Варшава – У Польщі коментують звернення 90 відомих українців до Верховної Ради встановити три пам’ятні дні жертв польських злочинів проти українського народу. Вкрай критично про цю українську ініціативу висловився Міхал Дворчик, депутат Сейму, який відповідав за ухвалення в польському парламенті так званої «волинської резолюції». Він заявив, що українські політики борються не за правду, а за політичні дивіденди, а їхня ініціатива спрямована на конфронтацію з Польщею. Радіо Свобода запитало польських експертів про ймовірні наслідки ініціативи, під якою, зокрема, підписалися Леонід Кравчук, Іван Дзюба, Дмитро Павличко та інші українські політики і діячі.
Марцін Свенціцький – депутат польського Сейму від партії «Громадянська платформа». Він – один із тих восьми політиків, які не голосували за ухвалення документа, де Волинську трагедію названо геноцидом. Свенціцький закликав своїх колег утриматися від ухвалення резолюції, яка може погіршити польсько-українські відносини, проте переважна більшість депутатів до нього не прислухалися.
Мені дуже сумно через те, що цей конфлікт поглиблюється. Я – проти подальшої ескалації. Погано, що це сталося, та не продовжуймо цьогоМарцін Свенціцький
Тепер Свенціцький просить українських політиків утриматися від заяв, які можуть ще більше ускладнити ситуацію.
«Мені дуже сумно через те, що цей конфлікт поглиблюється. Я – проти подальшої ескалації. Погано, що це сталося, та не продовжуймо цього. Нехай цим питанням займуться історики, нехай працюють в архівах, поховаймо гідно ті жертви, які ще не мають могил. Зробімо пам’ятні таблиці. Але не влаштовуймо війни резолюцій. Я звертаюся до другої сторони, щоб вона зберігала здоровий глузд», – сказав Радіо Свобода польський політик.
Експерти просять політиків керуватися здоровим глуздом, а не емоціями
Адам Лельонек із Центру досліджень «Польща-Україна» наголошує, що польські експерти передбачили ймовірні негативні наслідки «волинської» резолюції Сейму. Проте, каже він, політики не послухали фахівців.
Він нагадує, що з боку України також лунали заклики до польського парламенту: не ухвалювати резолюції про геноцид, бо це на руку Росії. За його словами, ті, хто нещодавно закликав Сейм зберігати здоровий глузд, сьогодні самі керуються передусім емоціями.
Якщо українська сторона усвідомлює, що поляки зробили помилку, то чому вона хоче відповісти помилкою?Адам Лельонек
«Ті самі політики, які раніше це говорили, тепер під цим підписуються. Вони не знають, що тепер їхні дії також вигідні Росії? Ця українська декларація начебто повинна щось вирішити в закордонній політиці. Але я говорю з точки зору тих експертів, які у Польщі діють в ім’я порозуміння з Україною. Як на мене, ця ініціатива спрямована передусім на внутрішнього користувача в Україні, вона нічого не вирішить у відносинах із Польщею. Якщо українська сторона усвідомлює, що поляки зробили помилку, то чому вона хоче відповісти помилкою?» – зазначає Лельонек.
Він вважає, що гострі заяви українських політиків можуть зміцнити проросійські сили в Польщі, а також поглибити антиукраїнські стереотипи. Це – в свою чергу – може негативно вплинути на ситуацію сотень тисяч українців, які працюють і навчаються у польській державі.
Анджей Росінський, дипломат та історик, переконаний, що напруженість, яка виникла у відносинах Польщі та України, можна перетворити у щось позитивне для двох країн. Втім, наголошує експерт, потрібно знизити температуру емоцій, інакше можна наламати дров.
«Потрібно діяти так, щоб з цієї колізії пам’ятей і позицій виникло щось корисне, – каже Росінський. – Звісно, парламент України має право висловити свою оцінку польсько-українського минулого. Якщо він ухвалить свою резолоцію, нікого це особливо не здивує. Йдеться про форму цієї резолюції, про те, щоб не ускладнювати ситуацію, відділити історію від сучасної політики і стратегічного партнерства».
Росінський та Лельонек твердять, що теперішня польська влада чітко розмежовує питання історії та стратегічного партнерства Польщі з Україною. За словами Адама Лельонека, якщо український парламент ухвалить резолюцію про встановлення трьох днів пам’яті жертв польських злочинів, то Кремль буде задоволений ще більше, ніж тоді, коли Сейм ухвалив «волинську» резолюцію.
Буде спільна польсько-українсько-литовська резолюція?
Тема Волинської трагедії та питання відповідної резолюції невдовзі обговорюватимуть у Верховній Раді. В українському парламенті вже зареєстровано кілька проектів резолюцій із цього питання. Про це в середу у Варшаві повідомив голова Верховної Ради Андрій Парубій. Він прибув до Польщі на зустріч голів парламентів країн Центрально-Східної Європи.
У польській столиці Парубій озвучив ідею про те, як полякам та українцям знайти порозуміння в питаннях історії. Він вважає, що парламенти Польщі, України, а також Литви повинні ухвалити спільну резолюцію, яка засудила б події вересня 1939 року, коли радянський та нацистський режими розпочали світову війну й спричинили масові жертви серед поляків, українців та литовців.
За словами Парубія, той самий агресор, який у 1939 році репресував представників трьох народів, сьогодні веде війну проти України. Голова Верховної Ради наголосив на тому, що він є прихильником спільного оцінювання минулого. Парубій вважає, що польсько-українсько-литовська резолюція стане нагадуванням про загрозу, яка існує для трьох країн, а також допоможе впоратися зі складним минулим.
Про те, що три парламенти можуть ухвалити спільну резолюцію, у Варшаві говорив і віце-спікер польського Сейму Ришард Терлецький. Він підтвердив, що такий проект існує, на даний момент узгоджується його зміст. За словами Терлецького, спільну резолюцію, яка засуджуватиме агресивні дії Кремля в 1939 році, можуть підтримати ще якісь східноєвропейські держави.
На цю ж тему:
Волинська трагедія. Про симетричну відповідь польському Сейму
