півріччя щодо торговельних відносин у цих регіонах. Україна виявилася єдиною великою пострадянською державою із позитивною динамікою у торгівлі з ФРН.
Східний комітет німецької економіки вважає зростання на 31 відсоток німецького експорту до України «справжнім феєрверком». Виконавчий директор Комітету Міхаель Хармс у повідомленні для преси констатував: «Процес економічних реформ почав приносити плоди, економіка (України) почала зростати».
За даними федерального відомства статистики, Україна із січня по червень закупила у ФРН продукції на 1,74 мільярда євро. А українські підприємства збільшили поставки на німецький ринок на 3,75 відсотка – до 0,89 мільярда євро. Розширення і експорту, й імпорту спонукало зростання німецько-українського товарообороту на 20,3 відсотка – до 2,63 мільярда євро.
Зростання спирається, насамперед на підвищенні рівня німецького експорту в Україну після понад 30 місяців падіння або стагнації, коли в країні не було попиту на його товари. Для Німеччини це є дуже чітким сигналом: зростає платоспроможність, компанії-інвестори бачать світло в кінці тунелю.
Александр Маркус – делегат німецької економіки в Україні при Німецькій зовнішньо-торговельній палаті щодо інформації Східного комітету німецької економіки, котрий оприлюднив дані федерального відомства статистики, в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Причини зростання необхідно спочатку детально проаналізувати. Приміром, щодо типу товарів, якими країна торгує, що зазвичай робиться по закінченню року. Тоді можна побачити, якими саме товарами зросла торгівля. Нині я можу щодо цього лише сказати, що таке зростання відбулося із урахуванням значного спаду попереднього року. Адже 2014 року експорт зменшився майже на 33% порівняно з попереднім роком, а у 2015-му – ще на 19%. Тобто німецька експортна економіка спочатку надолужує втрачені частки ринку на вочевидь істотно зростаючому ринку».
«Крім того, Східний комітет нагадав, що також український імпорт до Німеччини зростає, хоч не так очевидно, але однак із хорошим плюсом у 3,4%. Причому тут на першому місці – виробництво автозапчастин в Україні для німецької автомобільної індустрії. Йдеться передовсім про виробництво запчастин для електронної техніки і кабельних мереж, а також чохлів для автосидінь, механічних перемикачів і арматури для кабіни водія», – зазначив Маркус.
Перспективи для зростання є
Важливо, що закуповується все потрібне для модернізації української економіки – машини, технічні промислові установки. Хоч український експорт у Німеччину і не зміг ще зрівнятися з рекордом 2011 року – близько 1,9 мільярда євро, однак досягнення нинішніх показників – однозначний успіх.
Економічні експерти вважають, що Україна має всі можливості для ще вищих показників на європейському, зокрема, на німецькому ринку. Адже з недавнього часу експерти говорять уже про деяку переструктуризацію української економіки. Якщо раніше передовсім важка індустрія була мотором української економіки, то нині її вплив постійно зменшується. На її місце дедалі частіше заступає легка індустрія – текстильна, електронна промисловість, виробництво автозапчастин, а також меблів, продуктів харчування і кормів. Важка індустрія, звичайно, й надалі відіграє формуючу роль в Україні, зазначають експерти, але вже не найважливішу, зауважує Александр Маркус.
Але шлях до успіху нині лежить не тільки в економічній площині: українські компанії мають ще навчитися вести бізнес у ЄС, створити нові мережі контактів і збуту продукції. Також неодмінно врахувати іншу ментальність, інші способи рекламування товарів. Крім того, європейський покупець ще не звик до торгової марки «Зроблено в Україні», що теж вимагає часу.
Німецькі партнери загалом виходять з того, що Угода про асоціацію та вільну торгівлю ставить перед українською економікою великі завдання, спрямовані на модернізацію технічних стандартів. В Україні дедалі зростає кількість підприємств, котрі займаються модернізацією і дедалі більше закуповують машин і техніки у ФРН.
Німецько-російський бізнес скорочується
Тим часом бізнес Німеччини з одним із найважливіших для неї партнерів – Росією – скорочується уже чотири роки поспіль. У першому півріччі зовнішньо-торговельний оборот зменшився на 21 відсоток – до 12,2 мільярда євро. Фахівці пояснюють це не стільки зменшенням фізичних обсягів, як падінням цін на основні російські експортні товари – нафту та газ. Експорт із ФРН у Росію знизився на 3,2 відсотка – до 10,1 мільярда євро. Східний комітет німецької економіки вважає це обнадійливим чинником дна, що вже наближається. За його повідомленням, порівняно з першим півріччям рекордного для німецько-російської торгівлі 2012 року обсяги німецького експорту до Росії знизилися на 8 мільярдів євро. Тоді частка Росії у сумарному німецькому експорті перевищувала 3 відсотки. Нині вона становить менше, ніж 1,7 відсотка – 10,1 мільярда євро. Водночас німецькі експортери у першому півріччі заробили на світовому ринку 603 мільярди євро…
Німецький бізнес, стверджує виконавчий директор Східного комітету Міхаель Хармс, не хоче втрачати російського партнера. Але щоб цього не сталося, йдеться у його повідомленні для преси, для повернення до колишніх показників зростання «необхідна модернізація російської економіки і подолання нею сировинної залежності, а також політичне зближення і скасування санкцій».
Із другого боку, інші країни на теренах колишнього СРСР продовжують втрачати значення для німецького бізнесу: обсяги експортно-імпортних операцій із великими підприємствами регіону, за винятком України, знову значно скоротилися. За офіційною статистикою, погіршення усіх найважливіших показників – експорт, імпорт, торговий оборот – зафіксовано у бізнесі з Росією, Казахстаном, Азербайджаном, Білоруссю. А у відсотковому плані обвал стався у двосторонніх відносинах із Азербайджаном. Східний комітет німецької економіки констатує, що чимало країн регіону «продовжують потерпати від слабкості російської економіки та падіння цін на сировину.
