Прямуємо на море, в Сєдове. Скачемо по вибоїнах, тому що їздою назвати це язик не повертається.
На одному з відрізків шляху зустрічаємо відразу чотири автомобілі, скати яких не витримали «республіканських» доріг – лопнули. Проїжджаємо міст біля села Василівка. Його підірвали влітку 2015-го, однак наразі відновили. «Червону стрічку Захарченко перерізав бозна-коли, а люди досі по бездоріжжю їздять», – обурюється водій.
Біля посту ДАІ в Сєдовому сидить квартет озброєних бойовиків на бетонній плиті. На автомобілі вони уваги не звертають – роздивляються щось у своїх смартфонах. Vodafone та lifecell вітають мене в Росії. Нагадую собі, що Сєдове розташоване біля Новоазовська та є частиною Донецької області. У 2012-му була тут востаннє, тоді тут працювали українські оператори зв'язку. Охочих до відпочинку майже не було. На набережній працювали два кафе та крамниця.
Сьогодні ж мені здається, що потрапила в інше селище. Вулицями прогулюються люди в купальниках із надувними матрацами. Майже всі паби та кафе відчинені. Для дітей – атракціони, батути, HD-кінотеатри та 5D-відеоігригри. «Зараз у Сєдовому відродження», – зазначає моя сусідка в автобусі.
Починаємо шукати житло. Вільних місць немає. Варто зважати на те, що серпень майже закінчився, і тут це – низький сезон. Принаймні, раніше так було. В кінці набережної знаходимо 4-місний номер за 2000 рублів (800 гривень). Запитували в іншому пансіонаті: ціни такі самі, проте все зайнято. Два тижні тому в Мелекіні знайомі орендували 3-місний номер зі схожими умовами за 250 гривень.
У пансіонаті «Волна» висить табличка, що місць немає. Запитую, до якого числа бронювання. Охоронець відповідає: «Пансіонат узагалі не працює».
Постоявши поблизу трохи часу, помічаю: заїжджає автомобіль із наліпкою «Спасибо деду за победу!», виходять люди. Пізніше працівники «Волни» розповіли, що нині тут живуть переселенці з Широкина та бойовики, які воювали там. Раніше це був пансіонат, куди їздили відпочивати працівники маріупольського меткомбінату імені Ілліча. Ще одну базу відпочинку «націоналізували» та зробили турбазою тутешнього «МВС».
Наша адміністраторка розповідає, що в Сєдове люди їдуть переважно з Донецька, Макіївки, Єнакієва та Луганська, однак росіяни теж іноді приїжджають. Втім, інший працівник запевняє: «Ніяких росіян тут немає. Нащо їм це болото?! Це місцеві на російських номерах».
На пляжі розмовляють переважно про обстріли – фактичні та теоретичні. «Це ж післязавтра День незалежності України. Порошенко нам влаштує тут «райське життя» під снарядами. По-любому планується якась операція», – говорить біля моря жінка своїй подрузі.
23 серпня ввечері по всьому селищу вимкнули світло. «Та, що знає плани української армії» ходить та нарікає: «Я ж казала! Бачите, вже почалося!» Керівництво пансіонату не знає причину відсутності електрики, охоронці інших баз відпочинку теж. Наступного дня по обіді світло з’явилось.
Ввечері на набережну сходиться багато людей.
«Це ще небагато, – каже один із власників дитячих атракціонів. – Півмісяці тому було вп’ятеро більше. Я дорогою пройти не міг: то п’яне тіло валялось, то машини проходу не давали».
Чоловік їздить на заробітки в Підмосков’я, а влітку вирішив підробити в Сєдовому. Роками його обладнання стояло в контейнері, а цьогоріч з’явився попит. Він жаліється, що комендантська година заважає йому заробляти гроші:
«Тільки спека спадає, люди починають іти. Виходить, що дві години працюєш – і треба зачинятися. Якби я знав, що така пісня буде, то не платив би податки на три місці вперед. А зараз вже діватись нікуди, треба працювати».
На кожному магазині, контейнері (деякі навіть прикріплюють до холодильників) прапори «ДНР», «Новоросії» та Росії. «На початку сезону селищний голова попросив всіх повісити стяги, щоб красиво було», – розповідає власник дитячих атракціонів.
В одному з закладів грає пісня з приспівом «Вставай, Донбасс! Россия-мать с тобой. Вставай Донбасс, Ты станешь новым Брестом». У центрі майданчика, поруч із батьками з дітьми, танцює бойовик. Він у формі та з кобурою для зброї на поясі. Не зрозуміло, вона порожня чи там щось є?! Втім, здається, хвилює це тільки мене. Ніхто на це уваги не звертає.
О 22:00 вмикають пісню «Спокойной ночи, господа». Відвідувачі з танцмайданчика прямують до виходу. Набережною їде поліцейська машина, ОМОНівці йдуть пішки. Комендантська година – з 23:00, але заклади мають закриватися о 22:00. Годину туристам дають на дорогу додому.
«З комендантським часом тут усе серйозно. Уперше порушиш – сидітимеш у відділенні до ранку. Вдруге – закриють на 14 діб. Утретє – штраф 14 тисяч рублів (5600 гривень). Проте перебувати на приватних територіях не забороняється, тому молодь іде доганятися на свої бази відпочинку», – розповідає офіціантка.
На виїзді з Сєдового стоять ДАЇшники. Зупиняють майже кожний автомобіль, що виїжджає з селища. Водіїв просять вийти з авто та принюхуються до запаху невивітреного відпочинку.
Наталя Парій, Донецька область
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org
