На окупованій Російською Федерацією території Донецької області зник на заправних станціях бензин. І зник він якось раптово, без видимих на те причин.
Може, хтось десь, у РФ чи у світі, і повірить в таке пояснення, але не люди на окупованих територіях
На запитання, куди зникло паливо, можна почути від «влади» так званих «республік» дивну із зухвалою брехнею відповідь-виправдання. Говорять таке: зросла активність польових сільськогосподарських робіт, взагалі економічне зростання потребує палива, і ці потреби не врахували. Може, хтось десь, у РФ чи у світі, і повірить в таке пояснення, але не люди на окупованих територіях. Вони пов’язують зникнення палива не зі зростанням «економіки ДНР», а з приготуваннями до активації воєнних дій у серпні на лінії розмежування. Армія окупанта запасається паливом, накопичуючи його на паливних складах?
На паливних заправках Торезу, Сніжного можна побачити зараз написи: «бензина нет» чи просто «0000». За виключенням одних, «націоналізованих» Parallel.ua, які зараз отримали довгу назву «Государственное предприятие «Республиканская топливная компания».
На паливних заправках інших приватних власників Pilot, Lexuss, «Скиф» бензину нема, а в «державному» підприємстві бензин є в «асортименті». Ось тільки одне неподобство – «держава» ця «ДНР» – ніким не визнана у світі – навіть самими окупантами. Тому бензин возять із території РФ на машинах – заправниках із українськими номерами, бо інакше кордон з Україною не перетнеш.
Слід припустити, що таким чином маріонетки Кремля вирішили унеможливити відстеження машинами ОБСЄ постачання палива для відведеного на папері важкого озброєння за Мінськими домовленостями. Люди часто бачать на головній магістралі «ДНР» Донецьк – Луганськ ці білі авто з прапорами ОБСЄ та написами на їхніх боках. Такі красиві, як сама надія на мир, вони такого бажаного миру так і не привезли. Кожного дня гримлять постріли гармат та вибухи мінометів на Торезькому танковому полігоні, далеко в бік від їхнього такого комфортного маршруту. Важка військова техніка ніколи не з’являться вдень, вона порсається по посадках уночі, подалі від «пильного ока».
Друга можлива причина зникнення бензину – придушення конкурентів на паливно-мастильному ринку і його монополізація керівництвом «ДНР»
Друга можлива причина зникнення бензину – придушення конкурентів на паливно-мастильному ринку і його монополізація керівництвом «ДНР». Сама назва «Государственное предприятие «Республиканская топливная компания» нагадує назву мережі супермаркетів «Первый республиканский супермаркет», відкритих у віджатих приміщеннях «АТБ» на їхньому обладнані та «націоналізованих» товарах. Як насміхання над зубожілим, недоїдаючим населенням, із рекламних плакатів людей закликають купити – вугілля для барбекю (грилю), мангал для шашлику чи розкидне шкіряне крісло для пікніка.
Старих людей у соціальних їдальнях годують трьома м’ясними волокнами з тушонки на каші, а в рекламі – шашлики та гриль
Вражає цинізмом напис внизу рекламного плакату «С заботой о каждом из вас». Старих людей у соціальних їдальнях годують трьома м’ясними волокнами з тушонки на каші, а в рекламі – шашлики та гриль. Можна припустити те, що ці товари залишилися з довоєнних часів, були «націоналізовані» десь у розгромленому «Фокстроті», а тепер їх вирішили продати за дуже низькими цінами в рублях.
Дійсно окупаційні війська РФ мають кадровий дефіцит – п’яниць та наркоманів вигнали, героїв «Новоросії» – вбили. Воювати – нікому
З іншого рекламного плакату, більше відповідного реаліям навколишнього життя, закликають на службу в «війська ДНР» за контрактом. «Защита Отечества, честь и доблесть, уверенность в завтрашнем дне за достойное денежное содержание» – написано на рекламному щиті. Дійсно окупаційні війська РФ мають кадровий дефіцит – п’яниць та наркоманів вигнали, героїв «Новоросії» – вбили. Воювати – нікому. Ніхто не хоче ставати «м’ясом» для пекельного пікніка, влаштованого кремлівським біснуватим господарем.
Триває третій рік війни, розпочатої не нами, а сусіднім, колись братнім нам, народом. Одурманені пропагандою, вони – «россияне» (руськими я назвати їх не можу, бо сам наполовину по матері руський) і досі вважають, що захищають нас від НАТО, міфічних «бандерівців» та «укрофашистів». Залиште нас у спокої, займіться своїми проблемами – дорогами, будівлями, дітьми. Ми побачили всю неміч ваших «скреп» і дуту пиху імперського совкового шовінізму.
Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Торез
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org
