Рудольф Медведь
(Рубрика «Точка зору»)
Російське керівництво неодноразово озвучувало уявну й показну твердість щодо окупації Криму, підкреслюючи, що «ця тема закрита назавжди». Але як би не хотіли «Кремль і К», «повернення півострова» залишиться одним із головних питань на порядку денному планетарного масштабу, поки не буде відновлено прямої дії норм міжнародного права й міжнародних договорів, потоптаних Росією.
Використовуючи в гібридній інформаційній війні «генетичну» пам’ять про «СРСР», яка, здавалося б, залишилась у представників низки соціальних верств, московські розробники «ідейних скріп» і брехливих фейків «про російський Крим» зовсім забули, що основою радянської системи освіти «з ясельного періоду й до студентської аудиторії» було прищеплення учням прагнення до пошуку об’єктивних знань. Це прагнення у зв’язці з дотриманням прав людини здатне ущент розбити «гібридну суміш кремлівської пропаганди».
Відповідно до норм міжнародного права, Росія несе повну відповідальність за порушення прав людини в Автономній Республіці Крим і в місті Севастополі як держава-окупант, яка здійснює фактичний контроль над Кримським півостровом. Вона зобов’язана поважати й захищати права людини й основні свободи у Криму, а також забезпечувати їхнє здійснення відповідно до міжнародних договорів, стороною в яких є Російська Федерація, а також відповідно до її зобов’язань щодо заохочення таких прав людини й основних свобод як держава-учасниця ОБСЄ.
Спотворене відображення образу анексованого Криму у кривих російських пропагандистських дзеркалах, особливо всередині створеного «півострівного інформаційного гетто», абсолютно нічим не підкріплене й базується на гіпертрофованому звеличуванні особи,що царює, а також на культивуванні неосяжним репресивним апаратом загального страху перед обличчям істини і правди.
Ідея «примусу Росії до мирного повернення Криму» вже оформлена для впливових учасників переговорних майданчиків і закладена в діалогові механізми планети, в ефективності яких сумніватися не доводиться. Подивимось у дзеркало правди.
Як повідомляє Reuters, лідери Німеччини, Франції й Італії 22 серпня, зовсім не злякавшись Brexit і зустрівшись у такому форматі на борту італійського авіаносця «Джузеппе Гарібальді», закликали посилити співпрацю між країнами Євросоюзу у сфері безпеки. «Ми поважаємо рішення Великобританії, але ми також хочемо ясно дати зрозуміти, що інші 27 країн-членів ЄС роблять ставку на безпечну і квітучу Європу», – зазначила канцлер Німеччини.
Франсуа Олланд, Маттео Ренці і Ангела Меркель, звернувшись до «згубності «євроскептицизму», не випадково поклали жовто-блакитні букети до пам’ятної дошки на честь Альтьєрі Спінеллі й Ернесто Россі на острові Вентотене поблизу Неаполя.
Острів Вентотене був обраний для зустрічі трьох лідерів у зв’язку з його історичним значенням. Італійські інтелектуали Альтьєрі Спінеллі й Ернесто Россі, відправлені на острів диктатором Беніто Муссоліні в роки Другої світової війни, стали авторами документу, що отримав популярність як «Маніфест Вентотене» і став програмою Руху за федеративну Європу. Автори маніфесту закликали до об’єднання європейських країн у федерацію, щоб запобігти майбутнім воєнним конфліктам.
Зустріч лідерів Німеччини, Італії і Франції відбулась у рамках підготовки до саміту ЄС у Братиславі 16 вересня. Форум покликаний стати новим імпульсом згуртування всередині Європейського союзу перед обличчям сучасних загроз. Головна з них виходить із Москви, яка зруйнувала світовий порядок анексією Криму й розраховує підняти антиєвропейську хвилю популістських і правих рухів, у тому числі й із метою забезпечення спроби підтвердження у Брюсселі «російського статусу півострова» і скасування справедливих санкцій. Кремль пішов навіть на те, щоб «огрантувати» для цього етнічних німців півострова.
