Немає нічого кориснішого для правильного розуміння себе, ніж погляд з боку. Що про окупований Крим минулі декілька днів писали у світових медіа, що було винесено у заголовки, а чому не приділили належної уваги – у традиційному огляді «Крим.Реалії».
Кримська тема – знову на перших шпальтах найвпливовіших світових медіа. 12 серпня американська The Washington Post повідомила, що Росія розгорнула передову ракетну батарею S-400 «земля-повітря» на Кримському півострові на тлі ескалації напруженості там. «Росія повністю відновила свою присутність (у Криму) від сухопутних військ на півострові до воскресіння Чорноморського флоту», – сказав Майкл Кофман, аналітик Центру військово-морського аналізу, який спеціалізується на російських військових операціях.
Інформаційній складовій кримської кризи присвячений матеріал у японській газеті Мainichi. У ньому побіжно представлено позиції сторін, відображені в національних ЗМІ, а також процитовано «Твіттер» американського посла в Україні Джеффрі Пайєтта про відсутність у Росії доказів її звинувачень.
Іспанська Еl Мundo публікує статтю із заголовком «Росія та Україна поховали мир у Криму». На думку газети, збереження миру на сході України стало менш важливим, ніж мир у окупованому Криму. У статті наводяться посилання на заяви сторін.
На думку американського телеканалу CNBC, шістьма причинами зростання напруженості у окупованому Росією українському Криму є:
– вибори до Держдуми Росії: Володимир Путін прагне справити враження на виборців спробою зміцнити підтримку партії «Єдина Росія»;
– відволікання уваги населення від невдалої кампанії у Сирії;
– відволікання уваги від 25-ї річниці Незалежності України;
– арешти осіб, пов'язаних із Віктором Януковичем: це останнє повторне загострення є попередженням адміністрації Петра Порошенка не перетинати «червоні лінії»;
– падіння популярності Дональда Трампа і спроба Путіна встигнути якомога більше до приходу до влади Гілларі Клінтон;
– гра м'язами напередодні майбутнього саміту «Великої двадцятки» у Китаї.
«Крим – за крок до війни» – з таким заголовком польська Gazeta Wyborcza публікує матеріал, у якому ставляться під сумнів аргументи ФСБ Росії щодо «українських диверсантів». Це і шлях їх проникнення на півострів, і надмірне число об'єктів «диверсії», і нестиковки у відео свідчень затриманих.
«Путін звільняє голову адміністрації зі зростанням напруженості в Криму» – ця новина привернула 13 серпня увагу англійського видання The Sunday Times. Сергій Іванов, 63 роки, знав Володимира Путіна, оскільки вони разом служили в КДБ. Він обіймав високі державні посади з моменту приходу Путіна до влади 1999 року і був очільником кремлівської адміністрації з грудня 2011 року. Іванов вважається частиною кліки чиновників-яструбів, які радили Путіну анексувати Крим в України у березні 2014 року.
Впливове німецьке видання Вild пропонує відповідь на запитання: «Чому Путін може атакувати прямо зараз». На думку співрозмовника видання, поразка під Алеппо підтримуваного Росією Башара Асада, освистання російської збірної на Олімпіаді і зростаюча ймовірність перемоги на виборах Гілларі Клінтон не залишають Володимиру Путіну часу на роздуми. «Якщо Путін планує вторгнення до України, зараз саме час для цього».
«Кримська напруга. Що таке кінець гри Росії?» – запитує 14 серпня провідне британське інформагентство ВВС. Описавши позиції сторін, видання зазначає: «Що насправді мало місце – залишається загадкою. Але те, що відбувається далі, набагато важливіше, оскільки інцидент підвищує напругу у відносинах між Москвою та Києвом на небезпечний рівень». «Так що, жорстка реакція Росії або навіть весь інцидент – для внутрішнього споживання? Після примирення з Туреччиною минулого тижня, Москва, цілком імовірно, шукає нового зовнішнього «ворога» для росіян, щоб згуртуватися, особливо з огляду на побоювання, що економічний спад може скоротити підтримку пропутінської партії на парламентських виборах наступного місяця».
Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