«…Незаконна і протиправна анексія Росією Криму й підтримка, яку вона продовжує надавати сепаратистам на сході України, похитнули європейський порядок безпеки, який ми вже так давно сприймали як даність. Уперше з 1945 року європейська держава захотіла силою змінити міжнародні кордони. …В Основному акті Росія – НАТО, узгодженому в більш оптимістичні часи, йшлося про «спільне зобов’язання будувати стабільну, мирну й неподільну Європу, єдиною й вільною, на благо всіх її народів. Це, як і раніше, – мета НАТО. Але щоб її можна було домогтися, Росія повинна поводити себе інакше в Україні і в інших точках», – підкреслив Александр Вершбоу, колишній посол США в Москві й заступник генерального секретаря НАТО.
Тим часом, крім реалізованих домовленостей Варшавського саміту НАТО (8–9.07.2016) щодо протидії Росії, починаючи з 9 вересня, спільні групи Військово-повітряних сил США й Болгарії (два американські F-15 приєднаються до МіГ-29С) почнуть патрулювати болгарський повітряний простір.
Позиція Туреччини щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України залишиться незмінною й навряд чи стане іншою під впливом брехливої пропаганди Кремля. 20 серпня це підтвердили телефонні переговори президентів двох країн. Президент Турецької Республіки запевнив президента України в тому, що «Турецька Республіка не визнає окупацію Криму й буде продовжувати всіляко підтримувати кримських татар». 24 серпня, в День Незалежності України, президент Реджеп Ердоган і прем’єр-міністр Біналі Йилдирим у привітаннях із нагоди 25-го ювілею вказали на те, що «ми будемо залишатися разом із дружньою Україною і продовжувати рішуче підтримувати її територіальну цілісність і незалежність».
У резолюції «Очевидне, грубе й невиправлене порушення гельсінкських принципів Російською Федерацією», ухваленій і включеній до декларації за підсумками 23-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ в місті Баку (Азербайджан, 28.06–02.07.2014), держави-члени Організації чітко зазначили, що, «починаючи з лютого 2014 року, Російська Федерація в рамках своїх відносин із Україною порушила всі десять гельсінкських принципів, причому деякі з них очевидним, грубим і досі не виправленим чином, а також порушує свої прийняті за Будапештським меморандумом зобов’язання, так само як і інші міжнародні зобов’язання». «Проведений 16 березня 2014 року в Криму референдум був проведений на відверте порушення Конституції України й Конституції Криму як автономної республіки у складі України», – підкреслюється в документі.
2015 року на своїй 24-й щорічній сесії в Гельсінкі (Фінляндія) ПА ОБСЄ визнала дії Російської Федерації в Автономній Республіці Крим і в місті Севастополі, а також в окремих районах Донецької й Луганської областей України актами воєнної агресії проти України й рішуче підтримала суверенітет, політичну незалежність, єдність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, як це підтверджується в резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року про територіальну цілісність України.
Наполягаючи на протиправних діях Росії щодо окупації Криму, в резолюції «Порушення прав людини й основних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі», ухваленій і включеній до декларації за підсумками 25-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ в місті Тбілісі (Грузія, 1–5.07.2016), учасники форуму закликали німецьке головування в Організації й держави-учасники «вжити вичерпних заходів щодо поточного порушення Російською Федерацією основоположних норм і принципів міжнародного права, а також принципів і зобов’язань у рамках ОБСЄ». Учасники Тбіліського засідання вітали ініціативу України щодо запуску міжнародного переговорного механізму деокупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя й повернення їх під контроль уряду України.
Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр запросив голів зовнішньополітичних відомств країн-учасниць Організації на неформальну зустріч, що відбудеться 1 вересня в німецькому Потсдамі. Переговори мають торкнутися змін у сфері безпеки для регіону ОБСЄ і співпраці країн у рамках Гельсінкських принципів. Спеціальна тема – участь ОБСЄ у менеджменті криз і конфліктів, особливо в Україні, а також боротьби з тероризмом, контролю над озброєннями. Зустріч стане прологом до засідання ради міністрів ОБСЄ, запланованого до проведення в Гамбурзі (ФРН) на початок грудня.
Президент України напередодні заявив про необхідність «переведення у практичну площину ініціативи створення міжнародного багатостороннього механізму деокупації Криму, враховуючи системне погіршення ситуації з правами людини і стрімку мілітаризацію півострова», а також «протидії російській гібридній інформаційній війні і пропаганді».
Реальна картина така: Крим не тільки залишається, але й актуалізується на міжнародному порядку денному.
Рудольф Медведь – оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»